Липень для кримськотатарського народу визначний в історії боротьби за право існувати як нація та мати свою державу.
26 липня 1987 року близько півтори тисячі кримських татар розгорнули кримськотатарський прапор на Красній площі у Москві. Вони вимагали від радянської влади повернути кримськотатарський народ до Криму. Листа, який підписали 30 тисяч осіб, із закликами “Поверніть наш народ на Батьківщину” вони передали тодішньому генсеку Михаїлу Горбачову.
Їхня акція не принесла миттєвого результату, але показала радянській владі і самим кримським татарам, що вони спроможні самоорганізуватися і масово висловити протест.
Через рік після цієї акції - влітку 1988 року - почалася репатріація кримськотатарського народу на свою історичну батьківщину, до Криму.
Протягом всієї історії боротьби кримськотатарського народу за свою Батьківщину, прапор їхнього народу слугував символом надії на майбутнє, його забороняли під час переслідувань кримських татар як національний символ. Подібні переслідування через прапор тривають і донині.
Прапор - символ опору
В червні 2023 року, у розпал повномасштабної війни Росії проти України, в Криму затримали кількох кримських татар, які здійснювали сходження на Білу Скелю - важливу памʼятку і символ півострова. Причиною затримання став кримськотатарський прапор на автомобілях активістів.
В результаті інциденту трьох осіб доставили до поліції. Щодо 73-річного Рустема Курносова та 65-річного Енвера Усеїнова склали протоколи про "організацію або проведення публічного заходу без подання відповідного повідомлення". Кожного з них також оштрафували на 20 тисяч рублів.
За словами активістів "Кримської Солідарності", поліціянти заявляли, що їхати з кримськотатарськими прапорами незаконно - в окупованому Криму це розцінюється як масовий публічний захід.
І хоча напряму кримськотатарський прапор в Криму не був заборонений, учасників сходження на Скелю не пропустили та оштрафували. Водночас біля підніжжя гори невідомі жителі розгорнули російський триколор.
"На зауваження активістів до поліції про те, чи люди з російським прапором подавали "повідомлення про проведення публічного заходу", співробітники поліції зам'ялися і, звісно, їм не було чого відповісти" - цитує активістку Ельмаз Акімову “Кримська Солідарність”.
Приблизно через два місяці після цього інциденту зʼявилася ще одна новина, пов'язана з кримськотатарською символікою: російська окупаційна влада заборонила вивішувати прапор кримськотатарського народу на фасадах шкіл півострова.
Як розповідав в інтерв'ю українським ЗМІ співзасновник громадської організації "Крим SOS" Алім Алієв, це стало логічним продовженням утисків, з якими стикається корінний народ Криму усі ці роки.
"Не було несподіванкою, що окупанти почнуть забороняти кримськотатарську символіку та культуру. Вони робили це і раніше, протягом 9 років окупації, щоправда, у гібридній формі. Зараз цей процес проходить масово і відкрито", — зазначив Алієв.
Знову ж таки, законодавчої заборони на кримськотатарський прапор окупаційна влада Криму не запроваджувала.
Пізніше Росія спробувала заборонити використання кримськотатарського прапора на футбольних змаганнях у Криму. Тоді кримський журналіст Заїр Акадиров звернувся до Мін'юсту Росії з проханням роз'яснити, чи внесено кримськотатарський прапор до переліку екстремістських символів.
Відповідь прийшла негативна: "Зображення кримськотатарського прапора не включено до федерального списку екстремістських матеріалів". При цьому в Мін'юсті РФ уточнили: запит направлений за належністю до Генеральної прокуратури РФ "для розгляду по суті та відповіді".
За словами представниці Меджлісу кримськотатарського народу Гаяни Юксель, спроби неофіційно заборонити прапор були й одразу після анексії півострова.
