У понеділок жителі міста Макіївки Донецької області України, що знаходиться під контролем проросійських сепаратистів, вийшли на мітинг до будівлі адміністрації одного з районів із вимогою видати їм талони на отримання безкоштовної їжі. Демонстранти перекрили дорогу.
Із жовтня в Макіївці та інших містах, що перебувають під контролем сепаратистів, Київ припинив бюджетні та дотаційні виплати. І якщо пенсіонери мають можливість отримати свої кошти на підконтрольній Україні території Донецької області, то співробітники державних установ тепер залежні від талонів на гуманітарну допомогу. Їх видають не всім дорослим, які не отримують зарплату, а тільки тим, у кого в родині є неповнолітні діти. На всіх цієї допомоги не вистачає, що і викликало невдоволення громадян.
Співробітникам адміністрації Гірницького району Макіївки в понеділок вдалося заспокоїти громадян, які вийшли на мітинг, але коли їм видадуть талони на їжу, точно сказати не змогли. Проблему з харчуванням у сусідній з Макіївкою Горлівці нещодавно вирішували так: привезли в місто вантажівку з живою птицею, в результаті в черзі за нею розв’язалася бійка.
Жителька Макіївки Ірина, прізвище якої Радіо Свобода не публікує на її прохання – з міркувань безпеки, каже, що населення міста дуже залежить від гуманітарної допомоги.
Протестувальники біля адміністрації Гірницького району Макіївки
Спочатку вони говорили, що безкоштовну їжу видаватимуть один раз на 10 днів, а зараз вже взагалі немає ніякої і нічиєї
– Зарплати перестали виплачувати. Вихователі, вчителі і лікарі отримали у вересні одноразову виплату – 3 тисячі гривень (приблизно 230 доларів США – ред.), і все! виплат немає, бо вся соціальна сфера України не фінансується через блокування нашого казначейства. Тобто бюджетники ніяких виплат не отримують, тому вони і намагаються отримати гуманітарну допомогу. Спочатку її надавала Україна, а тепер взагалі незрозуміло хто. Начебто її почала забезпечувати «ДНР», але спочатку вони говорили, що безкоштовну їжу видаватимуть один раз на 10 днів, а зараз вже взагалі немає ніякої і нічиєї.
– А на якій підставі видають талони на харчування?
– Треба написати заяву, надати особисті дані, ксерокопії документів.
– І що входить в пайок?
– Зазвичай по кілограму гречки, рису, цукру, борошна, півлітра соняшникової олії, банка тушонки, банка сардин. Дуже рідко буває банка згущенки, пачка чаю.
– На який термін це розраховано?
– Говорили, що кожні 10 днів можна буде отримувати допомогу, але це не виконується. Раз на місяць.
– В мережі були повідомлення про організацію безкоштовних їдалень, де людям роздають їжу.
– Це було на самому початку вересня. Були дві їдальні на все місто (населення Макіївки – майже 400 тисяч осіб – ред.). Зараз ніхто про це не знає, реклами ніде немає. На початку вересня два тижні їдальні працювали, і про це скрізь повідомляли, туди приходили. Можна було харчуватися один раз на день.
– Чи відкриті продуктові магазини? Чи є проблеми з доставкою продовольства?
– У нас була велика мережа «АТБ». Вона тимчасово припиняла роботу, бо поставки здійснювалися з Донецька, а там, мабуть, були закриті склади. Зараз магазини повні продуктів, аби тільки були гроші, яких немає.
– За Вашими спостереженнями, скільки в місті залишилося працювати підприємців – порівняно з тим, що було на початку цього року?
Дуже багато магазинів закрито – і одягу, і взуття, і зв’язку. Більше половини підприємців точно не працюють
– Якщо пройтися центральними вулицями, дуже багато магазинів закрито – і одягу, і взуття, і зв’язку. Більше половини підприємців точно не працюють.
– Ви говорите, що перестали виплачувати зарплати. Це означає, що люди продовжують ходити на роботу, але при цьому зарплату не отримують?
