Спеціальні потреби

"Російський військовий корабель, іди ..." Ключові моменти повномасштабної війни в Україні очима американських ЗМІ


7-го липня 2022 року українські військові встановили державний прапор на острові Зміїний, який росіяни окупували у перший день повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. (Ukrainian Defence Ministry Press Office via AP)
7-го липня 2022 року українські військові встановили державний прапор на острові Зміїний, який росіяни окупували у перший день повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. (Ukrainian Defence Ministry Press Office via AP)

Україна продовжує залишатися суверенною державою, а Москва контролює приблизно п’яту частину української території, а це далеко від мети президента Росії Володимира Путіна встановити підконтрольну йому владу в Києві, пише американське видання CNN.

Телеканал при цьому зазначає, що війна в Україні триває вже понад два роки, а підтримка Заходу є не такою міцною, як раніше, але вже ж Путіну не вдалося досягнути своїх цілей.

До другої річниці повномасштабної війни Росії проти України журналісти CNN та The Washington Post зібрали поворотні моменти війни.

УКРАЇНСЬКА ВІДПОВІДЬ "ДЕНАЦИФІКАЦІЇ"

"Денацифікацію України" президент Росії Володимир Путін назвав у ранковій промові 24 лютого 2022 року, однією з цілей своєї "військової спецоперації", але, на думку аналітиків, вона спотворює історію", пише CNN.

"Заява Путіна означала початок війни Росії в Україні, яка, за даними ООН, наразі коштувала життя понад 10 300 цивільних осіб. Військові втрати визначити складніше, але вважається, що Росія зазнала понад 300 тисяч загиблих і поранених", – додає CNN.

На думку телеканалу, наступним поворотним моментом на початку повномасштабної війни стала заява президента України Володимира Зеленського про те, що він залишаєится в Києві, попри очікування наступу російських сил на столицю. 26 лютого 2022 року Зеленський записав відеозвернення біля будівлі Офісу президента:

"Зараз у мережі з'явилося багато фейкової інформації, що немов я закликаю складати зброю нашу армію і йде евакуація. Значить так. Я тут, ніякої зброї ми не складемо. Будемо захищати нашу державу, бо наша зброя – це наша правда. Наша правда в тому, що це наша земля, наша країна, наші діти. І ми все це будемо захищати."

"Я тут, ніякої зброї ми не складемо", - сказав Володимир Зеленський із центру Києва 26 лютого 2022 р.
"Я тут, ніякої зброї ми не складемо", - сказав Володимир Зеленський із центру Києва 26 лютого 2022 р.

CNN нагадує, що Зеленський "зухвало" відхилив пропозицію про евакуацію від Сполучених Штатів, сказавши: "Мені потрібна зброя, а не таксі". Видання зазначає, що це засвідчило бойовий дух України перед обличчям російської агресії та її рішучість не розвалитися, попри деякі очікування.

Фразу про таксі масово розтиражували західні видання, а українським ЗМІ Зеленський згодом розповів, що сказав ці слова під час свого першого закордонного дзвінка після початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року президенту США Джо Байдену.

Рішення Зеленського лишатися в Києві ключовою подією називає і видання The Washington Post, зазначаючи, що це суперечило російським сподіванням.

"Хоча Зеленський спочатку скептично ставився до попереджень Вашингтона про те, що Росія збирається вторгнутися, він залишився на місці, коли російські війська почали атакувати з півночі та сходу, щоб захопити столицю і вбити його. Він виголошував емоційні промови, які допомогли отримати масову військову та фінансову підтримку з-за кордону", - йдеться у статті The Washington Post.

Журналісти видання зазначають, що оптимізм Зеленського щодо шансів України виграти війну часто не збігається з реальністю, і зараз Росія просувається на полі бою, а вкрай необхідний пакет допомоги від США не ухвалений в Конгресі.

"Але Україна все ще воює і Зеленський залишається обличчям захисту України", - пише видання.

