Представники Азербайджану та Вірменії на переговорах у Москві погодилися тимчасово припинити вогонь у конфлікті довкола Нагірного Карабаху.
Перемир’я набрало чинності опівдні у суботу 10 жовтня, але обидві країни одразу ж звинуватили одна одну в порушеннях.
Сторони повинні мати можливість для гуманітарних операцій під егідою Міжнародної організації червоного хреста зокрема для обміну тілами загиблих та полоненими.
У п’ятницю Азербайджан повідомив, що від 27 вересня загинула 31 цивільна людина і 168 зазнали поранень. Про свої військові втрати азербайджанці не повідомляють.
Нагірний Карабах повідомив, що за той період загинули 376 його військових і 22 цивільних.
Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров, який був посередником, оголосив про домовленість пізно вночі після десятигодинних переговорів сторін, які також зобов’язалися далі розмовляти про шляхи припинення конфлікту.
Азербайджанський міністр закордонних справ Джейхун Байрамов та вірменський Зограб Мнацаканян з журналістами не спілкувались.
Це були перші переговори Азербайджану та Вірменії після того, як 27 вересня спалахнули бої, що призвели до загибелі сотень людей.
Нагірний Карабах - територія в межах міжнародно визнаних кордонів Азербайджану, але її населяють переважно вірмени, і Вірменія їх підтримує.
Ці бої були найгіршими з часів війни 1991-94 року, в якій загинули близько 3 тисяч людей і яка закінчилась перемир'ям, що зазнавало неодноразових порушень.
Москва має тісніші договірні зв’язки про безпеку з Вірменією, де міститься російська військова база, але також близькі стосунки з Азербайджаном, якому Росія постачає зброю.
Поновлення конфлікту довкола Нагірного Карабаху, що триває вже кілька десятків років, викликало побоювання можливого залучення Туреччини - близької до Азербайджану та Росії - союзниці Вірменії.
Бойові дії також можуть вплинути на роботу трубопроводів, які постачають нафту й газ з Азербайджану до Європи.
Дивіться також: Діаспори вірмен та азербайджанців у США організовують акції на підтримку своїх земляків
