У Женеві відновлюються переговори щодо ядерних програм Ірану.
Сторони переговорів сподіваються досягнути тимчасової угоди, яка б обмежила ядерні програми Ірану. Проект угоди вже розкритикував Ізраїль, висловивши своє незадоволення, що документ передбачає пом’якшення санкцій проти Ірану, але не вимагає від Тегерану повного згортання ядерних програм.
Схожі позиції висловили і деякі американські впливові політики як республіканці, так і демократи. У вівторок у першій половині дня Барак Обама зустрічався у Білому домі з лідерами Сенату США, щоб обговорити питання переговорів США та інших країн «шістки» з Іраном.
Від часу ісламської революції 1979 року гучні прояви антиамериканських настроїв в Ірані були подією нерідкою.
Ще зовсім недавно десятки тисяч іранців зібрались, щоб відзначити 34-ту річницю захоплення американського посольства в Тегерані. Для багатьох американців ті трагічні події досі живі в пам’яті.
Сьогодні ж країни намагаються домовитись. Однак, деякі експерти не впевнені щодо позитивних результатів переговорів. Адам Ерелі – колишній посол США в Бахрейні:
«В Америці виникає питання - що краще, відсутність угоди чи погана угода? Тому ми бачимо, що Конгрес та інші політики кажуть: почекайте, не будемо поспішати та робити дурниць».
Дипломати нині опрацьовують тимчасову угоду, яка б наклала обмеження на ядерні програми Ірану. Зі свого боку, Америка полегшить деякі економічні санкції, які наразі значно шкодять економіці Ірану. Втім американські політики повинні спочатку самі опрацювати спільну позицію щодо Ірану.
Республіканці в Конгресі звинувачують Обаму у тому, що він дозволяє Ірану продовжувати збагачувати уран.
Сенатор-республіканець Джон Маккейн:
«Іранці продовжують нам брехати. Як наші арабські союзники, так і Ізраїль попереджають про катастрофічні наслідки тимчасової угоди з Іраном. Це погана угода».
Водночас державний секретар США Джон Керрі під час своїх численних візитів на Близький Схід намагається заручитися підтримкою Ізраїлю. Посол Адам Ерелі каже, що занепокоєння висловлюють і країни Перської затоки:
«Ми не хочемо війни з Іраном. А продовження ядерних програм може призвести до війни. Будемо відвертими – всі в регіоні перелякані, що Іран може розробити ядерну зброю».
Якщо домовленості таки буде досягнуто, Керрі доведеться запевнити союзників у її доцільності:
«Ми певні, що ця угода зміцнить наші позиції, вона зменшить загрозу для Близького Сходу, Ізраїлю, наших друзів в регіоні та нас самих».
Тим часом американсько-іранські відносини вже почали покращуватись. Вперше за понад тридцять років президенти країн мали особисту розмову по телефону. Однак, президент Обама наполягає – позиція Америки з ключових питань залишається непохитною:
«Наша політика однозначна - Іран не може мати ядерної зброї. І я пропоную кілька варіантів дій, щоб досягнути цієї мети».
Водночас Іран продовжує наполягати, що його ядерні програми мають виключно мирний характер.
Сторони переговорів сподіваються досягнути тимчасової угоди, яка б обмежила ядерні програми Ірану. Проект угоди вже розкритикував Ізраїль, висловивши своє незадоволення, що документ передбачає пом’якшення санкцій проти Ірану, але не вимагає від Тегерану повного згортання ядерних програм.
Схожі позиції висловили і деякі американські впливові політики як республіканці, так і демократи. У вівторок у першій половині дня Барак Обама зустрічався у Білому домі з лідерами Сенату США, щоб обговорити питання переговорів США та інших країн «шістки» з Іраном.
Від часу ісламської революції 1979 року гучні прояви антиамериканських настроїв в Ірані були подією нерідкою.
Ще зовсім недавно десятки тисяч іранців зібрались, щоб відзначити 34-ту річницю захоплення американського посольства в Тегерані. Для багатьох американців ті трагічні події досі живі в пам’яті.
Сьогодні ж країни намагаються домовитись. Однак, деякі експерти не впевнені щодо позитивних результатів переговорів. Адам Ерелі – колишній посол США в Бахрейні:
«В Америці виникає питання - що краще, відсутність угоди чи погана угода? Тому ми бачимо, що Конгрес та інші політики кажуть: почекайте, не будемо поспішати та робити дурниць».
Наша політика однозначна - Іран не може мати ядерної зброї. І я пропоную кілька варіантів дій, щоб досягнути цієї метиБарак Обама
Дипломати нині опрацьовують тимчасову угоду, яка б наклала обмеження на ядерні програми Ірану. Зі свого боку, Америка полегшить деякі економічні санкції, які наразі значно шкодять економіці Ірану. Втім американські політики повинні спочатку самі опрацювати спільну позицію щодо Ірану.
Республіканці в Конгресі звинувачують Обаму у тому, що він дозволяє Ірану продовжувати збагачувати уран.
Сенатор-республіканець Джон Маккейн:
«Іранці продовжують нам брехати. Як наші арабські союзники, так і Ізраїль попереджають про катастрофічні наслідки тимчасової угоди з Іраном. Це погана угода».
Водночас державний секретар США Джон Керрі під час своїх численних візитів на Близький Схід намагається заручитися підтримкою Ізраїлю. Посол Адам Ерелі каже, що занепокоєння висловлюють і країни Перської затоки:
«Ми не хочемо війни з Іраном. А продовження ядерних програм може призвести до війни. Будемо відвертими – всі в регіоні перелякані, що Іран може розробити ядерну зброю».
Якщо домовленості таки буде досягнуто, Керрі доведеться запевнити союзників у її доцільності:
«Ми певні, що ця угода зміцнить наші позиції, вона зменшить загрозу для Близького Сходу, Ізраїлю, наших друзів в регіоні та нас самих».
Тим часом американсько-іранські відносини вже почали покращуватись. Вперше за понад тридцять років президенти країн мали особисту розмову по телефону. Однак, президент Обама наполягає – позиція Америки з ключових питань залишається непохитною:
«Наша політика однозначна - Іран не може мати ядерної зброї. І я пропоную кілька варіантів дій, щоб досягнути цієї мети».
Водночас Іран продовжує наполягати, що його ядерні програми мають виключно мирний характер.