Натомість, як зазначає CNN, наступною ключовою фразою-символом непокори українців на ранніх етапах війни стали слова захисників острова Зміїний у Чорному морі, "коли, зустрівшись із чисельною перевагою та отримавши пропозицію здатися, вони відповіли на попередження російського військового судна, яке наближалося, словами: "Російський військовий корабель, іди ...".

Ця фраза стала гаслом війни та потім використовувалася на багатьох акціях солідарності з українцями на Заході, зазначає CNN.

ДРАМА МАРІУПОЛЯ ТА БУЧІ

Трагічним моментом повномасштабної війни Росії проти України журналісти CNN називають авіаудар по Маріупольському драмтеатру 16 березня 2022 року:

"Протягом усього конфлікту Росія проводила невпинну кампанію бомбардувань, і одним із найгірших прикладів став удар по Маріупольському драматичному театру російськими військами. За оцінками, 1300 мирних жителів ховалися всередині театру, коли його атакували", – нагадує видання і додає, що на землі перед будівлею гігантськими літерами, видимими з повітря, було написано слово "ДІТИ" російською мовою.

Маріупольський драмтеатр після бомбардувань, 4 квітня 2022 р. (AP Photo/Alexei Alexandrov, File)
Маріупольський драмтеатр після бомбардувань, 4 квітня 2022 р. (AP Photo/Alexei Alexandrov, File)

Ще одним синонімом російських воєнних злочинів стало слово "Буча", пише CNN:

"У міському морзі не вистачало місця. Деякі місцеві жителі розповідали, що перетворили свої городи та подвір'я на могили, оскільки присутність російських військ унеможливлювала транспортування мертвих. Докази страти стали очевидними, коли були знайдені тіла зі зв’язаними за спиною руками з численними кульовими пораненнями".

На світлині, зробленій 2 квітня 2022 року, тіла мирних жителів лежать на вулиці Яблунській у Бучі, після того, як російська армія відступила з міста. (Photo by RONALDO SCHEMIDT / AFP)
На світлині, зробленій 2 квітня 2022 року, тіла мирних жителів лежать на вулиці Яблунській у Бучі, після того, як російська армія відступила з міста. (Photo by RONALDO SCHEMIDT / AFP)

Водночас видання The Washington Post пригадує, що 4 квітня 2022 року Зеленський приїхав із журналістами до Бучі, аби показати їм наслідки окупації, та звинуватив Росію у вчиненні воєнних злочинів і геноциду.

"Буча була, мабуть, переломним моментом для Зеленського і моментом, який дав йому зрозуміти, що "війна триватиме набагато довше", – сказав в інтервʼю виданню Лео Літра, запрошений співробітник Європейської ради з міжнародних відносин.

"МОСКВА" ПІД ВОДОЮ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР У ХЕРСОНІ

Далі поворотною подією війни, на думку журналістів CNN, є затоплення 14 квітня 2022 російського ракетного крейсера "Москва", який був флагманом Чорноморського флоту РФ, і став відомим, зокрема, атакою 24 лютого 2022 року на український гарнізон на острові Зміїний, коли на пропозицію українським військовим здатися корабель отримав у відповідь фразу, яка стала символом незламного духу українців.

"Україна стверджувала, що вразила судно протикорабельними крилатими ракетами, а Росія наполягала, що воно затонуло внаслідок пожежі. Попри це, затоплення було серйозним збентеженням для Росії.

Це найбільша втрата корабля внаслідок воєнних дій за останні 40 років

Це найбільша втрата корабля внаслідок воєнних дій за останні 40 років", - йдеться у статті CNN.

Також, нагадує видання, у жовтні 2022 року Україна атакувала Керченський міст і завдала шкоди російському Чорноморському флоту, заявивши, що знищила третину його суден.

Видання The Washington Post відзначає важливу роль звільнення 10 вересня 2022 року міста Ізюм на Харківщині.

