Лев Гудков: нинішній режим набуває риси російського нацизму

Після зафіксованого в січні своєрідного антирекорду, що характеризує негативне сприйняття росіянами США, ЄС і України, ці показники дещо скорегували і практично повернулися до торішнього рівня, повідомив Левада-Центр, посилаючись на результати своїх досліджень.

Нагадаємо, що, згідно з даними соціологічних опитувань, у перший місяць 2015 року згідно про США негативно висловився 81% респондентів, а на адресу Євросоюзу – 71%. У березні становище дещо покращилося: до США та ЄС «погано» і «дуже погано» ставляться 73% і 64% відповідно.

Кореспондент Російської служби «Голосу Америки» попросив директора Левада-Центру Льва Гудкова прокоментувати ці дані.

Віктор Васильєв: Леве Дмитровичу, чому світогляд росіян так сильно змінився?

Лев Гудков: Дійсно, антизахідні настрої в останні роки різко посилилися. Це результат, насамперед, пропаганди і тієї політики, яку веде Путін. Це річ не є випадкова, а цілком свідомо викликана, спровокована. Оскільки мета цього – дискредитація цінностей демократії, лібералізму, позитивного образу Заходу. Але робиться це досить складно: не напряму, а через антиукраїнську кампанію, через дуже агресивний тон викриття майданівського руху або руху в бік інтеграції України з Євросоюзом. Показуючи все, що відбувається в Україні як інспіроване Заходом. Як організацію незаконного держперевороту, як прихід до влади ультранаціоналістів, фашистів, бандерівців і так далі. Пропаганда як би говорить: «Ви хочете реформ, демократії? Подивіться, що з цього виникає!» Вказуючи на громадянську війну, розруху і все таке інше.

Пропагандисти вже говорять про необхідність консолідуватися навколо влади, яка відстоює національні інтереси, стабільність тощо. Саме цей пропагандистський фон стоїть за антизахідною політикою – ще раз кажу: вкрай агресивною, вкрай демагогічною. Ця лінія проводиться послідовно, вона спирається на законодавчу базу, тобто на ті 30-35 нових законів або поправок до старих законів, які прийняті за останні два роки. Це – з одного боку. А з іншого – лінія спрямована на посилення репресій щодо опозиції та посилення контролю над громадянським суспільством. Те, що називається вихованням патріотизму, в принципі, означає мілітаристську мобілізацію населення і нагнітання загрози, яка походить від Заходу. Наші дослідження показують, що в масовій свідомості утвердилася ідея про те, що Захід і США хочуть колонізувати Росію, розчленувати, послабити її, прибрати до рук її сировинні багатства, а на перших порах – принизити і послабити. Цей постійний, щоденний тон приносить свої плоди.

В.В.: До чого це веде?

Л.Г.: Наслідок цього – перше і очевидне: Росія – на порозі переходу до повернення радянської системи в якихось елементах. Я б сказав, що нинішній політичний режим все сильніше набуває риси російського нацизму – з контролем спецслужб, залежним судом, придушенням опозиції і нав’язуванням абсолютно нової ідеології, якої раніше не було: ідеології розділеної нації чи російського світу. Це ввергає російське суспільство в інший стан. Наскільки це загрожує переходом до військових конфліктів і збройної конфронтації з іншими країнами, мені зараз важко сказати. Але ймовірність такого сценарію досить велика.

В.В.: Формування негативного образу США і Заходу – це елемент технології і спроба відволікти громадян від насущних проблем?

Л.Г.: Саме так. Тому що це відповідь на падіння популярності Путіна яке ми фіксували, починаючи приблизно з 2010 року. Тоді було зростання невдоволення владою, її критики. Пік рейтингу Путіна припадає на кінець літа 2008 року, що пов’язано з війною з Грузією, коли економічна криза ще не почався. А після – йшло постійне, стійке, хоча й не дуже швидке, зниження його популярності і зростання невдоволення ім. У січні 2014 рівень популярності Путіна був на найнижчому рівні. За нього виявляли бажання голосувати всього 28 відсотків. А сьогодні – 56 відсотків. Антизахідна і антиукраїнська риторика і анексія Криму дали дуже потужний вал націоналістичної ейфорії, підйом гордості. Які, мовляв, ми молодці: показали свою силу Заходу та Америці і змусили себе поважати! Пропаганда перемкнула все невдоволення, агресію людей на Захід і Україну. Схвалення політики Путіна, починаючи з березня 2014-го, різко зросла, і одночасно ослабли звинувачення в корумпованості режиму, в скороченні соціальних витрат держави. Словом, всі соціальні показники стали підніматися аж до кінця минулого року, коли кумулятивний ефект санкцій, падіння цін на нафту призвели до економічної кризи. Це різко погіршило масові настрої, але підтримка Путіна хоч трохи і знизилася, але зберігається.