У Вашингтоні завершилася щорічна спільна зустріч МВФ та Світового банку. Для переговорів з представниками міжнародних фінансових інституцій в американську столицю також прибула українська урядова делегація. Сторони не повідомляють чи вдалося українським посадовцям домовитися з МВФ щодо відновлення кредитування. Прокоментувати позицію західних кредиторів щодо України ми запросили у студію Голосу Америки президента Європейського банку реконструкції та розвитку Суму Чакрабарті. З ним спілкувалася Тетяна Ворожко.
ГА.: Дуже дякую, що прийшли. Цьогорічна зустріч МВФ та Світового банку породила чимало надихаючих заголовків у ЗМІ. Не так легко виділити, що ж є найголовнішим. Що на вашу думку, є основним досягненням весняної зустріч?
СЧ.:Ви абсолютно праві. Дуже багато подій відбувалося одночасно. Різноманітних семінарів, зустрічей. Я для себе зробив один головний висновок: Ми маємо більше дбати про проблему економічного зростання навколо світу, а також про зростаюче безробіття, особливо серед молоді. А ця комбінація – сповільнення економічного зростання та збільшення безробіття веде до економічного націоналізму та популізму в деяких країнах, і це викликає занепокоєння. Я вважаю, що основний висновок цієї зустріч полягає в тому, що ми повинні шукати шляхів відновлення зростання.
ГА.:Тобто зосередитися більше на зростанні і менше – на бюджетних скороченнях?
СЧ.: Ви повинні робити обидві речі. Не можна ігнорувати бюджет. Але основне питання – що потрібно зробити стосовно бюджету для того, аби зменшити дефіцит, але разом з тим стимулювати зростання. На яких секторах зосередитися більше, захистити їх в бюджеті та які структурні реформи провести, аби стимулювати зростання?
ГА.:Зараз у Вашингтоні перебуває делегація з України, яка намагається отримати кредит від МВФ. У той же час існує досить популярна думка серед населення України, що більше кредитів брати не потрібно. Чи дійсно Україні потрібний кредит від МВФ?
СЧ.:Україні насправді потрібні дві речі. По-перше, мати певні реформи, які визнані реформами на міжнародному рівні. Це не лише питання грошей. Не лише кредит від МВФ. Важливість угоди з МВФ полягає в тому, що вона покаже решті світу, що Україна запроваджує певні політичні рішення, які заохочують інвестиції від інших країн, вселять упевненість щодо інвестування в Україну. Кредит від МВФ – це лише частина. Але найважливіша складова – це зміст програми МВФ.
ГА.: У лютому Ви зустрілися з українським президентом та надали йому список рекомендацій щодо боротьби з корупцією, як передумову отримання подальших кредитів від ЄБРР. Наскільки цей крок є безпрецедентним? Чи це нормально для банку висувати вимоги для надання кредиту? І також, чи ви задоволені прогресом, який зробив український уряд?
СЧ.: Для нас не звично робити це публічно. Як правило, ми говоримо про ці речі приватно. І ми вже роками говорили про ці речі приватно з українським урядом. Але ситуація досягла такого рівня, що наші акціонери, Рада директорів ЄБРР вирішили, що я мушу піти і донести цю думку президенту України, а також обговорити це питання з бізнесами в Україні, бізнес асоціаціями, компаніями. Важлива річ, що не лише ЄБРР, який про це говорить. Це українські компанії, іноземні інвестори, яким важко здійснювати гарні проекти через корупцію. Це не те, що якась міжнародна організація прийшла і сказала, що це проблема. Це люди в Україні, які говорять, що це проблема. Рухатися вперед можна лише разом. Ніхто не може змусити робити якісь антикорупційні заходи, бо це не спрацює. Український уряд, бізнес-спільнота, ЄБРР, Світовий банк, МВФ працюють разом. Ми взяли лідерську роль на себе. Ми працюємо з українським урядом. Де ми зараз? Цього тижня до України прибула наша місія, аби обговорити певні ідеї щодо антикорупційних ініціатив. Ми розглянемо ці ідеї протягом двох наступних місяців. І, я сподіваюсь, ще до літа ми зможемо досягти домовленості з українським урядом, а також – з бізнесом. Бізнес мусить мати впевненість щодо наших домовленостей. Це не має бути лише ЄБРР та уряд.
ГА.: МВФ тільки що оприлюднив прогноз для української економіки з нульовим зростанням. Ваш прогноз містив лише 1% зростання. Що є основною причиною цього – події за межами України, тобто криза в Європі та зменшення попиту на українську продукцію, чи все-таки це – внутрішні причини.
СЧ.: Обидві причини є важливими. Україна – в унікальній ситуації. Вона знаходиться між Європою та Росією і постраждала з обох боків. Економічні проблеми в Європі зменшують попит на українські товари. У той же час досить швидко сповільнюється російська економіка. Фактором є і внутрішня політика – бюджетні скорочення, фіскальна консолідація. Усі ці три фактори спрацювали разом і, на жаль, вдарили по економічному зростанню України в цьому році.
