20 березня Міжнародний валютний фонд мав розглядати надання Україні траншу в 1 мільярд гривень, утім вже напередодні стало відомо, що МВФ тимчасово зняв зі свого порядку денного це питання.
Крім того, голова НКРЕКП повідомив, що запланованого зниження ціни на електроенергію навесні не буде. Натомість з 1 квітня електрика знову подорожчає.
Об’єднує ці два повідомлення – тема блокади торгівлі з неконтрольованими територіями Донбасу. Саме необхідністю підрахунку економічних наслідків блокади пояснюють відтермінування рішення МВФ щодо чергового траншу в українському Міністерстві фінансів. Наслідками припинення торгівлі з непідконтрольними територіями виправдовують і очікуване підвищення тарифів на електроенергію.
Блокада торгівлі із окупованими територіями Донбасу стала офіційною, коли 15 березня Рада національної безпеки й оборони України ухвалила рішення тимчасово припинити переміщення вантажів через лінію розмежування в зоні збройного конфлікту на сході України.
20 березня рада директорів Міжнародного валютного фонду мала розглянути питання про виділення Україні чергового траншу у розмірі 1 мільярд доларів, але цей пункт зник з порядку денного засідання.
У Міністерстві фінансів України пов’язують такий крок із економічними наслідками від заходів, застосованих Україною у відповідь на блокаду, та захоплення українських підприємств на непідконтрольних уряду територіях Донецької та Луганської областей, а також у зв’язку з визнанням російською стороною «документів», виданих на цих територіях. Зокрема кажуть, що необхідно провести нові розрахунки для МВФ.
«Уточнення цих розрахунків важливе для обох сторін задля максимальної ефективності програми. Відповідні консультації вже розпочато. Плануємо їх завершити у найкоротші терміни», – зазначив Міністр фінансів Олександр Данилюк.
Відсутність траншу може вплинути на курс валюти
Президент Економічного дискусійного клубу, колишній виконувач обов’язків Міністра економічного розвитку і торгівлі України (2014 рік) Анатолій Максюта розповідає, що у разі неотримання траншу є ризик того, що гривня почне падати. Втім, все залежить від дій НБУ, який має інструменти, аби до певної міри стримувати курс національної валюти за рахунок власних резервів, зауважує він.
Підтримати курс гривні може і збільшення обсягів експорту, але це довгострокова перспектива. І враховуючи сировинне орієнтування експорту країни (в основому металургію та сільське господарство) найближчим часом картину суттєво змінити не вдасться.
«Блокада – це вплив на частину наших експортно-орієнтованих галузей, зокрема металургію. Треба дивитися, як це вплине на прогнозован економічне зростання. Бюджет складений, виходячи зі зростання у 3%. Уряд має порахувати втрати, а МВФ, очевидно, повинен бути впевнений, який буде макроекономічний сценарій, чи не потрібно буде його знову корегувати, вживати додаткових заходів, корегувати реформи і так далі», – зазначає президент Економічного дискусійного клубу.
Дивіться також «Голос Америки»: Туристична галузь у США готується до спаду активності у цьому році
