У той час, як західні країни думають, чи запроваджувати над Лівією заборонену для польотів зону, повстанці в самій країні залишилися на одинці самі з собою. Вони не отримують жодної допомоги ззовні у їх боротьбі з військами генерала Каддафі, які дедалі ближче підбираються до Бенгазі.
У цьому портовому місті, де опозиція встановила свій центральний штаб, населення переживає досить непростий час. Тут усі думають про одне – хто дістанеться в Бенгазі першими: міжнародні війська підтримки, чи генерал Муаммар Каддафі? Жителі запасаються продуктами, повстанці намагаються перегрупувати свої позиції після останніх бойових втрат. Попри невпевненість і страх, жителі Бенгазі досі підтримують тимчасову Перехідну Раду, що складається з одинадцяти осіб, які й очолюють опозицію. Місцеві щодня приходять висловити їм свою підтримку. Втім, у міжнародному суспільстві цю Раду ніхто не знає. Тож хто вони, і чого хочуть? Речник Ради Абдул Гафід Гога пояснює так:
«Ми хочемо донести до кожного, що з відходом Каддафі життя тут стане набагато кращим, ніж воно було останніх 40 років. Ми матимемо в Лівії справжню демократію. Це буде незалежна, громадянська держава, яка поважатиме права людей».
Лівійський лідер Муаммар Каддафі називає повстанців релігійними екстремістами:
«Це невелика група людей з Афганістану, Алжиру, Єгипту та Палестини, які захопили такі міста як Зентан, Завія та Бенгазі, а далі що? Вони прийняли у свої лави молодь, якій менше 20 років і до якої навіть не можна застосувати закон».
У Бенгазі майже не говорять про встановлення там будь-якого виду ісламського халіфату. Безробітний Фарадж Сабер хоче лише отримати право голосу і мати вибір:
«Ми повинні мати більшу демократію, мати вибори кожні 4 чи 5 років, а не як з Каддадфі, який править нами уже 40 років».
Для тимчасової Перехідної Ради головне завдання – не допустити приходу до влади чергового авторитарного лідера як Муаммар Каддафі. Багато жителів, як наприклад Абдул Гога кажуть, що їм не потрібен незмінний лідер:
«Як тільки ми відвоюємо свободу, ми найперше розпочнемо національний діалог за участю усіх лівійських сил, щоби закласти фундамент для наступного кроку. Ми разом заснуємо громадську організацію, яка напише Конституцію і тоді вже ми зможемо готуватися до проведення виборів».
Щоби скинути Каддафі і почати процес перетворень, повстанці у Бенгазі вчать молодь базовим навичкам бойової підготовки. Чимало з новобранців є ще зовсім юними, можливо неповнолітніми. Люди починають схилятися до думки, що ця битва може затягтися надовго. Символом справжньої боротьби для багатьох тут є портрет Омара Мухтара, який ще століття тому героїчно боровся проти колоніальних зазіхань Італії. Його гаслом завжди було: «Не здаватись, лише перемога або смерть».
Повстанці переконані, що зараз вони опинилися саме в такій ситуації у боротьбі з Каддафі. І лише одиниці згадують той факт, що для Омара Мухтара все закінчилося трагічно. Його італійці стартили.
Лівійські повстанці, втрачаючи позиції, не втрачають надії на перемогу

Інше за темою
Links
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1