Позитивні зрушення у вигляді нового Кримінально-процесуального кодексу, запуск національного превентивного механізму, який покликаний попереджати тортури в місцях несвободи, активна діяльність нового омбудсмена – українські правозахисники помітили чимало позитиву за останній рік у сфері прав людини. Втім, все це вони характеризують як «ложка меду у бочці дьогтю».
У середу Українська Гельсінська спілка з прав людини оприлюднила щорічну доповідь правозахисних організацій за 2012 рік. Як зазначають автори доповіді, минулий рік, окрім позитивних тенденцій, відзначився посиленням використання прокуратури, міліції, СБУ, податкових органів для репресій проти опозиції та громадянського суспільства.
«Загалом розміри порушень прав людини та її основоположних свобод залишаються дуже великими. Щодо деяких прав і свобод ситуація погіршилася, як стан із свободою мирних зібрань, де кількість судових заборон суттєво зросла. Влада всіма силами намагається цьому заважати. Гірше стало із свободою слова, свободою релігії і, головне, ще гіршою стала ситуація із здійсненням основних економічних та соціальних прав», – зазначає голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
Також правозахисники наголошують у дослідженні, що судова система продовжує залишатися «цілком залежною та несправедливою». В той час, коли, за словами Євгена Захарова, «без сильної незалежної судової влади, без судового правосуддя захист прав людини апріорі неможливий».
Разом з тим, автори доповіді звертають увагу на те, що податкова, пенсійна, медична, адміністративна та інші реформи не змінюють ситуації, а навпаки «спрямовані на зменшення дефіциту бюджету за рахунок коштів населення та ігнорують права людини». Внаслідок реформ зростає бідність та соціальна нерівність, «що виглядає особливо огидним на тлі шаленого росту політичної корупції та корупції вищих посадових осіб держави, розкрадання або використання не за призначенням коштів з бюджету», йдеться у доповіді.
Така ситуація владі «на руку», говорить у коментарі Голосу Америки виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко.
«Погана економічна ситуація – це один із способів боротися із правами людини. Людина, яка не має чим прокормити свою сім’ю, не може задовольнити свої первісні потреби, вона навряд чи думає про якісь вищі цінності, як права людини», – говорить правозахисник.
Втім, Аркадій Бущенко разом із іншими експертами відзначає, що у 2012 році влада більше схильна вирішувати проблеми із правами людини, ніж у попередні.
«Зараз, у 2012 році, поведінка влади не була такою нахабною. Я не можу сказати, що вони переродилися і стали розуміти, що таке права людини і вважати це цінністю, навряд чи. Але вони почали розуміти, що інші, досить впливові, сили вважають це цінністю. Тому, на мою думку, влада зрозуміла, що їх авторитарні наміри не пройдуть», – сказав у коментарі Голосу Америки Аркадій Бущенко.
У середу Українська Гельсінська спілка з прав людини оприлюднила щорічну доповідь правозахисних організацій за 2012 рік. Як зазначають автори доповіді, минулий рік, окрім позитивних тенденцій, відзначився посиленням використання прокуратури, міліції, СБУ, податкових органів для репресій проти опозиції та громадянського суспільства.
«Загалом розміри порушень прав людини та її основоположних свобод залишаються дуже великими. Щодо деяких прав і свобод ситуація погіршилася, як стан із свободою мирних зібрань, де кількість судових заборон суттєво зросла. Влада всіма силами намагається цьому заважати. Гірше стало із свободою слова, свободою релігії і, головне, ще гіршою стала ситуація із здійсненням основних економічних та соціальних прав», – зазначає голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
Також правозахисники наголошують у дослідженні, що судова система продовжує залишатися «цілком залежною та несправедливою». В той час, коли, за словами Євгена Захарова, «без сильної незалежної судової влади, без судового правосуддя захист прав людини апріорі неможливий».
Загалом розміри порушень прав людини та її основоположних свобод залишаються дуже великими. Щодо деяких прав і свобод ситуація погіршилася, як стан із свободою мирних зібрань, де кількість судових заборон суттєво зросла. Влада всіма силами намагається цьому заважати. Гірше стало із свободою слова, свободою релігії і, головне, ще гіршою стала ситуація із здійсненням основних економічних та соціальних прав.Євген Захаров
Разом з тим, автори доповіді звертають увагу на те, що податкова, пенсійна, медична, адміністративна та інші реформи не змінюють ситуації, а навпаки «спрямовані на зменшення дефіциту бюджету за рахунок коштів населення та ігнорують права людини». Внаслідок реформ зростає бідність та соціальна нерівність, «що виглядає особливо огидним на тлі шаленого росту політичної корупції та корупції вищих посадових осіб держави, розкрадання або використання не за призначенням коштів з бюджету», йдеться у доповіді.
Така ситуація владі «на руку», говорить у коментарі Голосу Америки виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко.
«Погана економічна ситуація – це один із способів боротися із правами людини. Людина, яка не має чим прокормити свою сім’ю, не може задовольнити свої первісні потреби, вона навряд чи думає про якісь вищі цінності, як права людини», – говорить правозахисник.
Втім, Аркадій Бущенко разом із іншими експертами відзначає, що у 2012 році влада більше схильна вирішувати проблеми із правами людини, ніж у попередні.
«Зараз, у 2012 році, поведінка влади не була такою нахабною. Я не можу сказати, що вони переродилися і стали розуміти, що таке права людини і вважати це цінністю, навряд чи. Але вони почали розуміти, що інші, досить впливові, сили вважають це цінністю. Тому, на мою думку, влада зрозуміла, що їх авторитарні наміри не пройдуть», – сказав у коментарі Голосу Америки Аркадій Бущенко.
