Після анексії Криму, рейтинг Володимира Путіна в Росії зріс до рекордної за останні роки позначки – 82%. За даним опитування, проведеного Левада-Центр, індекси довіри зросли до всієї владної вертикалі, включаючи уряд та Державну думу. Три чверті опитаних росіян заявили, що підтримають Путіна у випадку війни з Україною.
Примарною називає ейфорію росіян експерт Інституту Катона в Вашингтоні Андрій Ілларіонов. На його думку, Путін веде Росію до національної катастрофи:
«З економічної точки зору, це, поза всяким сумнівом, - дуже серйозні втрати. З точки зору дипломатичної та зовнішньополітичної, поза сумнівом, - колосальні втрати. Так само і з точки зору руйнування права - і всередині Росії і міжнародних відносин.
Питається, навіщо це треба було робити? Це треба було робити, з точки зору Володимира Путіна і вузького кола осіб, які йому радили і допомагали приймати це рішення, для виконання так званої історичної місії - возз'єднання так званого роз'єднаного народу - російського народу, який проживає в Росії, Україні і Білорусії.
Що це таке? Яке це має відношення до реального життя? Ми знаємо з історії людства, що стається в тих випадках, коли якісь екзотичні уявлення поселяються в умах лідерів авторитарних країн. Це приносить дуже велику біду. Мій прогноз є невтішним. Тому що наявність таких спотворених уявлень про сучасний світ гарантує розгром путінському режиму і, не побоюся цього слова, національну катастрофу громадянам Росії».
Втім, Ілларіонов не очікує, що падіння рівня життя росіян автоматично призведе до втрати підтримки путінському режиму. Радше – до подальшої ізоляції, конфронтації з Заходом та нового витка гонки ядерного озброєння.
Директор Інституту Кенана Метью Рожанські погоджується, що Путіну вдалося розбудити в росіянах потужні емоції, які довго будуть відволікати їх від постановки незручних питань власному керівництву.
«Україна посідає спеціальне місце в російському серці та їх колективній волі. Важко знайти росіянина, який не має родича в Україні чи не проводів там літні канікули в дитинстві. Україна для них особлива. Це – фантомна земля. Вони вірять, що без України не буде Великої Росії. Путін пропонує перегляд пострадянських кордонів. Він говорить, що ідея, що росіяни опинилися по інший бік від свої Батьківщини, - не правильна. І його історична роль – це виправити», - говорить Рожанські.
Рожанський побоюється, що Росія не зупиниться на анексії Криму, не зважаючи на потужні економічні наслідки для країни. Але навіть, якщо Росію вдасться сьогодні зупинити, Путін не відмовиться від подальшої дестабілізації України.
«Він не може жити з ідеєю, що Україна може досягти успіху в цивілізаційній, фінансовій, суспільній сферах. Якщо Україна має демократію, але в тої же час безлад та корупцію, як це було останні 20 років, то це ля нього нормально. Це означає, що всі зовнішні гравці, включно з Росією, можуть отримувати те, що їм треба, підкупати, засилати агентів.
Але, якщо в Україні уряд, що користується народною підтримкою, реформує інституції, подолає корупцію в поліції, судах, якщо бізнес стане успішним, прийде чимало міжнародних інвестицій, а потім Україна вступить в ЄС, то це для Путіна абсолютно неприйнятно. Путін говорить, що України не існує, це лише молодший брат. Якщо молодший брат може розпочати нове здорове життя, то чому не може старший? Путін з цим жити не може», - говорить він.
Примарною називає ейфорію росіян експерт Інституту Катона в Вашингтоні Андрій Ілларіонов. На його думку, Путін веде Росію до національної катастрофи:
Наявність спотворених уявлень про сучасний світ гарантує розгром путінському режиму і національну катастрофу громадянам Росії.Андрій Ілларіонов, колишній радник Володимира Путіна.
«З економічної точки зору, це, поза всяким сумнівом, - дуже серйозні втрати. З точки зору дипломатичної та зовнішньополітичної, поза сумнівом, - колосальні втрати. Так само і з точки зору руйнування права - і всередині Росії і міжнародних відносин.
Питається, навіщо це треба було робити? Це треба було робити, з точки зору Володимира Путіна і вузького кола осіб, які йому радили і допомагали приймати це рішення, для виконання так званої історичної місії - возз'єднання так званого роз'єднаного народу - російського народу, який проживає в Росії, Україні і Білорусії.
Що це таке? Яке це має відношення до реального життя? Ми знаємо з історії людства, що стається в тих випадках, коли якісь екзотичні уявлення поселяються в умах лідерів авторитарних країн. Це приносить дуже велику біду. Мій прогноз є невтішним. Тому що наявність таких спотворених уявлень про сучасний світ гарантує розгром путінському режиму і, не побоюся цього слова, національну катастрофу громадянам Росії».
Втім, Ілларіонов не очікує, що падіння рівня життя росіян автоматично призведе до втрати підтримки путінському режиму. Радше – до подальшої ізоляції, конфронтації з Заходом та нового витка гонки ядерного озброєння.
Україна для них особлива. Це – фантомна земля. Вони вірять, що без України не буде Великої Росії. Путін пропонує перегляд пострадянських кордонів. Він говорить, що ідея, що росіяни опинилися по інший бік від свої Батьківщини, - не правильна. І його історична роль – це виправити.Метью Рожанські, директор Інституту Кенана.
Директор Інституту Кенана Метью Рожанські погоджується, що Путіну вдалося розбудити в росіянах потужні емоції, які довго будуть відволікати їх від постановки незручних питань власному керівництву.
«Україна посідає спеціальне місце в російському серці та їх колективній волі. Важко знайти росіянина, який не має родича в Україні чи не проводів там літні канікули в дитинстві. Україна для них особлива. Це – фантомна земля. Вони вірять, що без України не буде Великої Росії. Путін пропонує перегляд пострадянських кордонів. Він говорить, що ідея, що росіяни опинилися по інший бік від свої Батьківщини, - не правильна. І його історична роль – це виправити», - говорить Рожанські.
Рожанський побоюється, що Росія не зупиниться на анексії Криму, не зважаючи на потужні економічні наслідки для країни. Але навіть, якщо Росію вдасться сьогодні зупинити, Путін не відмовиться від подальшої дестабілізації України.
«Він не може жити з ідеєю, що Україна може досягти успіху в цивілізаційній, фінансовій, суспільній сферах. Якщо Україна має демократію, але в тої же час безлад та корупцію, як це було останні 20 років, то це ля нього нормально. Це означає, що всі зовнішні гравці, включно з Росією, можуть отримувати те, що їм треба, підкупати, засилати агентів.
Але, якщо в Україні уряд, що користується народною підтримкою, реформує інституції, подолає корупцію в поліції, судах, якщо бізнес стане успішним, прийде чимало міжнародних інвестицій, а потім Україна вступить в ЄС, то це для Путіна абсолютно неприйнятно. Путін говорить, що України не існує, це лише молодший брат. Якщо молодший брат може розпочати нове здорове життя, то чому не може старший? Путін з цим жити не може», - говорить він.
