4 травня, було скасовано заплановану угоду між китайською компанією CEFC China Energy та російським нафтовим гігантом «Роснєфть», йдеться в статті Foreign Policy.
Велика нафтова угода між потужними компаніями з Росії та Китаю, можливо, має економічний сенс, однак, коли енергетичні компанії є інструментом держави, економіка не є єдиним фактором, наголошує видання.
Пекін почав розглядати «Роснєфть» більше як інструмент російської держави, аніж традиційну нафтову компанію і так як дві країни мають численні розбіжності у політичних пріоритетах, Китай не був зацікавлений у налагодженні потужних економічних відносин.
Хоча Китай активно шукає нових економічних та політичних партнерів в світі, видається, що він вважає проект в Росії надто ризикованою політичною інвестицією.
З часу, коли Ігор Сечин став керівником компанії в травні 2012 року, «Роснєфть» все більше стає інструментом міжнародної політикиForeign Policy
«Роснєфть» не приховує політичних мотивів і має статус головного гравця часів Путіна, наголошують дослідники.
З часу, коли Ігор Сечин став керівником компанії в травні 2012 року, «Роснєфть» все більше стає інструментом міжнародної політики.
Сечин перебуває під санкціями Заходу через те, що відносини Росії з Заходом зіпсувались після анексії Криму Росією і вторгнення до України.
Цей геополітичний поворот наблизив Росію до Китаю. Путін в травні 2014 року здійснив подорож до Китаю, де, за повідомленнями, погодився на вимоги Китаю стосовно ціни на газ у відповідь на укладання 30-річної угоди на експорт газу, йдеться в статті.
Геополітична зміна в Росії співпала з початком китайського проекту нового Шовкового шляху "Один пояс – одна дорога". Китай використовує проект, щоб розвинути інвестиції і торгівлю з десятками країн, збільшити свій вплив і поглибити політичні зв”язки.
Водночас, раніше невідома китайська компанія CEFC почала просування на світових ринках, за підтримки Пекіна, який прагне інвестувати до стратегічно важливих для Китаю країн.
Саме геополітичні махінації «Роснєфті» спричинили зрив угодиForeign Policy
Все це піднімає питання про те, чому угода зірвалась. В вересні 2017 року, коли угоду вартістю 9,1 мільярди доларів було оголошено, вона видавалась важливим етапом розвитку російсько-китайського енергетичного партнерства. Зрештою, саме геополітичні махінації «Роснєфті» спричинили зрив угоди, наголошує видання.
Сечин допустив роздування боргу «Роснєфті», яка намагається протистояти санкціям США, водночас, продовжуючи надавати пріоритетного значення геополітичним перевагам над фінансовим ризиком.
В той час як бажання Пекіна продовжувати фінансувати режим в Венесуелі, як видається, вичерпалоcь, «Роснєфть» лише посилює свої дії. В вересні «Роснєфть» погодилась надати багатомільйонний кредит іракському Курдистану. Китай уникає прямої участі у внутрішніх суперечках в Іраку. Також, «Роснєфть» фактично отримала контроль над індійською компанією Essar Oil, що пов’язало нафтового гіганта з Індією – один з найбільших конкурентів Пекіна.
Хоча Китай та Росія називають свої відносини «стратегічним партнерством», зрив угоди показує, що вони далекі від альянсуForeign Policy
Через дев”ять років після початку діяльності першої двосторонньої комісії з російсько-китайської співпраці, яку створив Сечин, його махінації показали межі цієї співпраці. Хоча Китай та Росія називають свої відносини «стратегічним партнерством», зрив угоди показує, що вони далекі від альянсу.
Дивіться також: Відкриття посольства США в Єрусалимі та сутички в секторі Газа – детально
