Колишній прем'єр-міністр Ізраїлю Аріель Шарон помер у суботу у віці 85 років. Він перебував у комі з 2006 року після інсульту.
Аріель Шарон прийшов у політику, прославившись як військовий командир. Його кампанія під час війни Судного дня 1973 стала блискучою тактичною перемогою - він провів ізраїльські війська через Суецький канал, відрізавши третю армію Єгипту.
Шарон для багатьох був також відомий як жорстокий і необережний керівник - в 1982 році він очолив вторгнення в Ліван, в результаті якого від рук ліванських збройних формувань загинули сотні палестинців у таборах біженців «Сабра» і «Шатіла» в Бейруті.
Як політик Шарон - фігура неоднозначна. Будучи членом кабінетів декількох прем'єрів він просував ідею будівництва єврейських поселень на палестинських територіях.
На думку палестинського історика Шукрі Абеда, це стало причиною подальшого невдоволення Шароном серед арабів:
«М'яко кажучи, йому не довіряли, і, ймовірно, ненавиділи багато з них - за його жорсткі позиції, за його будівництво поселень. Він був батьком будівництва поселень», - пояснює Абед.
Ставши лідером опозиції в 2000 році, він відвідав Храмову гору, або Харам аль-Шаріф в Єрусалимі, що викликало обурення серед палестинців і призвело до повстання, відомого як Друга інтифада.
Аріель Шарон став прем'єр-міністром в 2001 році. Його уряд придушив повстання протягом декількох років і почав будівництво бар'єру, який тепер відділяє ізраїльтян від палестинців.
Проте, хоча Шарон і залишиться в пам'яті людей як лідер, який не відмовлявся від будь-яких дій, щоб захистити євреїв, він вдався до низки нелегких кроків заради миру з арабами.
У 2005 році він керував виведенням військ Ізраїлю і поселенців із Сектора Газа, - в надії на досягнення миру з палестинцями.
Виступаючи в серпні 2005 року він зазначив, що переселення поселенців було здійснено для того, щоб провести межу безпеки, яка створить буфер між Ізраїлем і палестинцями.
Аріель Шарон вийшов зі складу партії «Лікуд» і сформував центристську партію «Кадіма», яка згодом розпочала інтенсивні, проте, безуспішні мирні переговори з палестинцями про створення окремої Палестинської держави.
У 2006 році він переніс ряд інсультів і впав у кому. На посаді прем'єр-міністра його змінив Егуд Ольмерт.
Наступні кілька років, прикутий до ліжка, Шарон провів на своєму ранчо на півдні Ізраїлю.
Аріель Шарон присвятив своє життя побудові сильного Ізраїлю. Його зусилля зі встановлення миру з палестинцями залишилися незавершеними.
Президент Барак Обама оприлюднив спеціальну заяву з приводу смерті Шарона: «Від імені американського народу, Мішель і я висловлюємо наші найглибші співчуття родині колишнього прем'єр-міністра Ізраїлю Аріеля Шарона, а також народу Ізраїлю з приводу втрати лідера, який присвятив все своє життя країні».
Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу назвав Шарона «великим полководцем», який «завжди буде жити в серці цього народу». Ізраїльський президент Шимон Перес назвав Шарона своїм близьким другом, одним з найбільших захисників Ізраїлю і сміливим державним лідером.
12 січня труну з тілом Шарона виставлено в ізраїльському парламенті - Кнесеті - в Єрусалимі, щоб бажаючі змогли з ним попращатися.
У понеділок, після офіційної державної церемонії прощання, участь в якій візьмуть ізраїльські та світові лідери, тіло Шарона буде перевезено на його ранчо на півдні Ізраїлю, де екс-прем’єра буде поховано поруч зі своєю дружиною Лілі, яка пішла з життя у 2000 році.
Американську офіційну делегацію очолить віце-президент Джозеф Байден.
Аріель Шарон прийшов у політику, прославившись як військовий командир. Його кампанія під час війни Судного дня 1973 стала блискучою тактичною перемогою - він провів ізраїльські війська через Суецький канал, відрізавши третю армію Єгипту.
Шарон для багатьох був також відомий як жорстокий і необережний керівник - в 1982 році він очолив вторгнення в Ліван, в результаті якого від рук ліванських збройних формувань загинули сотні палестинців у таборах біженців «Сабра» і «Шатіла» в Бейруті.
Як політик Шарон - фігура неоднозначна. Будучи членом кабінетів декількох прем'єрів він просував ідею будівництва єврейських поселень на палестинських територіях.
На думку палестинського історика Шукрі Абеда, це стало причиною подальшого невдоволення Шароном серед арабів:
«М'яко кажучи, йому не довіряли, і, ймовірно, ненавиділи багато з них - за його жорсткі позиції, за його будівництво поселень. Він був батьком будівництва поселень», - пояснює Абед.
Ставши лідером опозиції в 2000 році, він відвідав Храмову гору, або Харам аль-Шаріф в Єрусалимі, що викликало обурення серед палестинців і призвело до повстання, відомого як Друга інтифада.
Аріель Шарон став прем'єр-міністром в 2001 році. Його уряд придушив повстання протягом декількох років і почав будівництво бар'єру, який тепер відділяє ізраїльтян від палестинців.
Проте, хоча Шарон і залишиться в пам'яті людей як лідер, який не відмовлявся від будь-яких дій, щоб захистити євреїв, він вдався до низки нелегких кроків заради миру з арабами.
У 2005 році він керував виведенням військ Ізраїлю і поселенців із Сектора Газа, - в надії на досягнення миру з палестинцями.
Виступаючи в серпні 2005 року він зазначив, що переселення поселенців було здійснено для того, щоб провести межу безпеки, яка створить буфер між Ізраїлем і палестинцями.
Аріель Шарон вийшов зі складу партії «Лікуд» і сформував центристську партію «Кадіма», яка згодом розпочала інтенсивні, проте, безуспішні мирні переговори з палестинцями про створення окремої Палестинської держави.
У 2006 році він переніс ряд інсультів і впав у кому. На посаді прем'єр-міністра його змінив Егуд Ольмерт.
Наступні кілька років, прикутий до ліжка, Шарон провів на своєму ранчо на півдні Ізраїлю.
Аріель Шарон присвятив своє життя побудові сильного Ізраїлю. Його зусилля зі встановлення миру з палестинцями залишилися незавершеними.
Президент Барак Обама оприлюднив спеціальну заяву з приводу смерті Шарона: «Від імені американського народу, Мішель і я висловлюємо наші найглибші співчуття родині колишнього прем'єр-міністра Ізраїлю Аріеля Шарона, а також народу Ізраїлю з приводу втрати лідера, який присвятив все своє життя країні».
Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу назвав Шарона «великим полководцем», який «завжди буде жити в серці цього народу». Ізраїльський президент Шимон Перес назвав Шарона своїм близьким другом, одним з найбільших захисників Ізраїлю і сміливим державним лідером.
12 січня труну з тілом Шарона виставлено в ізраїльському парламенті - Кнесеті - в Єрусалимі, щоб бажаючі змогли з ним попращатися.
У понеділок, після офіційної державної церемонії прощання, участь в якій візьмуть ізраїльські та світові лідери, тіло Шарона буде перевезено на його ранчо на півдні Ізраїлю, де екс-прем’єра буде поховано поруч зі своєю дружиною Лілі, яка пішла з життя у 2000 році.
Американську офіційну делегацію очолить віце-президент Джозеф Байден.
