Вашингтон переконаний, що Тегеран таємно продовжує збагачувати уран, щоб перетворити його на зброю
Але чи насправді готовий Іран відмовитися від ядерних амбіцій та позбутися ярлика країни-ізгоя?
Іранці з ентузіазмом зустріли результати червневих президентських виборів, у яких переміг поміркований клірик Гасан Роугані, який замінив на посаді ексцентричного Махмуда Ахмадінеджада. Новий президент одразу заявив, що має намір повернути Іран у світову спільноту.
Перед відбуттям на Генеральну Асамблею ООН, Роугані пообіцяв показати світу «справжнє обличчя Ірану».
Президент США Барак Обама також сподівається на відлигу у відносинах між двома державами.
У ці дні, під час Генасамблеї ООН, стане відомо чи готові сторони зробити крок на зустріч.
Джордж Перковіч з Центру Карнеґі за міжнародний мир каже:
«За плечима кожної сторони багато негативного багажу, який треба скинути, щоб почати відносини з чистого аркуша».
Чи не найбільшим тягарем у відносинах між країнами є ядерна програма Ірану. Вашингтон переконаний, що Тегеран таємно продовжує збагачувати уран, щоб перетворити його на зброю. Іран наполягає - що його наміри мирні, а уран необхідний для потреб енергетики.
Одразу після обрання, президент Роугані пообіцяв, що його країна не намагається отримати ядерну зброю, а він сам, як лідер держави, хоче якнайшвидшого врегулювання цієї проблеми у рамках міжнародних стандартів.
Втім деякі експерти рекомендують Заходу поки що не надягати рожеві окуляри. Адже справжня влада в Ірані не у президента, каже колишній посол США Адам Ерелі:
«Фундаментальні засади режиму в Ірані не змінилися. І наміри режиму ті ж, що і були. Незалежно чи це ядерна програма чи підтримка терористів».
Фундаментальні засади режиму в Ірані не змінилися. І наміри режиму ті ж, що і були. Незалежно чи це ядерна програма чи підтримка терористівАдам Ерелі
Джордж Перковіч, який очолює програму ядерної політики у Центрі Карнеґі вважає, що США та Ірану буде не просто почати домовлятися. Обидві сторони патологічно не довіряють одна одній:
«Американці у більшості не довіряють Ірану. І я не втомлююсь повторювати чиновникам у Вашингтоні, що іранський уряд не довіряє США у 1000 разів більше».
Втім, навіть попри те, що світ сумнівається у щирості намірів Ірану, чимало оглядачів вважають, що ситуація сприятлива для початку змін.
Економіка Ірану потерпає від санкцій, інфляція та безробіття неконтрольовано ростуть.
До того ж влада Ірану всерйоз занепокоєна тим, що світ може вдатися до силових методів, у разі якщо ядерна загроза з боку Ірану стане реальністю - вважає Майкл Огенлон з Інституту Брукінґса:
«Я вважаю, якщо у цьому питанні існує справжній компроміс - обидві країни за нього вхопляться».
Основні події між США та Іраном у ці дні розгортатимуться за лаштунками Генеральної Асамблеї. Але незалежно від результатів переговорів, експерти вважають величезним прогресом сам факт, що Іран та США перейшли від погроз до дипломатії.
