Природа людської натури така, що будь-яка зміна статусу-кво, будь-яке нововведення, як правило, сприймаються зі скептицизмом, а часто наштовхуються і на хвилю критики. Тим більше, коли йдеться про справи амбітні. Так, оголошена НАСА нова програма дослідження Марсу «Кьюриоситі», яка має завершитись висадкою людини на червоні планеті вже до 2025-го року потрапила під шквал гострої критики. Серед опонентів програми і колишні працівники НАСА, і чимало астронавтів.
Досягненням НАСА можна позаздрити: висадка людей на Місяці, розгорнення потужного телескопа та обсерваторії, пілотні та безпілотні орбітальні польоти. За 50 років існування аерокосмічне агентство часто ставило перед собою майже фантастичні завдання. Але попри скептицизм багатьох, досягало їх. Однак, ідея відправити людину на Марс викликала хвилю критики навіть «ветеранів» НАСА. Один з них Крис Крафт – колишній директор космічного центру імені Джонсона. За словами Крафта, для реалізації такої амбітної мети, необхідно мати дуже ретельний план. На його думку, починати проект треба з підготовки транспортних баз на Місяці.
Програму «Констелейшн» – «Сузір’я», у рамках якої це можна було здійснити, президент Обама за підтримкою багатьох науковців, скасував на користь плану освоєння Марсу. Серед тих, хто вважає це помилкою – астрофізик, директор планетарію у Нью-Йорку Ніл Де Ґрес Тайсон:
«Я розумію риторику, що, мовляв, ми уже побували на Місяці, чого повертатися? Але ми не були там більше 40 років».
На його погляд, план висадки астронавтів на Марсі не дуже продуманий:
«Мені здається, ми збилися з дороги. Те, що гарно виглядає на папері, не завжди працює в реальному світі. І ми у цьому світі збилися зі шляху».
Девід Александер – директор космічного інституту при університеті Райса звинувачує у поставленні нереальних завдань політиків у Вашингтоні, які контролюють бюджет НАСА:
«Чимало нарікають на агентство за відсутність плану, чи ще чогось. Насправді більшість їхніх проектів базуються на тому, що наказав їм цей Конгрес, чи попередній».
Але в Конгресі є багато прихильників освоєння космосу, - переконує керівництво НАСА. Верхівка агентства не сумнівається, що Конгрес профінансує розробку і запуск систем, необхідних для відправки людини на Марс, – про що астронавти мріють уже кілька десятиліть. Але перед тим, як мрії стануть реальністю Девід Александер радить керівництву НАСА і офіційному Вашингтону з’ясувати для себе декілька фундаментальних речей:
«Найбільше запитання, яке ставлять критики “Чому? Куди ми рухаємося? Що ми там робимо? Що ми будемо робити з цією велетенською штукою, яку ми створили?”».
Американський Конгрес, який уже не дає собі ради з державним боргом і не знає як зберегти ключові федеральні програми, може спокійно урізати фінансування польоту на іншу планету. Тим більше, що політ відбудеться не завтра, а в майбутньому.
Досягненням НАСА можна позаздрити: висадка людей на Місяці, розгорнення потужного телескопа та обсерваторії, пілотні та безпілотні орбітальні польоти. За 50 років існування аерокосмічне агентство часто ставило перед собою майже фантастичні завдання. Але попри скептицизм багатьох, досягало їх. Однак, ідея відправити людину на Марс викликала хвилю критики навіть «ветеранів» НАСА. Один з них Крис Крафт – колишній директор космічного центру імені Джонсона. За словами Крафта, для реалізації такої амбітної мети, необхідно мати дуже ретельний план. На його думку, починати проект треба з підготовки транспортних баз на Місяці.
Програму «Констелейшн» – «Сузір’я», у рамках якої це можна було здійснити, президент Обама за підтримкою багатьох науковців, скасував на користь плану освоєння Марсу. Серед тих, хто вважає це помилкою – астрофізик, директор планетарію у Нью-Йорку Ніл Де Ґрес Тайсон:
«Я розумію риторику, що, мовляв, ми уже побували на Місяці, чого повертатися? Але ми не були там більше 40 років».
На його погляд, план висадки астронавтів на Марсі не дуже продуманий:
«Мені здається, ми збилися з дороги. Те, що гарно виглядає на папері, не завжди працює в реальному світі. І ми у цьому світі збилися зі шляху».
Девід Александер – директор космічного інституту при університеті Райса звинувачує у поставленні нереальних завдань політиків у Вашингтоні, які контролюють бюджет НАСА:
«Чимало нарікають на агентство за відсутність плану, чи ще чогось. Насправді більшість їхніх проектів базуються на тому, що наказав їм цей Конгрес, чи попередній».
Але в Конгресі є багато прихильників освоєння космосу, - переконує керівництво НАСА. Верхівка агентства не сумнівається, що Конгрес профінансує розробку і запуск систем, необхідних для відправки людини на Марс, – про що астронавти мріють уже кілька десятиліть. Але перед тим, як мрії стануть реальністю Девід Александер радить керівництву НАСА і офіційному Вашингтону з’ясувати для себе декілька фундаментальних речей:
«Найбільше запитання, яке ставлять критики “Чому? Куди ми рухаємося? Що ми там робимо? Що ми будемо робити з цією велетенською штукою, яку ми створили?”».
Американський Конгрес, який уже не дає собі ради з державним боргом і не знає як зберегти ключові федеральні програми, може спокійно урізати фінансування польоту на іншу планету. Тим більше, що політ відбудеться не завтра, а в майбутньому.