"Це стало важливим моментом, оскільки контрнаступ України у 2022 році на сході набирав обертів і активізував настрій в Україні та серед союзників", - йдеться у статті.

Водночас поворотним моментом війни, пишуть журналісти CNN стало звільнення Херсона 11 листопада 2022 року після восьми місяців російської окупації, яке українці зустріли "сценами ейфорії."

"Відступ став серйозним ударом для військових зусиль Путіна – Херсон був єдиним обласним центром України, яку російські війська захопили після вторгнення в лютому", - пригадує CNN, додаючи при цьому, що попри успіхи на полі бою, тоді Україна зіштовхнулася з новим випробуванням із настанням холодів, коли московські ракетні удари почали руйнувати енергетичну мережу країни, "намагаючись виснажити бойовий дух".

Чоловік обіймає українського солдата, коли радісні херсонці з прапорами України вітали українських військових, які повернули місто під контроль Києва, 13 листопада 2022 року. (Photo by Bulent KILIC / AFP)
Чоловік обіймає українського солдата, коли радісні херсонці з прапорами України вітали українських військових, які повернули місто під контроль Києва, 13 листопада 2022 року. (Photo by Bulent KILIC / AFP)

ВІЙНА НА РОСІЙСЬКІЙ ТЕРИТОРІЇ

Навесні 2023 року, як зазначає CNN, "осмілілий Київ" дедалі більше переносив війну на території Росії, зокрема серією атак безпілотників.

Так, уночі 3-го травня 2023 року два безпілотники намагалися атакувати Кремль. На кадрах, що з'явилися в соцмережах, було видно, як дрони вибухали над його куполом. Відповідальність за це російська влада поклала на Київ. Україна заперечила свою причетність до того, що сталося.

Пізніше Росія звинуватила Україну в новій атаці безпілотників на Москву, коли було пошкоджено кілька будівель.

Згодом, нагадує CNN, були інші атаки, зокрема на нафтові об’єкти та іншу інфраструктуру на території Росії. Також довелося евакуювати частину мешканців із прикордонних районів Бєлгородської області.

Знак "Зона заборонених польотів" на порожній Красній площі поруч із Кремлем, Москва, Росія, середа, 3 травня 2023 р. (AP Photo/Alexander Zemlianichenko)
Знак "Зона заборонених польотів" на порожній Красній площі поруч із Кремлем, Москва, Росія, середа, 3 травня 2023 р. (AP Photo/Alexander Zemlianichenko)

БИТВА ЗА БАХМУТ, КОНТРНАСТУП ТА ЗАКОЛОТ "ВАГНЕРІВЦІВ"

Російська влада 20 травня 2023 року заявила про повне захоплення міста Бахмут, боротьба за яке тривала майже 10 місяців. CNN зазначає, що взяття Бахмута мало для Росії більше символічне значення, ніж стратегічне, а спротив українців в обороні Бахмута "перевершив більшість очікувань".

Перемога дісталася Росії величезною ціною, наголошує CNN, посилаючись на джерело в НАТО, за оцінками якого, на кожного українського солдата, убитого під час захисту Бахмута, Росія втратила п'ятьох.

Подією, яка є однією з визначальних у війні, CNN називає український контрнаступ, розпочатий влітку 2023 року після місяців нарощування сил. Проте, зазначає видання, Росія встигла підготувати ешелони оборони, тож контрнаступ не став таким проривним, як сподівалися.

"Наприклад, бойові дії в районі Роботиного, на північ від Маріуполя, відзначалися снуванням по величезних мінних полях, коли війська билися за перемоги на вулицях або навіть у будівлях. На момент настання зими контрнаступ зупинився, а оцінки західної розвідки попереджали, що поле бою може опинитися в застої, перетворивши війну на "заморожений конфлікт", – зазначає CNN.

До знакових подій видання відносить також заколот російської приватної військової групи "Вагнер" Євгена Пригожина, який розкритикував військове керівництво Росії за невдале ведення війни в Україні.

