Джон Сноу з «Гри престолів», голова Facebook Марк Цукерберг, колишній президент Барак Обама і кандидат у президенти США Гілларі Клінтон, спікерка Палати представників Конгресу Ненсі Пелосі - ось далеко не повний список тих, хто став жертвами діпфейків.
Термін з'явився в побуті всього кілька років тому. В його основі лежить комбінація двох словосполучень «deep learning» - «глубоке навчання» з використанням штучних нейронних мереж та «fake» - «фальшивка». Американські експерти впевнені, що відеоролики, змінені за допомогою штучного інтелекту, становлять загрозу для національної безпеки Сполучених Штатів і майбутніх президентських виборів 2020 року. Автор доповіді «Дезінформація і вибори 2020» Пол Барретт з Нью-Йоркського Університету зазначає: діпфейки стануть головним викликом на майбутніх виборах.
«Зображення в цілому все більше стають частиною дезінформації. Технологія, пов'язана з глибокими підробками, стає все більш поширеною та доступною. Ми стикаємося з тим, що поліція називає методом і мотивом. У доповіді я наголошую, що існує потенційна проблема з дезінформацією, яка виходить зліва - від лібералів ... Однак проведені дослідження показують, що головна проблема полягає у правому крилі політичного спектру», - зазначив він.
Система «діпфейк» може створювати переконливі матеріали, ґрунтуючись на вивченні фотографій і відео конкретної людини. Як це було, наприклад, з Марком Цукербергом у червні 2019 року.
«Уявіть собі на секунду, що одна людина повністю контролює вкрадені у мільярдів людей особисті дані: всі їхні секрети, їх життя, їх майбутнє. Я зобов'язаний усім цим Спектру (назва вигаданої організації із стрічок про Джеймса Бонда - прим. ГА). Він показав мені, що той, хто контролює дані, контролюють майбутнє», - нібито заявив Марк Цукерберг.
Згідно з доповіддю Нью-йоркського університету, фейкові новини вважають проблемою 50% американців. Це, на їхню думку, підриває довіру не лише до роботи уряду, але довіру до оточуючих. Пол Баррет додає: більше половини американців вважають, що Facebook і Twitter несуть відповідальність за поширення дезінформації.
«Необхідно приділити увагу не лише Facebook і Twitter, а й Instagram, який ще в 2016 році був платформою, на якій поширювалася велика кількість дезінформації. Це пов'язано з тим, що «Інстаграм» заповнили меми, що є частиною зростаючої проблеми. Я також хотів би підкреслити, що популярний YouTube активно використовувався не тільки творцями фейкового контенту у США, але і Росією», - вважає автор доповіді.
Він зазначає: цілком ймовірно, що на виборах в 2020 році не лише Москва буде поширювати дезінформацію, але також Тегеран і Пекін.
«Іранці вже експериментують з поширенням дезінформації. В останні роки вони також проводили кібератаки. Я думаю, що правоохоронні органи США та соцмережі повинні бути занепокоєними з приводу цього. Китай - третя країна, дії якої мають викликати занепокоєння. Нещодавнє використання Китаєм Facebook і Twitter для поширення дезінформації англійською мовою у зв'язку з ситуацією в Гонконгу є доказом того, що китайці можуть звернути свою увагу безпосередньо на Сполучені Штати наступного року», - вважає Барретт.
У доповіді також представлений і ряд рекомендацій, який дозволить боротися з поширенням дезінформації і діпфейків.
«Наша перша і основна рекомендація - платформи повинні бути готові до дезінформації на основі зображень, особливо з використанням діпфейків. Їм необхідно мати технологію виявлення для боротьби з ними. По-друге, необхідно видаляти фейкові зображення, а не просто повідомляти про них. Нарешті, необхідні внутрішні зрушення в компаніях, які серед іншого можуть полягати у призначенні спеціального людини - фахівця з контенту або дезінформації, який спостерігає за всіма зусиллями компаній в цьому відношенні», - підкреслює Пол Барретт.
У доповіді також наголошується, що потрібен комплексний підхід до вирішення проблем діпфейків на майбутніх виборах і співпраця в цьому питанні всіх компаній, які володіють соцмережами.
Дивіться також: Пенс закликав більше допомагати Україні