"Кримськотатарський прапор став символом національного спротиву. У 2014 році були ситуації, коли використовувати український прапор вже не було можливості, і люди використовували саме кримськотатарський. Взагалі його офіційно не заборонено в Криму, окупаційна влада до такої дурості ще не додумалася, щоб заборонити національний символ корінного народу Криму. Але були випадки, коли людей змушували знімати прапор, казали, що вони не мають права використовувати його на будинках, на авто. Ми вважаємо це формою репресій та тиску на людей, тому що використання національного символу, тим більше затвердженого, який використовується не перше десятиліття, неможливо заборонити. Заборона – це порушення прав кримських татар, порушення прав людини", – каже Юксель.
Журналістка з Криму від незалежного видання "Проєкт" (оголошеного в Росії "небажаною організацією") Катерина Резнікова залишалася на окупованому півострові аж до початку повномасштабної війни. За її словами, офіційно за прапор та символіку на півострові не переслідували. Щобільше, пропаганда часто використовувала кримськотатарську символіку, щоб продемонструвати так звану "дружбу народів".
"Все залежить від того, як ти використовуєш прапор та інші символи: якщо просто як “лубок”, Росія не бачить у цьому жодної загрози. А от якщо ти сприймаєш це як символ об'єднання свого народу, об'єднання навколо певних переконань, тоді до цього ставляться серйозніше", — пояснює Резнікова.
"Кримських татар переслідують насамперед не за символіку, а за суб'єктність та за будь-які висловлювання проти чинної влади. Та й просто людей, які можуть об'єднати довкола себе. Люди, які мали якісь просвітницькі, освітні, культурні проєкти, мали невеликий бізнес, — усі вони були викошені машиною репресій. Якщо хтось десь об'єднується і підіймає голос, то цієї людини незабаром не буде. Починалося все як боротьба з ісламським екстремізмом, та потім ця машина розкрутилася", - розповіла журналістка Резнікова.
За її словами, часто кримськотатарський прапор спрацьовує для окупаційної влади як тригер, так само як український, затримання та штрафи через яку в Криму стали вже звичними.
Тамга на блакитному полотні
Сам прапор кримських татар — золота тамга на блакитному полотні - називають символом народження політичного життя кримських татар. Саме так щойно затверджений прапор у 1917 назвав муфтій Криму Номан Челебіджихан на відкритті першого Курултаю у Бахчисарайському палаці.
Через рік більшовики розігнали Курултай, що є вищим представницьким органом народу, заарештувавши та розстрілявши сотні кримських татар. Тоді блакитний прапор з тамгою визнали "буржуазно-націоналістичним" символом.
Лише 1991 року, коли зі здобуттям Україною незалежності у Сімферополі відбувся другий Курултай, кримськотатарський прапор знову офіційно з'явився на півострові.
Тарак-тамга (у дослівному перекладі з кримськотатарського "гребінь-тамга, тавро") — родовий знак династії Гіреїв, заснованої в XV столітті першим кримським ханом Хаджі I Гіреєм після здобуття незалежності Криму від Золотої Орди.
“Золото на блакитному – ці символи та кольори не випадкові, а позначають самобутність кримських татар як корінного народу та стародавні джерела їхньої ідентичності. А ще — демонструє стійкість кримських татар, які безліч разів протягом століть зазнавали переслідувань”, — каже представниця Всесвітнього конгресу кримських татар у США Айла Баккалі.
Визнання прапора в Україні
День кримськотатарського прапора як офіційне свято з'явився в Україні порівняно нещодавно — у 2010 році. Спочатку ідея Дня прапора належала кримськотатарській молоді, розповідає представниця Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель.
"Вони збиралися, проводили організаційну роботу, у тому числі в ній брали участь і співробітники нашої агенції “Кримські новини”, яку я на той момент очолювала, вони обговорювали цю ідею, і ми тоді сказали, що не потрібно робити тільки для молоді, це має бути загальне свято", - згадує активістка.
"Це свято дуже добре прижилося, — розповідає Гаяна — адже в історії народу мають бути не лише трагічні дати, не лише дати, які пов'язані з початком війни, депортації, окупації, мають бути й свята, причому не лише релігійного, а й державного, національного характеру. І День прапора дуже добре “сів” на цей ґрунт національної самосвідомості".
Після окупації Криму в Україні продовжують відзначати дати, важливі для кримськотатарського народу. Одне з них - День прапора, яке відзначають 26 червня.