ПВК "Вагнер" під керівництвом Пригожина 24 червня 2023 року здійснила невдалу спробу заколоту. Після цього Росія оголосила про розміщення "вагенрівців" у Білорусі. Євгеній Пригожин та кілька інших ватажків групи загинули в Росії за підозрілих обставин внаслідок падіння його приватного літака 23 серпня 2023 року.

Як повідомляв Голос Америки, за даними американського видання The Wall Street Journal, вбивство Пригожина було здійснене за наказом Миколи Патрушева, секретаря Ради безпеки Росії та давньою довіреною особою президента Росії Володимира Путіна.

НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ВІД КОНГРЕСУ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ЗАЛУЖНОГО

Визначними моментами за час повносмасштабної війни, йдеться у статті The Washington Post, став також перший візит Зеленського до Вашингтона 21 грудня 2022 року, а потім – візит президента США Джо Байдена до Києва 20 лютого 2023 року, який американські журналісти назвали демонстрацією потужної американської підтримки Україні.

Віце-президентка Камала Гарріс і екс-спікерка Палати представників Ненсі Пелосі із українським прапором із автографами боронців Бахмута під час звернення Зеленського до Конгресу США 21 грудня 2022 року. (AP Photo/Jacquelyn Martin, файл)
Віце-президентка Камала Гарріс і екс-спікерка Палати представників Ненсі Пелосі із українським прапором із автографами боронців Бахмута під час звернення Зеленського до Конгресу США 21 грудня 2022 року. (AP Photo/Jacquelyn Martin, файл)

Водночас другий візит Зеленського до Вашингтона, який відбувся у грудні 2023 року, пригадує видання The Washington Post, відбувався на тлі того, як Конгрес США перебував у глухому куті щодо запиту Байдена про допомогу для Києва.

Допомогу з боку західних країн, передусім США, CNN називає "життєво важливим рятівним колом" для України у війні, вказуючи на те, що наразі Україні не вистачає боєприпасів, а ситуація з голосуванням за пакет допоиоги Києву в Конгресі США стала ще одним свідченням того, що "доля України не повністю у її руках".

Як повідомляв Голос Америки, Палата представників, яку контролюють республіканці, за рішенням спікера Майка Джонсона пішла на двотижневі канікули без винесення на голосування законопроєкту про національну безпеку, який, зокрема, передбачає понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні.

Найсвіжішим знаковим моментом у повномасштабній війні Росії проти України американські журналісти називають звільнення головнокомандувача України генерала Валерія Залужного, що, як пише CNN, "стало найбільшою військовою перестановкою з початку повномасштабного вторгнення Росії".

Президент України Володимир Зеленський тисне руку колишньому Головнокомандувачу Збройних Сил України Валерію Залужному під час зустрічі в Києві, Україна, у четвер, 8 лютого 2024 року. (Ukrainian Presidential Press Office via AP, File)
Президент України Володимир Зеленський тисне руку колишньому Головнокомандувачу Збройних Сил України Валерію Залужному під час зустрічі в Києві, Україна, у четвер, 8 лютого 2024 року. (Ukrainian Presidential Press Office via AP, File)

При цьому видання зазначає, що Зеленський та Залужний "посварилися, і його звільнення означало для Зеленського політичну авантюру". Генерал Залужний, як наголошує CNN, попри "провал контрнаступу, залишається одним із найпопулярніших керівників в Україні".

"Оскільки війна вступає в третій рік, майбутнє конфлікту стає все більш невизначеним", – підсумовують у статті CNN.

Дивіться також:

Час-Time. “Пекельні” санкції проти Росії у другу річницю війни
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

  • 16x9 Image

    Голос Америки

    Голос Америки (VOA) надає новини та інформацію більш ніж 40 мовами. VOA, за оцінками, охоплює аудиторію у понад 326 мільйонів людей щотижня. Статті авторства Голос Америки є результатом роботи декількох журналістів і можуть містити інформацію новинних агенцій.

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG