Не сприймати на віру все, що пишуть в Інтернеті. Перевіряти інформацію, яка здається підозрілою, і не поширювати фейків. Цього почали вчити учнів в українських школах.
незабаром курс медіаграмотності викладатимуть у понад півтисячі шкіл по всій Україні
Програма «Вивчай і розрізняй» уже охопила півсотні шкіл у чотирьох великих містах, а незабаром курс медіаграмотності викладатимуть у понад півтисячі шкіл по всій Україні. Програму, яку виконують громадські організації у партнерстві з Міністерством освіти, підтримує посольство США в Україні.
«Ми з вами сьогодні будемо розвінчувати легенди і міфи, а саме про гайдамаків», – з таких слів починається урок історії у 8 класі київської школи №292.
Учням дали домашнє завдання: вбити в пошуковик «Гайдамацький рух» і знайти цікаві факти, яких немає в підручнику. Зараз, на уроці, разом з’ясовують, що правда, а що ні.
Правда про Довбуша це те, що він був гайдамакою і очолював опришків. А неправда про Довбуша це те, що він зустрічав чорта і те, що пани вважали Довбуша безсмертним
Розбилися на групи. Одні шукають в Інтернеті підтвердження знайденої інформації. Може, є спогади очевидців, може, коментар історика, може, художник про це картину написав. Інші випускають газету – уявивши, якою вона могла б бути за гайдамацьких часів.
Швидко розібралися: де правда, де – вигадка.
«Правда про Довбуша це те, що він був гайдамакою і очолював опришків. А неправда про Довбуша це те, що він зустрічав чорта і те, що пани вважали Довбуша безсмертним», – каже один з учнів.
Про сучасні події інформації більше, розібратися складнішо. Завантажив, поширив – а це виявляється фейк.
«Іноді в Інтернеті я знаходжу інформацію і думаю, що це правда. А потім дізнаюся, що це неправда», – скаржиться восьмикласниця Маша Буртова.
У школі їх вчать відрізняти одне від іншого. Сумніватись і перевіряти.
«Ці уроки можуть допомогти розуміти, яка інформація є правдою, а яка є неправдою. Тому що в Інтернеті дуже багато різної інформації», каже восьмикласник Іван Ярковой.
Як розповідає вчителька історії Олена Степаненко, «Ми з ними вивчаємо в процесі уроку, що таке факти, що таке фейки, що таке судження, в чому їх різниця. Тому що якщо це факт, то це певна подія, і вона зазначена. Якщо це судження, то значить твердження когось, хтось вам нав’язує свою думку. І за допомогою інформації ми повинні навчити дітей, щоб не нав’язували думку, щоб вони мали свою».
Уже рік як медіаграмотність почали викладати в українських школах. Київська школа №292 – одна з пілотних, де тестували програму.
«Цей проект просто чудовий», - каже директор школи Ольга Слободянюк. За її словами, «Він розвиває критичне мислення, навчає дітей відрізнити правду від неправди. Сьогодні це дуже важливо. Особливо в умовах війни».
Проект «Вивчай і розрізняй» підтримує посольство США в Україні. Як каже Мехрі Дракман з організації IREX-Україна, «Медіаграмотність, інформаційна грамотність важлива сьогодні не тільки для України. Ми живемо у світі, де кожен вперше має можливість не просто споживати, але й поширювати інформацію. Однак наша здатність до критичного мислення еволюціонує не так швидко, як інформаційні технології. Тому ми, освітяни, повинні озброїти молодь навичками, як орієнтуватися в цьому інформаційному морі».
Дивіться також: Фрід і Нуланд радять новому президенту України не піддаватися на російські маніпуляції
