Голодомор був геноцидом українського народу. З цим твердженням погоджується 59% українців. Соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила дані останнього опитування, де вказується, що кількість противників такого твердження з роками зменшується. Не меншає в Україні і заходів, приурочених пам’яті жертв Голодомору.
Дослідники «Рейтингу» зазначають і про те, що близько 80% мешканців Заходу, Центру та Півночі, половина Півдня та третина на Сході поділяють тезу про Голодомор. Визнає Голодомор геноцидом і кожний четвертий мешканець Донбасу. Соціологи порівняли старі дослідження із новими даними та показали, що кількість тих, хто виступав проти визнання Голодомору 32-33-х років геноцидом, зменшилася на третину.
Цього року 24 листопада відзначатимуть 79-ті роковини Дня пам’яті жертв Голодоморів. Крім вже традиційної загальнонаціональної хвилини мовчання, акції «Запали свічку» та жалібної ходи до Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів, українці проводять й інші заходи, щоб не забувати про чорні сторінки із власної історії.
Зокрема, цього року організатори жалібної ходи присвятили акцію не тільки жертвам трагедії, але й тим, хто допоміг українцям врятуватися під час Голодомору. Напередодні історики Центру досліджень визвольного руху склали список рятівників із описом їх добрих справ. Про такі випадки розповіли самі врятовані, надсилаючи листи до істориків. Список складається із 150 імен та увійде до книжки «Людяність у нелюдяний час».
Так, одним із рятівників, на думку укладачів списку, був голова колгоспу села Нова Чортория в Житомирській області Іван Осадчук. В його селі люди не помирали від голоду, бо всіх годувала колгоспна їдальня. Також Іван Осадчук налагодив постачання харчування через зв’язки із сусідньою військовою частиною та приховував хліб від контролюючих органів.
«Коли вбивали голодом, поділитися хлібом було подвигом. Долі цих людей нагадують нам, що героїзм можливий завжди», – зазначив історик Володимир В’ятрович.
Під час акції планується згадати ім’я кожного із рятівників, повідомила прес-секретар Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 32-33-х років Ярина Ясиневич. Також вона зазначила, що участь в акції підтвердили всі опозиційні сили. Наразі очікується відповідь від представників провладної партії. Свічки ж запалюватимуть по всій країні о 16-00.
До вшанування пам’яті жертв Голодомору 32-33-х років долучилися і у Сполучених Штатах. Прес-служба посольства США в Україні поширила офіційне повідомлення від прес-секретаря Білого дому Джея Карні, в якому вказується, що американці приєднуються до народу України та українців по всьому світу, які вшановують пам’ять жертв Голодомору.
«Це данина сміливості та стійкості українського народу, який навіть перед обличчям неймовірної жорстокості, не відмовився від гідності, універсальних прав та суверенітету. Сьогоднішня боротьба українців за побудову демократії, яка підтримує ті ж цінності, – це також вшанування пам’яті загиблих», – йдеться в заяві.
Дослідники «Рейтингу» зазначають і про те, що близько 80% мешканців Заходу, Центру та Півночі, половина Півдня та третина на Сході поділяють тезу про Голодомор. Визнає Голодомор геноцидом і кожний четвертий мешканець Донбасу. Соціологи порівняли старі дослідження із новими даними та показали, що кількість тих, хто виступав проти визнання Голодомору 32-33-х років геноцидом, зменшилася на третину.
Цього року 24 листопада відзначатимуть 79-ті роковини Дня пам’яті жертв Голодоморів. Крім вже традиційної загальнонаціональної хвилини мовчання, акції «Запали свічку» та жалібної ходи до Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів, українці проводять й інші заходи, щоб не забувати про чорні сторінки із власної історії.
Зокрема, цього року організатори жалібної ходи присвятили акцію не тільки жертвам трагедії, але й тим, хто допоміг українцям врятуватися під час Голодомору. Напередодні історики Центру досліджень визвольного руху склали список рятівників із описом їх добрих справ. Про такі випадки розповіли самі врятовані, надсилаючи листи до істориків. Список складається із 150 імен та увійде до книжки «Людяність у нелюдяний час».
Так, одним із рятівників, на думку укладачів списку, був голова колгоспу села Нова Чортория в Житомирській області Іван Осадчук. В його селі люди не помирали від голоду, бо всіх годувала колгоспна їдальня. Також Іван Осадчук налагодив постачання харчування через зв’язки із сусідньою військовою частиною та приховував хліб від контролюючих органів.
«Коли вбивали голодом, поділитися хлібом було подвигом. Долі цих людей нагадують нам, що героїзм можливий завжди», – зазначив історик Володимир В’ятрович.
Під час акції планується згадати ім’я кожного із рятівників, повідомила прес-секретар Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 32-33-х років Ярина Ясиневич. Також вона зазначила, що участь в акції підтвердили всі опозиційні сили. Наразі очікується відповідь від представників провладної партії. Свічки ж запалюватимуть по всій країні о 16-00.
Коли вбивали голодом, поділитися хлібом було подвигом. Долі цих людей нагадують нам, що героїзм можливий завжди, – зазначив історик Володимир В’ятрович.
До вшанування пам’яті жертв Голодомору 32-33-х років долучилися і у Сполучених Штатах. Прес-служба посольства США в Україні поширила офіційне повідомлення від прес-секретаря Білого дому Джея Карні, в якому вказується, що американці приєднуються до народу України та українців по всьому світу, які вшановують пам’ять жертв Голодомору.
«Це данина сміливості та стійкості українського народу, який навіть перед обличчям неймовірної жорстокості, не відмовився від гідності, універсальних прав та суверенітету. Сьогоднішня боротьба українців за побудову демократії, яка підтримує ті ж цінності, – це також вшанування пам’яті загиблих», – йдеться в заяві.
