На виборах у Гренландії найбільшу частку голосів здобула партія, яка виступає за поступове просування до незалежності від Данії.
Соціально-ліберальний партія Demokraatit передбачає незалежну Гренландію з вільною ринковою економікою. Однак вона застерігає від передчасних дій, щоб захистити людей та економіку від потенційного зниження рівня життя.
Голосування на острові привабило надзвичайну міжнародну увагу через виголошені президентом Дональдом Трампом наміри домогтися, аби Гренландія належала Сполученим Штатам.
Гренландія має понад 56 тисяч мешканців, але це найбільший острів у світі зі стратегічним розташуванням на півночі Атлантики і зі значними корисними копалинами, які можуть стати більш доступними внаслідок глобального потепління та зменшення крижаного покрову.
Гренландська партія Демокраатіт отримала 30% голосів і шукатиме партнерів, щоб сформувати більшість у парламенті, який нараховує 31 депутата для формування уряду з широкими автономними повноваженнями.
Керівник партії-переможця Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що працюватиме над змінами на острові, щоб заохотити розвиток економіки і збільшити надходження до місцевого бюджету, який зараз значною мірою субсидується урядом Данії.
“Ми не хочемо незалежності вже завтра. Нам потрібен міцний фундамент”, - цитує Нільсена агенція Reuters.
На другому місці з 25% голосів опинилася ліва партія Налерак (Партія точки орієнтування), яка рішуче виступає за швидкий перехід до повної незалежності.
Як раніше повідомляв Голос Америки, партія Naleraq заявляє, що становлення суверенної держави стимулюватиме нові можливості для бізнесу у Гренландії, вони хочуть розвивати можливості для таких галузей як рибальство, на частку якого припадає понад 95% експорту.
Партія також заявляла, що хоче укласти оборонну угоду зі США і може обрати так звану "вільну асоціацію", за якою Гренландія отримуватиме підтримку та захист США в обмін на військові права, не стаючи територією США.
Але чимало політичних діячів острова застерігають від поспішної незалежності острова, побоюючись падіння рівня життя гренландців.
Видання DR цитує данського міністра оборони Троельса Лунда Поульсена, який привітав партію Демокраатіт з перемогою і зауважив, що їй “доведеться мати справу з величезним тиском з боку президента США Дональда Трампа”.
Данський уряд у Копенгагені досі твердо наполягав, що не збирається нікому віддавати Гренландію, і що натомість долю острова мають визначати самі гренландці.
Історія
Гренландія була данською колонією до 1953 року, коли острів отримав офіційний статус території Королівства Данії.
Автономні права Гренландія здобула 1979 року, коли там був створений місцевий парламент.
Данський уряд у Копенгагені відає питаннями оборони, міжнародної і фінансової політики, пов’язані з Гренландією.
Гренландці вибороли значні культурні права для острів’ян, які у більшості є представниками північної народності інуїтів.
2009 року Гренландія отримала право з допомогою референдуму вирішувати, чи залишатися у складі Данії.
Історики вважають, що Гренландія не мала постійного населення ймовірно до IX сторіччя, коли там на певний час поселялися скандинавські вікінги, а також північноамериканські інуїти.
Дансько-норвезькі мандрівники знову висадилися в Гренландії у XVI сторіччі, а після відокремлення Норвегії Гренландія стала володінням Королівства Данії.
Дивіться також:
