Війна на сході України чинить жахливий вплив на становище цивільного населення - HRW

Війна на сході України чинить жахливий вплив на становище цивільного населення, - повідомляє міжнародна правозахисна організація «Вахта прав людини» (Human Rights Watch - HRW) у своєму Всесвітньому звіті 2015. Збройний конфлікт між підтримуваними Росією бойовиками-сепаратистами та українськими урядовими силами спалахнув у найбільш бурхливий рік після проголошення незалежності України - рік, коли піднялися масові акції протесту, відбулося повалення уряду і Крим був окупований Росією.

У 656-сторінковому 25-му виданні Всесвітнього звіту Human Rights Watch розглядає ситуацію з дотриманням прав людини у більш ніж 90 країнах світу. У своєму вступному слові виконавчий директор організація Кеннет Рот закликає уряди визнати, що права людини є ефективним моральним орієнтиром у неспокійні часи, і що порушення цих прав може викликати або посилити серйозні проблеми з безпекою. Короткострокові вигоди від нехтування такими основними цінностями як свобода та недискримінація украй рідко бувають вагомішими за їх тривалі негативні наслідки.

Як зазначають автори звіту, починаючи з квітня збройний конфлікт на сході України забрав життя понад 4 000 людей, близько 1 000 з яких — цивільні; понад 9 000 людей отримали поранення. Понад 500 000 людей стали внутрішньо переміщеними особами в Україні, багато інших втекли до Росії. Всі сторони конфлікту порушували закони та звичаї війни, зокрема, здійснюючи невибіркові обстріли населених пунктів. Перемир’я, оголошене на початку вересня після переговорів у Мінську, не привело до припинення бойових дій.

«Мирні мешканці України прийняли на себе основний тягар цього конфлікту, з тисячами жертв і сотнями тисяч переселенців протягом декількох місяців», - відзначає Юлія Горбунова, дослідниця «Вахти прав людини» з Європи та Центральної Азії. «Всі сторони конфлікту повинні робити все можливе, щоб захистити цивільне населення».

І уряд, і ополченці обстрілювали некерованими реактивними снарядами РСЗО «Град» цілі, розташовані у густонаселених районах Донецької та Луганської областей, спричиняючи численні жертви та поранення серед цивільних. Обидві сторони також здійснювали артобстріли населених пунктів, не вживаючи запобіжних заходів для захисту цивільного населення, і ставили людей під загрозу, викликаючи вогонь на себе, - йдеться у звіті HRW.

Далі автори-дослідники зазначають, що також очевидно, що обидві сторони використовували касетні боєприпаси - зброю невибіркового, широкого ураження, заборонену Конвенцією про касетні боєприпаси 2008 року. Всі сторони повинні припинити використання у населених пунктах таких видів озброєнь як РСЗО «Град», котрі здійснюють невибіркове ураження. Також слід взагалі відмовитися від використання касетних боєприпасів. І Україна, і Росія повинні приєднатися до Конвенції з касетних боєприпасів, заявила «Вахта прав людини».

Захоплення влади бойовиками призвело до повного краху системи законності та правопорядку у кількох районах Луганської та Донецької областей, де підтримувані Росією ополченці здійснювали напади, били і погрожували сотням людей, підозрюваних у підтримці Києва. Їхніми жертвами стали журналісти, ЗМІ, місцеві чиновники, політичні та релігійні діячі. Було здійснено кілька позасудових страт. Бойовики перешкоджали наданню медичної допомоги, незаконно затримували людей, жорстоко поводилися із затриманими, змушували їх до примусової праці, викрадали мирних жителів з метою отримання викупу та використовували викрадених людей як заручників.

Українські спецслужби та проукраїнські добровольчі батальйони затримали більше 1 000 осіб, підозрюваних у причетності до заколоту. Затриманих іноді утримували в неволі понад 14 днів без рішення суду, жорстоко поводилися з ними. У вересні українська влада порушила кримінальну справу за фактом імовірних зловживань з боку проукраїнського батальйону «Айдар», котрі, як повідомляється, включали довільні затримання, насильницькі зникнення і тортури. Українські сили причетні до викрадень і довільних затримань 13 журналістів, яких, як правило, звинувачували у допомозі бойовикам.

«Всі сторони конфлікту чинили серйозні порушення прав людини», - відзначає Юлія Горбунова. «Росія повинна використовувати свій вплив на ополченців, щоб покласти край жахливим зловживанням і притягти винних до відповідальності. Міжнародні партнери України також повинні закликати уряд розслідувати порушення і покарати винних».

За даними Організації Об’єднаних Націй, щонайменше 500 000 чоловік стали вимушеними переселенцями через бойові дії та окупацію Росією Криму. За оцінками деяких правозахисних груп, ця цифра удвічі більша. Українська влада намагалася забезпечити належний захист і допомогу вимушеним переселенцям, зокрема, шляхом надання тимчасового житла та соціальної допомоги. Закон, прийнятий у листопаді, забезпечив переміщеним особам доступ до тимчасового житла, а також затвердив спрощену процедуру реєстрації, котра полегшила працевлаштування та отримання соціальної допомоги, включаючи пенсії. Але правозахисні групи критикують закон через відсутність чітких механізмів реалізації.

«Закон, прийнятий у листопаді, був кроком у правильному напрямку, але органи влади можуть і повинні зробити більше на практиці, щоб надати переселенцям термінову допомогу, якої вони потребують», - підкреслює Горбунова.

Влада відкрила кримінальне провадження за фактом порушень, вчинених у період з листопада 2013 року по лютий 2014 під час протестів на Майдані, які забрали життя понад 100 осіб, а ще більше людей отримали поранення. Влада також почала кримінальне розслідування насильства, котре відбулося 2 травня в Одесі. Просування кримінального процесу було повільним, - зазначають у HRW.

Позитивним зрушенням, за словами авторів доповіді, можна назвати те, що українська влада запровадила реформи у сфері верховенства права, котрі, зокрема, стосувалися прокуратури та антикорупційного законодавства.

Російська та місцева влада серйозно обмежила захист прав людини у Криму, починаючи з лютого, коли Росія зайняла півострів. Влада не змогла припинити зловживання з боку воєнізованих груп проти людей, яких сприймають як критиків Росії, та сама чинила переслідування осіб, котрі виступають проти дій Росії в Криму, зокрема, кримських татар, активістів та журналістів.

Влада змушувала мешканців Криму, котрі мали українське громадянство, або прийняти російське, або опинитися у статусі іноземця, без будь-якого захисту від можливого вигнання з Криму.

«У той час, коли увага всього світу була зосереджена на військових діях у Східній Україні, порушення прав у Криму зросли», - відзначає Горбунова. «Інші країни та міжнародні організації не мають сприймати нехтування правами людини у Криму як менш нагальну проблему, і відсувати її на задній план».

Звіт оприлюднено у четвер 29 січня на офіційному сайт міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch.

Дивіться також: Вторгнення Росії в Україну завдало нищівного удару по демократії - «Дім Свободи»