Дослідник Канадського Інституту українських досліджень Тарас Кузьо до перспектив мирного плану Порошенка ставиться скептично. Говорить, що український президент мало, що може запропонувати Росії: Порошенко вже заявив, що Україна не буде вступати в НАТО, а від євроінтеграції не буде відмовлятися в жодному разі. Це саме стосується і інших вимог Кремля.
«Він не може підтримати федералізацію, тому що ця ідея не має підтримки серед української громадськості та еліти. Що він може запропонувати? Якійсь статус автономії та самоврядування Донецьку? Але чи це буде на сьогодні достатньо? Коли ви маєте жертви серед мирного населення, вимоги зростають», - говорить він.
З іншого боку, Путін у своїх планах щодо України, на переконання експерта, прорахувався.
«Путін, здається, вірив, що уся російськомовна частина України – 8 регіонів - будуть масово протестувати, закликати на допомогу російську армію. І тоді Путін матиме так звану Новороссію і коридор до Придністров’я. Але протест був жалюгідний в усіх цих регіонах окрім Донецьку та Луганську», - говорить Кузьо.
Хоча Росія зіграла і продовжує відігравати потужну роль в роздмухуванні конфлікту на Сході України, сьогодні Путін не контролює сепаратистів, вважає експерт. Там не має єдиного лідера та фінансування.
«Не зрозуміло, з ким вести переговори. Немає єдиного керівника. Дуже багато лідерів та угруповань, як, наприклад, Російська православна армія. Там царить анархія. Путін не може це взяти та припинити. Я сумніваюся, що він може контролювати усі 10 тисяч повстанців, можливо, - лише тих, хто приїхав з Росії. Воно тепер живе своїм життям».
Ситуація тліючого конфлікту, яка склалася, ймовірно, і є бажаним на сьогодні варіантом для Кремля.
«Я думаю, що Путін надає перевагу не приймати Донецьк до складу Росії, а тримати його як заморожений конфлікт. Це може стати важелем постійного тиску на Київ, так як Південна Осетія – важель тиску на Грузію, і Придністров’я – на Молдову», - говорить Кузьо.
У цій ситуації Захід відіграє не дуже конструктивну роль, не бажаючи бачити, що Росія здійснює військову агресію. Може, було б навіть краще, якщо б Росія напала відкрито, припускає експерт, аби тоді було важче закривати на це очі. Але навіть на анексію Криму реакція була досить кволою, вказує політолог:
«Відповідь від ЄС, Канади та Сполучених Штатів була досить жалюгідною стосовно цього масового порушення територіальної цілісності. Це перше захоплення земель однією з провідних держав з часів Другої світової».
На думку експерта, Захід може допомогти серйознішими санкціями, озброєнням, а найголовніше – військовою експертизою:
«Представники діаспори завжди мене та інших питають, як допомогти. Я відповідаю: найняти високооплачуваних, високопрофесійних військових радників, які будуть не воювати, а власне радити, як вести боротьбу з повстанським рухом».
На сьогодні в Україні існує величезна підтримка діям Петра Порошенка. Але вона може швидко зникнути - як у випадку масової зачистки регіонів, контрольованих сепаратистами, що може призвести до великої кількості жертв, так і у випадку невдалих переговорів, вважає Тарас Кузьо.
«Він не може підтримати федералізацію, тому що ця ідея не має підтримки серед української громадськості та еліти. Що він може запропонувати? Якійсь статус автономії та самоврядування Донецьку? Але чи це буде на сьогодні достатньо? Коли ви маєте жертви серед мирного населення, вимоги зростають», - говорить він.
З іншого боку, Путін у своїх планах щодо України, на переконання експерта, прорахувався.
Порошенко не може підтримати федералізацію, тому що ця ідея не має підтримки серед української громадськості та еліти.Тарас Кузьо, дослідник Канадського інституту українських досліджень
«Путін, здається, вірив, що уся російськомовна частина України – 8 регіонів - будуть масово протестувати, закликати на допомогу російську армію. І тоді Путін матиме так звану Новороссію і коридор до Придністров’я. Але протест був жалюгідний в усіх цих регіонах окрім Донецьку та Луганську», - говорить Кузьо.
Хоча Росія зіграла і продовжує відігравати потужну роль в роздмухуванні конфлікту на Сході України, сьогодні Путін не контролює сепаратистів, вважає експерт. Там не має єдиного лідера та фінансування.
«Не зрозуміло, з ким вести переговори. Немає єдиного керівника. Дуже багато лідерів та угруповань, як, наприклад, Російська православна армія. Там царить анархія. Путін не може це взяти та припинити. Я сумніваюся, що він може контролювати усі 10 тисяч повстанців, можливо, - лише тих, хто приїхав з Росії. Воно тепер живе своїм життям».
Ситуація тліючого конфлікту, яка склалася, ймовірно, і є бажаним на сьогодні варіантом для Кремля.
«Я думаю, що Путін надає перевагу не приймати Донецьк до складу Росії, а тримати його як заморожений конфлікт. Це може стати важелем постійного тиску на Київ, так як Південна Осетія – важель тиску на Грузію, і Придністров’я – на Молдову», - говорить Кузьо.
Я сумніваюся, що Путін може контролювати усі 10 тисяч повстанців, можливо, - лише тих, хто приїхав з Росії.Тарас Кузьо, дослідник Канадського інституту українських долсіджень
У цій ситуації Захід відіграє не дуже конструктивну роль, не бажаючи бачити, що Росія здійснює військову агресію. Може, було б навіть краще, якщо б Росія напала відкрито, припускає експерт, аби тоді було важче закривати на це очі. Але навіть на анексію Криму реакція була досить кволою, вказує політолог:
«Відповідь від ЄС, Канади та Сполучених Штатів була досить жалюгідною стосовно цього масового порушення територіальної цілісності. Це перше захоплення земель однією з провідних держав з часів Другої світової».
На думку експерта, Захід може допомогти серйознішими санкціями, озброєнням, а найголовніше – військовою експертизою:
«Представники діаспори завжди мене та інших питають, як допомогти. Я відповідаю: найняти високооплачуваних, високопрофесійних військових радників, які будуть не воювати, а власне радити, як вести боротьбу з повстанським рухом».
На сьогодні в Україні існує величезна підтримка діям Петра Порошенка. Але вона може швидко зникнути - як у випадку масової зачистки регіонів, контрольованих сепаратистами, що може призвести до великої кількості жертв, так і у випадку невдалих переговорів, вважає Тарас Кузьо.