У липні Кір Стармер став прем'єр-міністром Великої Британії через один день після перемоги його партії на парламентських виборах.
Дональд Трамп, який переміг на виборах у США 5 листопада, повинен чекати 76 днів, щоб знову стати президентом.
Британська опозиційна партія, як і її аналоги в деяких парламентських демократіях, керує "тіньовим урядом", який готовий прийти до влади після перемоги на виборах.
У США такої системи немає. Майбутній президент Америки починає з нуля, він має зробити багато призначень в бюрократичній системі з бюджетом майже 7 трильйонів доларів і персоналом в 3,5 мільйона цивільних і військових.
"Це величезне завдання — підготуватися до керівництва", — каже Валері Сміт Бойд, президентка Центру президентських змін.
Перехід президента — 11 тижнів між днем виборів у листопаді та днем інавгурації в січні — є наріжним каменем американської демократії. Період покликаний забезпечити безперебійну та мирну передачу влади від однієї адміністрації до іншої.
"Ідея в тому, щоб вони були готові працювати з першого дня", — сказав Майкл Шуркін, директор консалтингової компанії 14 North Strategies, який працював аналітиком ЦРУ під час передачі влади від Джорджа Буша до Барака Обами в 2008-09.
За словами історика Рассела Райлі, перехідний період був ще довшим — чотири місяці — і не привертав багато уваги в історії Америки.
Райлі відслідковує найдавнішу згадку про "передачу влади між президентами" до 1948 року, стверджуючи у The Washington Post, що цей процес набув більшого значення в 1960-х роках через "ризики для президентства — і навіть для нації — якщо новий президент і його команда не будуть готові з першого дня відповідати на світові виклики".
Традиція та закон
Сьогодні перехід є дуже складним, формалізованим процесом, який регулюється як традиціями та звичаями, так і законами та правилами.
"Це багато в чому залежить від звичаїв і звичок кандидатів і федерального уряду", — сказав Дерек Мюллер, професор права Нотр-Даму та експерт із питань переходу президента.
Деякі традиції багато в чому символічні.
Наприклад, післявиборча зустріч у Білому домі між діючим президентом і обраним президентом.
Президент Гаррі Трумен, як вважається, був прихильником цієї традиції і запросив Дуайта Ейзенхауера, запеклого політичного суперника, до Білого дому після перемоги Ейзенхауера в 1952 році. Відтоді цей приклад наслідував кожен президент, окрім Трампа після його поразки у 2020 році.
Інші традиції мають більш практичні наслідки
За традицією, яка бере свій початок з 1968 року, президент надає копію щоденного звіту розвідки — The President’s Daily Brief — новообраному головнокомандувачу.
Закон 1963 року про передачу влади між президентами, формалізує деякі процеси та механізми мирної передачі влади.
За шість місяців до виборів президент створює перехідну координаційну раду, а кожна установа федерального уряду призначає директора перехідного періоду.
До 15 вересня керівники установ повинні розробити плани передачі справ між політичними призначенцями.
До 1 жовтня Управління загальних служб — орендодавець федерального уряду — укладає угоди з перехідними групами на оренду офісів та інших ресурсів.
Хоча це нещодавні доповнення до закону, упорядкована спадкоємність президентської влади була нормою протягом більшої частини американської історії. Це перервалось у 2020 році: Трамп заявив про фальсифікації виборців і відмовився визнати поразку.
Президент Джо Байден спочатку не отримував щоденні звіти розвідки, і GSA знадобилося три тижні, щоб "визначити" його перемогу.
Порушивши традицію, Трамп не запросив Байдена в Білий дім і залишив Вашингтон, не прибувши на його інавгурацію.
Трампа швидко оголосили переможцем цьогорічних виборів, ознаменувавши повернення до протоколу.
У середу Байден прийняв Трампа в Білому домі, де вони позували перед камерами та пообіцяли плавну передачу влади. Білий дім назвав їх двогодинну зустріч "сердечною, дуже люб'язною та предметною".
Заповнення понад 4000 вакансій
Зустріч в Білому домі не є основним завданням новообраного президента.
Серед пріоритетів комплектування нової адміністрації. Нова адміністрація повинна заповнити понад 4000 посад, причому 1200 потребують схвалення Сенату, згідно з даними Center for Presidential Transition.
Поточні політичні призначенці зазвичай подають у відставку до або в день інавгурації нового президента.
Ця масштабна робота вимагає часу та ресурсів. Кандидати на політичні посади повинні пройти співбесіду, перевірку та в деяких випадках отримати допуски до державної таємниці. Хоча новообрані президенти зазвичай призначають кілька десятків ключових гравців до дня інавгурації, більшість призначень відбувається після того, як вони вступають на посаду.
Трамп уже обрав ключових посадових осіб адміністрації: керівника апарату, радника з національної безпеки, директора ЦРУ, директора національної розвідки, генерального прокурора, міністра оборони та державного секретаря. Очікується, що найближчими днями та тижнями очікуються нові кадрові оголошення найвищого рівня.
Але хоча про ці оголошення широко повідомляє преса, справжня робота з передачі влади відбувається за зачиненими дверима. Команди обох адміністрацій обмінюються інформацією та організовують передачу.
"Так відбувалося знову і знову, крім команди республіканців у 2020-2021 роках, – сказав Шуркін в інтерв’ю Голосу Америки. – Треба переконатися, що посадовці у найважливіших структурах уряду, зокрема у Міністерстві оборони чи ЦРУ… не матимуть на початку запивань: Що це? Як це працює?"
Невідомо як добре координують між собою команди Трампа та Байдена. Байден наказав своїй адміністрації сприяти плавній передачі, але команда Трампа пропустила ключові терміни для угод з Білим домом і GSA, через що федеральним агентствам важко ділитися з нею інформацією. Мюллер сказав, що хоча команду Трампа непокоїть конфіденційність, ці затримки несуть реальні ризики.
"Без доступу до цих федеральних установ, можна відставати від того, щоб перебрати управління апаратом федерального уряду", — сказав Мюллер в інтерв’ю.
Період "кульгавої качки"
Передачу влади президента іноді називають періодом "кульгавої качки", бо вплив президента, який передає владу, зменшується. Чинний президент зберігає всі повноваження, включаючи повноваження помилування, до 20 січня, здатність здійснювати основні політики та рішення обмежена.
Як союзники, так і суперники на міжнародній арені намагаються балансувати між двома адміністраціями і прагнуть визначити, якою буде політика наступного президента.
Дипломатичний танок уже почався. Мюллер зазначив, що іноземні лідери вже звертаються до Трампа, "щоб зрозуміти, як все виглядатиме за нової адміністрації".
Раніше цього тижня президент Індонезії Прабово Субіанто зателефонував Трампу та запропонував їм зустрітися особисто.
"Йдеться про значні зміни в тому, як Сполучені Штати збираються керувати, і тому це делікатний баланс для лідерів іноземних урядів у міжнародному контексті", — сказав Мюллер.
До роботи над статтею долучився Салем Соломон з африканського відділу Голосу Америки