Підприємства змусили за правилами «ДНР». Будуть робити якісь відрахування. Таксисти щомісяця платять якусь данину. Шахтарі до кінця вересня отримували з українського бюджету дотації в розмірі 2/3 від зарплати
– Так, це так. Але це стосується в основному бюджетної сфери. Приватні підприємства змусили пару тижнів тому перереєструватися за правилами «ДНР». Вони за це платили приблизно 200 гривень, і після місяця роботи будуть робити якісь відрахування. Незрозуміло, куди ці гроші підуть, адже бюджету як такого немає. Таксисти щомісяця платять якусь данину – за те, що вони працюють в місті. Великі проблеми і на шахтах.
У нас є державна організація «Макіїввугілля», яка централізовано займалася збутом вугілля. Її співробітники продовжують ходити на роботу, але шахти працюють автономно: якщо вони знайдуть, куди збувати вугілля, тоді й отримають зарплату. Не на всіх шахтах, які працюють, платять зарплату. Шахтарі до кінця вересня отримували з українського бюджету дотації в розмірі 2/3 від зарплати – у зв’язку з тим, що співробітник не виходить на роботу не зі своєї вини. Але з жовтня українські виплати припинилися. Зараз взагалі ніяких зарплат немає.
– Ситуацію на Донбасі деякі очевидці порівнюють із важкою кризою 90-х років, яка розпочалася після розпаду СРСР. Чи можна дійсно провести таку паралель?
Вулицями ходять озброєні люди, і в місто виходити страшно
– Я б сказала, що ситуація зараз інша. Вулицями ходять озброєні люди, і в місто виходити страшно. Люди продовжують гинути: мій сусід пішов у лісосмугу і підірвався на міні – виявляється, там були розтяжки. Трапляється, що по соцмережах відстежують прихильників України і приходять прямо додому. Просто страшно. Це не 90-і. Це набагато гірше. У 90-х люди ходили на роботу і отримували хоча б частину зарплати. Зараз виплат немає абсолютно ніяких.
Шахти відпустили у вільне плавання, дотації від України вони не отримують
Ті, хто підтримують сепаратистів, сподіваються, що у «ДНР» з’явиться бюджет, який нібито хочуть поповнювати за рахунок відрахувань із шахт. Але шахти відпустили у вільне плавання, дотації від України вони не отримують. Наповнювати бюджет за рахунок приватних підприємств мені здається нереальним. Забезпечити місто всім необхідним: і зарплатами, і робочими місцями, – вони не зможуть. У 90-х була перспектива, надія, що буде краще. У нас було підприємство – металургійний завод: його продукція була затребувана, і частину з продажів ми отримували. Зараз немає ніяких перспектив. Нічого не продається. Відчуття, що майбутнього немає.
– За Вашими спостереженнями, побутові проблеми, проблеми з роботою, з виплатами заробітної плати, схиляють людей на сторону українського уряду? Чи ті, хто підтримував сепаратистів, залишаються вірні своїм поглядам?
Люди бачили, хто бомбить міста. Вони зрозуміли свою помилку, що даремно вони ходили на референдум
– Коли влітку були військові дії, люди бачили, що відбувається, хто бомбить міста. Вони зрозуміли свою помилку, що даремно вони ходили на референдум. Зараз, коли проблеми з пенсіями і їх доводиться переоформляти в Україні, коли всі, хто міг, виїхали, – я не бачу, щоб ті, хто залишився, схаменулися. Були «вибори» (2 листопада на територіях, контрольованих сепаратистами – ред.) – були черги. Люди йдуть, як стадо, на капусту і картоплю... Сумно на це все дивитися.
– Капусту і картоплю безкоштовно роздавали за голоси?
– Продавали кілограм картоплі, капусти, моркви всього за 1 гривню. Це дуже дешево.
– А бойові дії припинилися чи іноді в місті та околицях трапляються перестрілки?
– У четвер стріляли. У п’ятницю, суботу та неділю була тиша. А сьогодні ми чуємо, що десь далеко лунають вибухи.
– Ходили чутки, що Ігор Безлер, який контролює Горлівку, Єнакієве, Макіївку, нібито заявляв, що на підконтрольній йому території частково діятимуть закони України. Ви що-небудь чули про це?
– Ні. Тут такої інформації немає. Ніхто нікому нічого повертати не збирається.
Оригінал на сайті Російської редакції Радіо Свобода
