Проти Ірану діє кілька прошарків санкцій. ООН наклало санкції на іранські компанії, осіб та установи, які на погляд міжнародного співтовариства несуть відповідальність за розвиток ядерних та ракетних технологій.
Європейський Союз запровадив проти Ірану ембарго на купівлю його нафти та нафто продуктів, як також заборонив європейцям мати справу з банківськими та фінансовими інституціями Ірану.
Санкції введені Сполученими Штатами спрямовані проти людей, компаній та країн, які наважуються мати справи з Іраном. Таким чином Іран відрізаний від Азійського ринку нафти та світової банківської системи.
Якщо Тегеран погодиться припинити розробку ядерних програм на щонайменше десять років і допустить інспекторів на свої атомні об’єкти, санкції пов’язані з його ядерними розробками, очевидно, будуть зняті.
Критики такої угоди, поміж яких Емануел Оттоленгі з фундації захисту демократії, попереджають, що масштабне скасування санкцій та ембарго позбавлять міжнародне товариство важелів тиску на Іран, який часто не дотримувався свого слова.
«Треба враховувати, що Іран може не дотриматися угоди. Необхідно продумати механізми покарання, якщо це станеться».
Як тільки санкції буде знято, попереджає експерт, поновити їх буде дуже складно. Навіть скасування лише частини санкції означатиме, що ті які залишаться в силі, не будуть суворо дотримуватися, попереджає Оттоленгі.
Однак, за словами старшої наукової співробітниці Атлантичної Ради Барбари Славін, внутрішні процеси повинні підштовхнути керівництво Ірану дотримуватися угоди, якщо її буде досягнуто.
«Іранці вийдуть на вулиці святкувати, якщо буде досягнуто угоди. І хоча політична система Ірану дозволяє дуже обмежений вияв демократії, лідери країни ризикують викликати потужний спротив, якщо вони домовляться, санкції буде знято, а потім поновлено через порушення угоди».
Поки що не зрозуміло, яким чином і коли будуть зніматися санкції, якщо сторони домовляться. За словами Барабари Славін найлегше буде відкликати санкції Європейського Союзу. ООН може зробити це поступово. Враховуючи опозицію до зняття санкцій у Конгресі США, найскладніше буде позбутися американських обмежень.
Республіканці, які контролюють обидві палати Конгресу США, категорично проти скасування санкцій проти Ірану поки Тегеран не піде на значні поступки. Найбільш войовничо налаштовані законодавці не довіряють лідерам Ірану і погрожують поновити санкції коли Барак Обама залишить Білий Дім.
Барбара Славін переконує, що така тактика не матиме ефекту, якого прагнуть досягнути американські критики угоди. За її словами, санкції можуть ефективно впливати на політику Тегерана, лише якщо їх підтримує решта світу.
Якщо Обамі таки не вдасться домовитися з Конгресом, він має право особистим наказом скасувати санкції, і поновлювати дію свого наказу кожні шість місяців.
Угода про скасування ембарго, уразі її досягнення, стосуватиметься лише санкцій запроваджених у зв’язку з ядерними програми Ірану. Обмеження, накладені на цю країну за звинуваченнями у підтримці терористів, у відмиванні грошей, порушеннях прав людини, вірогідно, не будуть скасовані.
