Новий президентський термін Путіна означає, що російських чоловіків й надалі штовхатимуть у "м'ясорубку" в Україні. Але Росія за "нового" президентства Володимира Путіна не зможе переломити хід війни. Про це в інтерв'ю Маріам Уґрехелідзе, журналістці Грузинської служби Голосу Америки розповів Бен Годжес, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі та Африці.
Генерал у розмові з журналісткою Голосу Америки прокоментував гучні заяви президента Франції про війська НАТО в Україні, ядерні погрози Росії, а також чому не варто гнатись за збільшенням кількості артилерійських боєприпасів.
Інтерв'ю скорочене та відредаговане для плинності
Маріам Уґрехелідзе, Голос Америки: Генерале, дуже дякую за ваш час. Почну з останніх новин. Володимир Путін залишився на ще один президентський термін. Чи змінює це щось для Росії та для війни в Україні?
Бен Годжес, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі та Африці: Путін, мабуть, створив для себе можливість залишатися при владі ще кілька років. І якщо Росія не зазнає поразки у цій війні, нам доведеться продовжувати з ним мати справу.
М.У.: Чи варто очікувати якісь зміни на полі бою від того, що він залишився при владі?
Росія не має достатньої сили, щоб вибити Україну з війниГоджес
Б.Г.: Я думаю, що це погана новина для тисяч російських чоловіків. Його перебування при владі означає, що їх продовжать штовхати у м’ясорубку, де їх вбиватимуть сотнями у день, як це відбувається зараз. Я не бачу, що це щось змінить на полі бою. Росія не має достатньої сили, щоб вибити Україну з війни. Вони не змогли використати свій технічний успіх в Авдіївці місяць тому. Цього року Україна стабілізує ситуацію та виграє час для нарощування матеріально-технічного забезпечення, даючи Заходу час знайти більше боєприпасів. А також українська сторона, сподіваюся, матиме час збільшити чисельність своєї армії.
М.У.: Чи можете оцінити зараз ситуацію на полі бою?
Б.Г.: Ми продовжимо спостерігати за тим, як Росія шукає можливості досягати локальних успіхів, які я б назвав локальними тактичними успіхами. Село тут, село там, уздовж усього фронту.
Звісно, я можу помилятися, але я просто не бачу в них потенціалу для серйозного прориву, коли вони могли б захопити значну частину української території чи великі міста. Якщо Захід не допоможе Україні, дефіцит боєприпасів посилиться - мені ймовірно доведеться змінити свою оцінку. Але у мене є хороше передчуття, на тлі нещодавньої заяви, наприклад президента Чехії, Петера Павела, про те, що вони знайшли ресурси для сотень тисяч артилерійських боєприпасів.
Ці боєприпаси можуть з’явитись в Україні протягом наступних кількох тижнів. США шукають шляхи розв'язання проблеми в Конгресі, щоб отримати боєприпаси для України. Думаю, ми побачимо, як Україна продовжить тиснути на російську нафтогазову інфраструктуру. Те, що вони робили за допомогою безпілотників мене вражає. За останні кілька днів було вражено шість різних нафтопереробних заводів. Тепер це вплине не лише на експорт нафти та газу Росії, гроші з якого йдуть на військо, але й на забезпечення власних потреб у паливі та мастилі для своїх сил.
І, врешті, думаю, ми побачимо продовження тиску українців на російський Чорноморський флот з використанням асиметричних засобів - безпілотників, диверсій. Усе це, щоб відштовхувати росіян далі на схід від Севастополя.
М.У.: Ви згадали про військову допомогу США. Поясніть нам, ось ці 300 мільйонів доларів військової допомоги, про які Білий дім нещодавно оголосив. Чи змінює це щось для України прямо зараз і чи бачите, що найближчим часом Конгрес нарешті домовиться про українську військову допомогу?
Україна не має рівнятись до кількості артилерії, яку виробляє РосіяГоджес
Б.Г.: Ну, по-перше, соромно, що ми навіть ведемо цю розмову, в той час, коли більшість конгресменів, у тому числі республіканці, насправді підтримують Україну. Затримка - це ганьба. І я вірю, що врешті-решт пакет на 60 мільярдів доларів врешті-решт буде схвалений. Ймовірно, у квітні, судячи з того, що я чую від спікера (Палати представників - ред.) Але це абсолютно непотрібне затягування. Щодо 300-мільйонного пакета, про який було оголошено, очевидно він буде корисним, але не значним чи вирішальним. Якби я був циніком, я б сказав, "зачекайте хвилинку, ви щойно знайшли 300 мільйонів доларів?".
Звичайно, такі речі відбуватимуться через те, як готуються бюджети та закупівлі, все робиться на основі оцінок мільйона різних речей, таких як ціни на енергоносії тощо. Тому той факт, що вони знайшли додаткові 300 мільйонів показує, що Пентагон наполегливо працює, щоб знайти все можливе, для допомогти Україні. Тож я не незадоволений цим. Треба лише визнати, що це не буде суттєвою допомогою.
М.У.: Генерале, CNN нещодавно повідомляло, посилаючись на розвідку НАТО, що Росія виготовляє для війни в Україні втричі більше артилерійських снарядів, порівняно зі Сполученими Штатами та Європа. Що це означає для війни і що можна зробити, щоб розв'язати цю проблему?
Б.Г.: Артилерія завжди була засадничою частиною війни для Росії. Я маю на увазі - величезну кількість артилерії. Саме тому вони витратили величезну кількість, тому їм довелося звернутися до Північної Кореї. І вони шукають як збільшити власне виробництво. Нещодавно я слухав Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил Джо Кроулі, який сказав, що єдина справжня перевага, яку все ще мають росіяни — це великі сухопутні сили, велика кількість піхоти, бронетехніки. Але ви можете нейтралізувати цю перевагу точністю. Якщо у вас є достатньо часу та достатньо високоточної зброї, ви можете знищити штаб, артилерійську установку, логістику. Тож такі речі, як ATACMS, німецькі Tarus, чи наземна бомба малого діаметра, інша високоточна зброя, британська Stormshadow, французький Scalp, якщо ви можете вдарити по штабу й артилерії, тоді не матиме значення, скільки у них там піхоти, тому що вона буде неефективною.
Я б хотів, щоб Папа Римський вийшов і сказав Росії...Годжес
Україна не має рівнятись до кількості артилерії, яку виробляє Росія. Але у них має бути достатньо сил, щоб утримати на відстані російські сили, які намагаються захопити українські позиції.
І коли ми говоримо про артилерію, то вона виконує три чи чотири критичні завдання.
Номер один, очевидно, полягає в тому, щоб придушити або зашкодити діям ворога. Якщо ви помітили велику групу на відкритій місцевості, або виявили, що вони ховаються десь у лісі, і ви вдарили по них до того як вони нападуть це вже добре. Друге завдання, звісно, полягає в тому, щоб зашкодити їхньому матеріально-технічному забезпеченню, бити скрізь, де ви можете знайти паливо чи боєприпаси, чи інші типи забезпечення, дороги, якими можуть користуватися колони вантажівок. І третє, звісно, це те, що ми називаємо зустрічним вогнем, де ваша артилерія атакує ворожу артилерією, щоб змусити їх рухатися дуже швидко, щоб вони не могли сидіти там і просто бити. Саме тому вам потрібно багато артилерійських боєприпасів.
М.У.: Мабуть, єдина зброя, яка поки не застосовувалася у цій війні, — ядерна. Але президент Путін, його уряд, весь час погрожують, що збираються нею скористатися. Якою, на вашу думку, є реальна ймовірність використання росіянами ядерної зброї?
Б.Г.: По-перше, я вважаю, що ядерна зброя Росії дійсно ефективна лише тоді, коли вона її не використовує. Тому що президент Путін та інші роблять саме те, що ви щойно сказали - вони весь час про це говорять, це погрози. І, до речі, я б хотів, щоб Папа Римський вийшов і сказав Росії як постійному члену Ради Безпеки ООН, ви знаєте, ви повинні мати сміливість не погрожувати іншим людям ядерною зброєю і ви повинні мати сміливість припинити вбивати невинних людей замість того, щоб Папа сказав Україні, що вона повинна мати мужність вести переговори. Я хотів би, щоб
Нормою стало те, що ми завжди хвилюємося про те, що Росія може зробити у відповідь. А тепер вони хвилюютьсяГоджес
Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй публічно вичитав одного з п’яти постійних членів (Радбезу ООН - ред), Росію, за те, що вона постійно погрожує застосуванням ядерної зброї, що є безрозсудністю та безвідповідальністю. Але Путін робить це, звичайно, тому що він бачить, як ми реагуємо. Ми стримуємо себе через занепокоєння, що вони можуть застосувати ядерну зброю. Це основна причина, чому Сполучені Штати не зробили все, чому Німеччина не зробила все, щоб допомогти Україні перемогти. Адміністрація (президента США - ред.) боїться, що якщо Україна досягне успіху, якщо вона поверне Росію до кордонів 1991 року, коли Україна зможе звільнити Крим, що це може загнати Путіна в кут, де він відчує, що повинен застосувати ядерну зброю. Це абсолютна нісенітниця. Я вважаю, що ймовірність того, що Росія застосує ядерну зброю, нульова, оскільки для неї немає позитивних результатів, якщо вона застосує ядерну зброю. Очевидно, що потрібно сприймати це серйозно, бо вони мають тисячі ядерних боєголовок, і їм явно байдуже, скільки невинних людей вони можуть убити. Але користі для них на полі бою від цього немає. США заявили про катастрофічні наслідки для Росії, якщо вони застосують ядерну зброю.
М.У.: Генерале, що ви думаєте про ініціативу президента Франції, що, можливо, одного дня армія НАТО може воювати за українців?
Б.Г.: Чесно кажучи, я думаю, що це було геніально. Я радий, що він це сказав. Чому це геніально, бо це ставить Росію в незручну позицію. Це змушує їх турбуватися. Нормою стало те, що ми завжди хвилюємося про те, що Росія може зробити у відповідь. А тепер вони хвилюються, мовляв, у який момент французи вирішать надати якісь додаткові можливості, чи німці, чи британці, чи американці, чи поляки, чи хтось інший. Це базова стратегічна майстерність — взяти ініціативу, змусити ворога турбуватися про те, що ви збираєтеся зробити. І навіть якщо ви ніколи не збираєтеся цього робити, я можу уявити багато різних способів, у який європейські країни, Сполучені Штати чи Канада могли б надати війська, не залучаючи піхоти, бронетехніки, артилерії тощо, натомість дати протиповітряну оборону, логістику, інженерні можливості, які потрібні Україні. Це було б корисно. І, це не обов'язково має бути НАТО, це можуть бути окремі скоординовані національні рішення. Тому я радий, що він зробив це.