ГА.: Окрім корупції, що ще ЄБРР очікує від українського уряду, аби мати змогу працювати в Україні і надавати кредити малому та середньому бізнесу. Які ваші інші очікування та прохання?
СЧ.: Пару речей. Я думаю, що питання газу – велике питання в Україні. Важливе питання – провести реформи в Україні, яке напевно зроблять ціни в Україні ринковими. Нафтогаз вимагає реорганізації, аби зробити його більш ефективною корпорацією. А що стосується малих та середніх підприємств… Для того, щоб Україна зростала, недостатньо, щоб зростали лише великі корпорації. Так само мусять розвиватися і малі та середні підприємства. І для цього вони потребують місцеву валюту. Вони не експортують. Вони, як правило, виробляють для внутрішнього ринку. І ми сказали українському уряду та Нацбанку, що ми мусимо мати доступ до національної валюти, щоб ми могли видавати кредити малому та середньому бізнесу в національній валюті. Гарна новина полягає в тому, що зараз готується законопроект, який піде на голосування в парламенті, згідно з яким нам та іншим буде дозволено позичати в національній валюті. Я дуже сподіваюся, що парламент схвалить цей закон.
ГА.: Які проекти ЄБРР в Україні чи, може, цілі індустрії ви вважаєте найбільш успішними?
СЧ.: Коли ЄБРР приходить в країну, він дивиться, що в цій країні є найкращим, в чому її перевага. І для України це, без сумніву, агробізнес. Україна мусить бути годувальницею Європи, як вона колись була. Найбільше ми докладаємо зусиль у відбудову агробізнесу, працюємо з Нібулоном та іншими компаніями. Ми допомагаємо їм стати більш сучасними, збільшити експорт. Інші важливі проекти – модернізація інфраструктури, особливо муніципальної інфраструктури, енергозберігаючі технології, диверсифікація джерел енергії, відновлювальні джерела – ЄБРР працює в усіх цих сферах.
ГА.: Як, на вашу думку, кіпрська криза вплине на українську економіку у довгостроковій перспективі? Українці мають 14,5 мільярдів доларів на рахунках в кіпрських банках, які вони зараз намагаються зняти. Які довготермінові наслідки Кіпру?
СЧ.: Довготерміновий наслідок для України пов’язаний з питанням офшорного бізнесу. Там не лише українські депозити, а й російські та інші. І не є нелегальним. Все це абсолютно легально. Це є суб’єктом міждержавних угод про уникнення подвійного оподаткування. Чому компанії виводять гроші в офшори? Тому, що вони не мають довіри до власних судів, юридичної системи? Також тут питання місцевого оподаткування. І довготермінові наслідки є подвійними. З одного боку, Україна мусить зосередитися на тому, як покращити внутрішні процеси, аби українські інвестори мали більше довіри та вкладати гроші вдома. А інший наслідок – довготермінові наслідки для інших європейських країн.
ГА.: Ви вважаєте, що це може статися в інших країнах?
СЧ.: Я до цього скептично ставлюся. Я думаю, що це специфічний випадок.
ГА.: Дуже дякую.
ГА.: Дуже дякую, що прийшли. Цьогорічна зустріч МВФ та Світового банку породила чимало надихаючих заголовків у ЗМІ. Не так легко виділити, що ж є найголовнішим. Що на вашу думку, є основним досягненням весняної зустріч?
СЧ.:Ви абсолютно праві. Дуже багато подій відбувалося одночасно. Різноманітних семінарів, зустрічей. Я для себе зробив один головний висновок: Ми маємо більше дбати про проблему економічного зростання навколо світу, а також про зростаюче безробіття, особливо серед молоді. А ця комбінація – сповільнення економічного зростання та збільшення безробіття веде до економічного націоналізму та популізму в деяких країнах, і це викликає занепокоєння. Я вважаю, що основний висновок цієї зустріч полягає в тому, що ми повинні шукати шляхів відновлення зростання.
ГА.:Тобто зосередитися більше на зростанні і менше – на бюджетних скороченнях?
СЧ.: Ви повинні робити обидві речі. Не можна ігнорувати бюджет. Але основне питання – що потрібно зробити стосовно бюджету для того, аби зменшити дефіцит, але разом з тим стимулювати зростання. На яких секторах зосередитися більше, захистити їх в бюджеті та які структурні реформи провести, аби стимулювати зростання?
ГА.:Зараз у Вашингтоні перебуває делегація з України, яка намагається отримати кредит від МВФ. У той же час існує досить популярна думка серед населення України, що більше кредитів брати не потрібно. Чи дійсно Україні потрібний кредит від МВФ?
СЧ.:Україні насправді потрібні дві речі. По-перше, мати певні реформи, які визнані реформами на міжнародному рівні. Це не лише питання грошей. Не лише кредит від МВФ. Важливість угоди з МВФ полягає в тому, що вона покаже решті світу, що Україна запроваджує певні політичні рішення, які заохочують інвестиції від інших країн, вселять упевненість щодо інвестування в Україну. Кредит від МВФ – це лише частина. Але найважливіша складова – це зміст програми МВФ.
