В Києві перейменовують 102-метровий монумент радянських часів «Батьківщина-мати» на «пам’ятник Україна-мати», а символ СРСР у вигляді серпа і молота на його щиті змінюють на тризуб, герб України.
Цей крок був зроблений після того, як у липні 2022 року близько 663 тисяч українців проголосували за заміну радянського герба на тризуб.
Російські чиновники різко розкритикували цей крок, а Анна Кузнєцова, віце-спікерка російської Держдуми, 6 серпня заявила, що український тризуб символізує рабство.
У дописі в Telegram, який отримав широкий розголос у російських ЗМІ, Кузнєцова написала:
"Тризуб як клеймо рабства і символ скорення України встановили на щит Батьківщини-матері"
Це неправда.
Від давніх релігій до сучасних розкішних автомобілів, тризуб є стародавнім символом, який використовувався культурами всього світу протягом тисячоліть. Немає жодних історичних записів чи культурних інтерпретацій, які б асоціювали це з рабством.
В Україні тризуб відомий ще з часів Київської Русі — східнослов’янської держави, яка існувала з кінця IX до середини XIII ст. У новітній час він став символом національної самобутності та незалежності українського народу. У 1918 році тризуб став гербом Української Народної Республіки, а в 1992 році знову обраний гербом сучасної незалежної України.
Найдавніші тризуби, знайдені в Україні, археологи датували І століттям нашої ери.
Щодо значення українського тризуба було запропоновано багато пояснень. Як повідомляє сайт UkraineNOW, адміністрований громадською організацією «Бренд Україна» та МЗС України, інтерпретації варіюються від посилань на Трійцю, лук зі стрілами, свічник і навіть крило сокола.
В Інтернет-енциклопедії України, яку ведуть науковці та редактори Канадського інституту українських студій, стверджується, що вперше тризуб був використаний як державний символ у Х столітті Київської Русі, коли він був гербом династії Рюриковичів:
“Тризуб викарбовували на золотих та срібних монетах, виданих князем Володимиром Великим(980–1015), який, ймовірно, успадкував символ від своїх пращурів (таких як Святослав I Ігорович) в якості династичного герба і передав своїм синам…”
За часів Київської Русі тризуб зображували на монетах, кераміці, надгробках, медальйонах, перснях, зброї, печатках і рукописах. Археологи також виявили тризуби, накреслені на цеглі та каменях церков, замків і палаців 10-12 століть.
Символ тризуба зник після завоювання Київської Русі Монгольською імперією в середині 13 століття, але він повернувся у 20 столітті, коли Україна намагалася відновити незалежність.
У березні 1918 року Центральна Рада, парламент Української Народної Республіки (УНР), прийняла тризуб як герб країни. УНР, яка до проголошення незалежності у січні 1918 р. перебувала у федерації з Росією, була визнана Францією, Великою Британією та Центральними державами (Німецькою імперією, Австро-Угорщиною, Османською імперією та Болгарією).
Уряд УНР пішов у вигнання у 1920 році після того, як Радянський Союз захопив територію України.
Радянська влада заборонила тризуб, назвавши його «націоналістичним символом». Проте борці за незалежність і багато хто в еміграції продовжували використовувати тризуб як символ України.
Після відновлення незалежності України у 1991 році Верховна Рада України 29 лютого 1992 року затвердила тризуб як головний елемент державного герба, зберігаючи традиції Української Народної Республіки.
Як пише сайт UkraineNOW, тризуб, який сьогодні широко демонструється в Україні на всьому, від футболок до значків, є важливою історичною та національною емблемою:
«Символ поєднує минуле і сьогодення — від часів Київської Русі, звідки коріння України, до ХХІ століття. …З часів Української Народної Республіки тризуб став важливим символом для тих, хто боровся за незалежність України 100 років тому, і тих, хто її захищає зараз».
