Російська влада завершила більшу частину робіт з будівництва мосту через Керченську протоку. 16 травня була офіційно запущена автомобільна гілка мосту. Закінчити будівництво залізничної обіцяють наступного року. Крим.Реалії зібрали основну інформацію про об'єкт на сьогодні.
Міст через Керченську протоку будувався більше ніж три роки з ініціативи російського президента Володимира Путіна. Спочатку російська влада обговорювала варіант будівництва підводного тунелю з російського Краснодарського краю до Криму, а також обидва варіанти одночасно. Але зрештою зупинили свій вибір на мості, який звели, незважаючи на негативний досвід німців під час Другої світової війни та застереження експертів. Тепер головною інтригою залишається те, скільки часу прослужить споруда.
Мільярди для друга
Наразі завершене будівництво автомобільної гілки мосту. Роботу особисто перевірив Володимир Путін. Рух мостом з 16 травня відкритий для легкових автомобілів і пасажирських автобусів. У жовтні мостом дозволять користуватися і вантажному транспорту. До цього ж часу тут мають бути завершені роботи із організації транспортної безпеки, термін закінчення яких раніше був перенесений з квітня 2018 року на вересень 2018 року.
Залізничну частину транспортного переходу обіцяють відкрити в грудні 2019 року.
Довжина мосту через Керченську протоку становить 19 кілометрів. Його вартість упродовж чотирьох років постійно зростала: з 50 мільярдів рублів до 228 мільярдів. Ця сума була названа остаточною. Таким чином один кілометр Керченського мосту коштував 6 мільярдів рублів.
Генпідрядником будівництва мосту стали фірми, що належать російському бізнесменові Аркадію Ротенбергу ‒ другові Володимира Путіна, яких пов'язує між собою більше ніж 50 років дружби. Цей факт дав підстави російським і українським експертам міркувати, що саме тому таке стратегічне держзамовлення дісталося фірмам Ротенберга, а його рекордна вартість стала їх компенсацією за втрати від внесення до санкційних списків Європи та Заходу.
«Військовий» об'єкт
Але 228 мільярдів рублів ‒ не єдині витрати в кошторисі мосту через Керченську протоку. Витратною є й організація його безпеки. 4,5 мільярди рублів були витрачені торік на оснащення потужної системи безпеки мосту, зокрема на огорожі його сухопутних ділянок і організацію КПП.
Охорона споруд транспортного переходу та автодороги федерального значення А-290 «Новоросійськ ‒ Керч» тільки до кінця 2019 року коштуватиме більше ніж 100 мільйонів рублів. На 19-кілометровому мосту будуть встановлені 20 постів цілодобової охорони, серед них і з групами швидкого реагування.
В охороні мосту також задіяні близько десятка різних військових підрозділів Росії на суші, у воді та повітрі.
Три жертви будівництва
На будівництві мосту щороку гинули робітники. У червні 2016 року в «Управлінні федеральних автомобільних доріг «Тамань» повідомили про смерть монтажника мостозагону, який впав з великої висоти під час виконання робіт на опорі на острові Тузла.
Другий фатальний випадок стався в липні 2017 року. У морі знайшли тіло машиніста дизельної електростанції, задіяної в будівництві мосту. Він загинув за нез'ясованих обставин.
Ще одна смерть на мосту сталася лише місяць тому ‒ у квітні. За повідомленням «Єдиної чергово-диспетчерської служби Керчі», один з робітників будівництва впав з висоти понад 30 метрів між опорами 251-252. Від отриманих травм він помер.
Під час відкриття автомобільної частини мосту російська влада роздала його будівельникам нагороди й медалі, але про всі ці смерті не згадала.
Оспіваний міст
Ідея будівництва транспортного переходу через Керченську протоку міцно увійшла в кримське життя й стала символом сподівань місцевих жителів на обіцяне гідне майбутнє.
Виноробні підприємства Криму та Кубані обіцяли випустити на честь будівництва обмежену партію вина «Кримський міст». Урочисте відкупорювання пляшок анонсували в 2019 році.
У 2016 році проектувальник з «Інституту Гіпробудміст ‒ Санкт-Петербург», що розробив проект мосту, Костянтин Хоменко присвятив своєму дітищу пісню.
Після цього процес оспівування будівництва розпочався в усій сусідній Росії. Її влада запропонувала росіянам взяти участь у конкурсі пісень і віршів, присвячених мосту. В результаті світ побачив тисячі творів з різних регіонів. Роботи оцінювали відомі російські виконавці, продюсери та композитори: Валерія, Микола Расторгуєв, Олена Свиридова, Ігор Крутой, Володимир Матецький та інші.