ГА.: У лютому Ви зустрілися з українським президентом та надали йому список рекомендацій щодо боротьби з корупцією, як передумову отримання подальших кредитів від ЄБРР. Наскільки цей крок є безпрецедентним? Чи це нормально для банку висувати вимоги для надання кредиту? І також, чи ви задоволені прогресом, який зробив український уряд?
СЧ.: Для нас не звично робити це публічно. Як правило, ми говоримо про ці речі приватно. І ми вже роками говорили про ці речі приватно з українським урядом. Але ситуація досягла такого рівня, що наші акціонери, Рада директорів ЄБРР вирішили, що я мушу піти і донести цю думку президенту України, а також обговорити це питання з бізнесами в Україні, бізнес асоціаціями, компаніями. Важлива річ, що не лише ЄБРР, який про це говорить. Це українські компанії, іноземні інвестори, яким важко здійснювати гарні проекти через корупцію. Це не те, що якась міжнародна організація прийшла і сказала, що це проблема. Це люди в Україні, які говорять, що це проблема. Рухатися вперед можна лише разом. Ніхто не може змусити робити якісь антикорупційні заходи, бо це не спрацює. Український уряд, бізнес-спільнота, ЄБРР, Світовий банк, МВФ працюють разом. Ми взяли лідерську роль на себе. Ми працюємо з українським урядом. Де ми зараз? Цього тижня до України прибула наша місія, аби обговорити певні ідеї щодо антикорупційних ініціатив. Ми розглянемо ці ідеї протягом двох наступних місяців. І, я сподіваюсь, ще до літа ми зможемо досягти домовленості з українським урядом, а також – з бізнесом. Бізнес мусить мати впевненість щодо наших домовленостей. Це не має бути лише ЄБРР та уряд.
ГА.: МВФ тільки що оприлюднив прогноз для української економіки з нульовим зростанням. Ваш прогноз містив лише 1% зростання. Що є основною причиною цього – події за межами України, тобто криза в Європі та зменшення попиту на українську продукцію, чи все-таки це – внутрішні причини.
СЧ.: Обидві причини є важливими. Україна – в унікальній ситуації. Вона знаходиться між Європою та Росією і постраждала з обох боків. Економічні проблеми в Європі зменшують попит на українські товари. У той же час досить швидко сповільнюється російська економіка. Фактором є і внутрішня політика – бюджетні скорочення, фіскальна консолідація. Усі ці три фактори спрацювали разом і, на жаль, вдарили по економічному зростанню України в цьому році.
ГА.: Окрім корупції, що ще ЄБРР очікує від українського уряду, аби мати змогу працювати в Україні і надавати кредити малому та середньому бізнесу. Які ваші інші очікування та прохання?
Вона [Україна] знаходиться між Європою та Росією і постраждала з обох боків. Економічні проблеми в Європі зменшують попит на українські товари. У той же час досить швидко сповільнюється російська економіка. Фактором є і внутрішня політика – бюджетні скорочення, фіскальна консолідація. Усі ці три фактори спрацювали разом і, на жаль, вдарили по економічному зростанню України в цьому році.Сума Чакрабарті
ГА.: Які проекти ЄБРР в Україні чи, може, цілі індустрії ви вважаєте найбільш успішними?
СЧ.: Коли ЄБРР приходить в країну, він дивиться, що в цій країні є найкращим, в чому її перевага. І для України це, без сумніву, агробізнес. Україна мусить бути годувальницею Європи, як вона колись була. Найбільше ми докладаємо зусиль у відбудову агробізнесу, працюємо з Нібулоном та іншими компаніями. Ми допомагаємо їм стати більш сучасними, збільшити експорт. Інші важливі проекти – модернізація інфраструктури, особливо муніципальної інфраструктури, енергозберігаючі технології, диверсифікація джерел енергії, відновлювальні джерела – ЄБРР працює в усіх цих сферах.
ГА.: Як, на вашу думку, кіпрська криза вплине на українську економіку у довгостроковій перспективі? Українці мають 14,5 мільярдів доларів на рахунках в кіпрських банках, які вони зараз намагаються зняти. Які довготермінові наслідки Кіпру?
СЧ.: Довготерміновий наслідок для України пов’язаний з питанням офшорного бізнесу. Там не лише українські депозити, а й російські та інші. І не є нелегальним. Все це абсолютно легально. Це є суб’єктом міждержавних угод про уникнення подвійного оподаткування. Чому компанії виводять гроші в офшори? Тому, що вони не мають довіри до власних судів, юридичної системи? Також тут питання місцевого оподаткування. І довготермінові наслідки є подвійними. З одного боку, Україна мусить зосередитися на тому, як покращити внутрішні процеси, аби українські інвестори мали більше довіри та вкладати гроші вдома. А інший наслідок – довготермінові наслідки для інших європейських країн.
ГА.: Ви вважаєте, що це може статися в інших країнах?
СЧ.: Я до цього скептично ставлюся. Я думаю, що це специфічний випадок.
ГА.: Дуже дякую.
