12 березня світ відзначає День свободи в Інтернеті. В Україні є що відзначати, адже Інтернет тут залишається островом свободи та плюралізму думок. Втім, експерти побоюються, що на фоні посилення авторитарних тенденцій це ненадовго.
Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» підготувала звіт до 12 березня, в якому визначила 5 країн та 5 компаній – найбільших ворогів Інтернету, а також повідомила про тенденцію посилення стеження за активістами, журналістами і блогерами у всесвітній мережі. Про Україну організація у звіті не згадує. Інша правозахисна організація «Дім Свободи» (Freedom House) у своєму звіті за 2012 рік віднесла Україну до країни із вільним доступом до Інтернету. Також, за даними правозахисників, Україна має найбільшу свободу в Інтернеті серед країн СНД (де юре – не член СНД).
«На сьогодні, практично вся українська свобода слова, за невеликими винятками, перемістилась в Інтернет. Саме в Інтернеті, на відміну від, скажімо, українського телебачення, панує плюралізм думок», – каже в коментарі Голосу Америки представниця «Репортерів без кордонів» в Україні Оксана Романюк. На її думку, причиною цього є відсутність законодавчого регулювання Інтернет-ЗМІ.
Українські урядовці неодноразово пропонували шляхи врегулювання Інтернету – «від регулювання» можливості доступу до інформації до обмеження анонімності в соціальних мережах. Остання законодавча ініціатива Міністерства внутрішніх справ, яка вже була схвалена Кабміном, – забезпечення кібернетичної безпеки України.
Законопроект, як пояснює його автор, міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, «дозволятиме суб’єктам забезпечення національної безпеки та їх територіальним органам...виконувати покладені на них завдання щодо виявлення, запобігання та нейтралізації кіберзагроз». Так, документ відноситиме до загрози національній безпеці України «використання ЗМІ, а також кіберпростору для поширення культу насильства, жорстокості, порнографії, пропаганди сепаратизму за етнічною, мовною, релігійною та іншими ознаками», а також «несанкціоновані дії, спрямовані на порушення цілісності та доступності державних інформаційних ресурсів».
За словами представниці «Репортерів без кордонів» в Україні Оксани Романюк, поява цього законопроекту та інших ініціатив влади є «тривожними дзвіночками». «Як завжди, визначення розмиті, суб’єктивні, і вже зараз можна сказати, що такий законопроект може обмежити громадянські свободи», – каже вона.
Крім цього, Оксана Романюк зазначила Голосу Америки, що злочини проти журналістів Інтернет-ЗМІ залишаються безкарними в Україні, як і злочини проти інших журналістів.
«171 стаття ККУ передбачає покарання за перешкоджання журналістської діяльності, але з незрозумілих причин діяльність працівників ЗМІ не вважається журналістською нашими правоохоронними органами. Так само, безкарними лишаються числені ДДОС-атаки на веб-сайти, злами паролів електронних скриньок журналістів-розслідувачів, блогерів та відомих громадських активістів», – говорить представниця «Репортерів без кордонів» в Україні.
Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» підготувала звіт до 12 березня, в якому визначила 5 країн та 5 компаній – найбільших ворогів Інтернету, а також повідомила про тенденцію посилення стеження за активістами, журналістами і блогерами у всесвітній мережі. Про Україну організація у звіті не згадує. Інша правозахисна організація «Дім Свободи» (Freedom House) у своєму звіті за 2012 рік віднесла Україну до країни із вільним доступом до Інтернету. Також, за даними правозахисників, Україна має найбільшу свободу в Інтернеті серед країн СНД (де юре – не член СНД).
«На сьогодні, практично вся українська свобода слова, за невеликими винятками, перемістилась в Інтернет. Саме в Інтернеті, на відміну від, скажімо, українського телебачення, панує плюралізм думок», – каже в коментарі Голосу Америки представниця «Репортерів без кордонів» в Україні Оксана Романюк. На її думку, причиною цього є відсутність законодавчого регулювання Інтернет-ЗМІ.
Українські урядовці неодноразово пропонували шляхи врегулювання Інтернету – «від регулювання» можливості доступу до інформації до обмеження анонімності в соціальних мережах. Остання законодавча ініціатива Міністерства внутрішніх справ, яка вже була схвалена Кабміном, – забезпечення кібернетичної безпеки України.
На сьогодні, практично вся українська свобода слова, за невеликими винятками, перемістилась в Інтернет. Саме в Інтернеті, на відміну від, скажімо, українського телебачення, панує плюралізм думок.Оксана Романюк
Законопроект, як пояснює його автор, міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, «дозволятиме суб’єктам забезпечення національної безпеки та їх територіальним органам...виконувати покладені на них завдання щодо виявлення, запобігання та нейтралізації кіберзагроз». Так, документ відноситиме до загрози національній безпеці України «використання ЗМІ, а також кіберпростору для поширення культу насильства, жорстокості, порнографії, пропаганди сепаратизму за етнічною, мовною, релігійною та іншими ознаками», а також «несанкціоновані дії, спрямовані на порушення цілісності та доступності державних інформаційних ресурсів».
За словами представниці «Репортерів без кордонів» в Україні Оксани Романюк, поява цього законопроекту та інших ініціатив влади є «тривожними дзвіночками». «Як завжди, визначення розмиті, суб’єктивні, і вже зараз можна сказати, що такий законопроект може обмежити громадянські свободи», – каже вона.
Крім цього, Оксана Романюк зазначила Голосу Америки, що злочини проти журналістів Інтернет-ЗМІ залишаються безкарними в Україні, як і злочини проти інших журналістів.
«171 стаття ККУ передбачає покарання за перешкоджання журналістської діяльності, але з незрозумілих причин діяльність працівників ЗМІ не вважається журналістською нашими правоохоронними органами. Так само, безкарними лишаються числені ДДОС-атаки на веб-сайти, злами паролів електронних скриньок журналістів-розслідувачів, блогерів та відомих громадських активістів», – говорить представниця «Репортерів без кордонів» в Україні.