Пісню переможця конкурсу ‒ водія з Іваново Леоніда Чернишова ‒ виконав російський співак Олег Газманов на конкурсі «Нова хвиля» в Сочі торік.
Раніше Мінкульт Росії заплатив три мільйони рублів за створення 52-хвилинного фільму з робочою назвою «Росія будує міст». Планувалося, що картині видадуть прокатне посвідчення й показуватимуть в Росії. Але на екрани вона поки не вийшла.
Свій фільм про міст у Керченській протоці знімає відомий російський режисер Тигран Кеосаян. На тлі будівництва він також зняв кілька випусків своєї телепрограми «Міжнародна пилорама».
Найкраще ім'я та кримський гумор
До прославляння мосту приєдналися кримські та російські журналісти. За найкращі публікації про будівництво вони були нагороджені підконтрольною Росії владою Криму.
Наприкінці минулого року в Мінтрансі Росії запропонували обрати найкращу назву для мосту з п'яти варіантів: «Кримський», «Керченський», «Тузлинський», «Міст дружби» та «Міст возз'єднання». Зрештою, більшість учасників проголосували за назву «Кримський міст».
Незважаючи на багато експертних думок, що наслідки будівництва не варті стількох фінансових витрат, російська та підконтрольна Росії кримська влада продовжують запевняти у зворотному. Вони обіцяють кримчанам кардинальні зміни їхнього життя.
Ці перекази про очікування від будівництва мосту породили в кримському товаристві анекдот: «Звичайні люди, коли вмирають, бачать перед собою тунель, а кримчани ‒ Керченський міст».
«Тягар злочину зростатиме»
Будівництво мосту не було узгоджене з українською владою, згідно з міжнародними договорами про використання території Керченської протоки. Наразі його висота істотно обмежує проходження суден через Керченську протоку. У зв'язку з цим українська влада неодноразово виступала проти цього будівництва.
Солідарні з Україною влади Євросоюзу та інших західних країн. Оскільки вони не визнають російську юрисдикцію в Криму, всі компанії, що брали участь у будівництві мосту, були внесені в міжнародні санкційні списки. Влада окремих країн Європи попередила місцевий бізнес про відповідальність за участь у російському будівництві.
Відкриття автомобільної частини мосту розкритикував президент України Петро Порошенко. За його дорученням в Арбітражний трибунал Конвенції ООН з морського права було подане клопотання про захист інтересів України, зокрема, у зв'язку зі зведенням Керченського мосту. «Тягар здійсненого міжнародного злочину для Росії тільки зростатиме. Україна й надалі буде послідовно захищати свої позиції. А міст обов'язково знадобиться окупантам, коли вони терміново залишатимуть наш Крим», ‒ наголосив він.
МЗС України має намір домагатися розширення національних і міжнародних санкцій щодо фізичних і юридичних осіб, причетних до будівництва мосту.
Позицію української влади підтримали представники Євросоюзу. У Держдепартаменті США, у свою чергу, повідомили, що спорудження мосту є «не тільки спробою Росії затвердити своє протиправне захоплення та окупацію Криму, але й перешкоджає навігації через обмеження розміру суден, які можуть проходити через Керченську протоку ‒ єдиний шлях до територіальних вод України в Азовському морі».
Збитки України
У Міністерстві інфраструктури України оцінюють прямі збитки через обмеження проходження суден у Керченській протоці в українські порти в 500 мільйонів гривень на рік, а «непрямі збитки» ‒ у мільярди гривень.
У прокуратурі АРК повідомили про збитки, завдані будівництвом мосту навколишньому середовищу Чорного та Азовського морів. «Будівництво транспортного переходу здійснюється з грубим порушенням правил екологічної безпеки, шкодить екосистемі Азовського моря, призвело до екологічного забруднення значної території України, завдало непоправної екологічної шкоди острову Тузла (Україна), що полягає в його знищенні як унікального природного об'єкта, та інших тяжких наслідків для природного навколишнього середовища», ‒ пояснюють у відомстві, посилаючись на інформацію Інституту водних проблем і меліорації НАН України.
За підрахунками відомства, збитки від будівництва мосту складуть не менше за 10 мільярдів гривень.
Дивіться також: Час-Тайм. Ексклюзивне інтерв’ю з Куртом Волкером на Донбасі
