Паркер сподівається довести, що біологічне різноманіття важливе для природи
Адже саме ліси постачають планеті кисень, служать домом для тварин і рослин, захищають водні ресурси від шкідливих речовин, а землю від ерозії. Незважаючи на їх важливість, лісові насадження по всьому світу знаходяться під загрозою. Розпочатий вченими Смітсонівського інституту проект розрахований на майбутнє і прагне привернути увагу до необхідності берегти лісові ресурси планети.
Територію у 25 гектарів завершать засаджувати лісом наступного року. Загалом тут висадять тридцять п’ять тисяч дерев шістнадцяти видів.
«Дивіться, це деревце готується до зими, випускає зимові бруньки», – говорить старший науковий співробітник Центру вивчення природи при Смітсонівському інституті Джон Паркер, який розробив проект «біологічне різноманіття дерев». Він пояснює суть проекту:
«Ми намагаємось з’ясувати, яка екосистема функціонує краще: з великою кількістю рослин чи та, яка має лише кілька видів рослин».
З часом, коли дерева виростуть, Паркер сподівається довести, що біологічне різноманіття важливе для природи. Свій ліс він висаджує поряд з диким лісом, над струмками, які впадають у найбільшу в країні затоку – Чесапік.
Затока є джерелом питної води для мільйонів мешканців регіону. Однак, якість цієї води досить погана, через добрива, які роками стікали разом з дощем із сусідніх фермерських господарств. На полях, на яких науковці висаджують дерева, ще недавно вирощували кукурудзу.
Джон Паркер каже, що проект розрахований на багато років:
«У рамках дослідження ми взяли дані, зібрані протягом попередніх 35 років. Після того, як посадимо дерева, зможемо порівняти, що відбувається, коли на полі вирощують кукурудзу, і що коли ростуть дерева різних видів? І як це впливає на якість води, що опиняється у затоці Чесапік».
Вчені збирають найрізноманітніші дані. Науковець Сюзен Кук Паттон разом з практиканткою Емелі Дюбуа збирають зразки листя, щоб подивитися, як прижились посаджені шість місяців тому саджанці. Сюзен каже:
«Приблизно десять відсотків поверхні цього листочка пошкодили комахи».
Відібране листя Сюзен аналізує у своїй лабораторії. Зібрана на цьому етапі інформація допоможе науковцям майбутнього, каже жінка і додає:
«Ландшафт та довкілля постійно змінюються. Якщо ви не маєте базової інформації, то у майбутньому не зрозумієте, що отримали, а що втратили. Тож, якщо зібрати та зберегти дані, буде від чого відштовхуватись у майбутньому. Це корисніше, ніж проводити експерименти час від часу, через два, десять чи більше років. Тож це чудовий науковий проект».
«Ми намагаємось з’ясувати, яка екосистема функціонує краще: з великою кількістю рослин чи та, яка має лише кілька видів рослин».
Ми намагаємось з’ясувати, яка екосистема функціонує краще: з великою кількістю рослин чи та, яка має лише кілька видів рослин.Джон Паркер
«Я в душі фермер, адже виріс на фермі в Алабамі. Мені хотілося зробити свій внесок у щось подібне, тож я і приєднався до цієї програми. Враховуючи мій вік, я навряд чи побачу результати цього проекту, але дещо буде відомо доволі швидко».
Науковці також сподіваються прослідити вплив кліматичних змін на природу за допомогою цього проекту. Щоправда, висновки, швидше за все, будуть робити вже вчені ХХІІ сторіччя.
