Протести планувались як мирні акції незадоволення політикою суворої економії. Втім, вже за кілька годин напруження досягло піку, та протестувальники почали кидати каміння та пляшки з вибуховою сумішшю. Це - перша загальна акція протесту з часу обрання три місяці тому нового коаліційного уряду на чолі з прем’єром Антонісом Самарасом, який підтримує прийняття допомоги від Європи в обмін на запровадження в країні заходів жорсткої економії.
У четвер, після тижнів важких перегорів, три партії – члени урядової коаліції погодилися урізати бюджетні витрати ще на 15 мільярдів доларів переважно за рахунок зменшення зарплат, пенсійних виплат та пільг. Також планується збільшити бюджетні надходження за рахунок збільшення податків та удосконалення процедури їх збору. Алексіс Ціпрас очолює ліву партію «Сиріза», яка до коаліції не входить.
«Якщо коаліційний уряд пана Самараса не може захистити права народу Греції, приймає та підписується під варварськими заходами, які призведуть до грецького Голокосту, тоді народ Греції має право висловити своє незадоволення», - говорить Ціпрас.
Протести на вулицях проходили одночасно з загальним страйком, організованим двома найбільшими профспілками, які представляють близько половини всіх працівників Греції. Так, тригодинна зупинка роботи авіадиспетчерів призвела до скасування великої кількості авіарейсів по всій країні. Не працювали крамниці. Музеї та інші туристичні принади також зачинили свої двері. Рамон Пачеко Пардо спеціалізується на Греції в Королівському Коледжі у Лондоні.
«Цей страйк напевно є однією з найважливіших акцій від початку кризи. Він є спробою поєднати та представити інтереси різних груп, які виступають проти бюджетних скорочень та вимагають нового раунду обговорень щодо потреби збереження в Греції євро. Протестуючі ставлять під сумнів, чи є бюджетні скорочення найкращим шляхом для майбутнього країни», - каже експерт.
Грецький уряд тим часом опинився під тиском, з одного боку, власного народу, з іншого – міжнародних позичальників, які рятують економіку Греції вже з 2010 року. Лише за умов додаткових скорочень Європа готова надати ще сорок мільярдів доларів, необхідних Греції для уникнення банкрутства. Викладач Лондонської школи економіки Спірос Економідес каже, що для Самараса – це перший тест на здатність проводити в країні політику економії.
«Якщо тиск стане нестримним, почнуть лунати заклики до нових виборів. Ці вибори потенційно приведуть до влади новий уряд, який, можливо, очолить лідер однієї з головних опозиційних партій. І вони заявляли досить категорично: «Якщо ми прийдемо до влади, ми залишимо Єврозону, повернемось до грецької драхми», - що, на мою думку, сьогодні загрожує найбільшою для Греції катастрофою», - говорить він.
Економідес додає, що цей страйк, скоріш за все, лише перший з серії запланованих, що робить завдання уряду Греції втримати ситуацію в країні під контролем все важчим.
У четвер, після тижнів важких перегорів, три партії – члени урядової коаліції погодилися урізати бюджетні витрати ще на 15 мільярдів доларів переважно за рахунок зменшення зарплат, пенсійних виплат та пільг. Також планується збільшити бюджетні надходження за рахунок збільшення податків та удосконалення процедури їх збору. Алексіс Ціпрас очолює ліву партію «Сиріза», яка до коаліції не входить.
«Якщо коаліційний уряд пана Самараса не може захистити права народу Греції, приймає та підписується під варварськими заходами, які призведуть до грецького Голокосту, тоді народ Греції має право висловити своє незадоволення», - говорить Ціпрас.
Протести на вулицях проходили одночасно з загальним страйком, організованим двома найбільшими профспілками, які представляють близько половини всіх працівників Греції. Так, тригодинна зупинка роботи авіадиспетчерів призвела до скасування великої кількості авіарейсів по всій країні. Не працювали крамниці. Музеї та інші туристичні принади також зачинили свої двері. Рамон Пачеко Пардо спеціалізується на Греції в Королівському Коледжі у Лондоні.
«Цей страйк напевно є однією з найважливіших акцій від початку кризи. Він є спробою поєднати та представити інтереси різних груп, які виступають проти бюджетних скорочень та вимагають нового раунду обговорень щодо потреби збереження в Греції євро. Протестуючі ставлять під сумнів, чи є бюджетні скорочення найкращим шляхом для майбутнього країни», - каже експерт.
Грецький уряд тим часом опинився під тиском, з одного боку, власного народу, з іншого – міжнародних позичальників, які рятують економіку Греції вже з 2010 року. Лише за умов додаткових скорочень Європа готова надати ще сорок мільярдів доларів, необхідних Греції для уникнення банкрутства. Викладач Лондонської школи економіки Спірос Економідес каже, що для Самараса – це перший тест на здатність проводити в країні політику економії.
«Якщо тиск стане нестримним, почнуть лунати заклики до нових виборів. Ці вибори потенційно приведуть до влади новий уряд, який, можливо, очолить лідер однієї з головних опозиційних партій. І вони заявляли досить категорично: «Якщо ми прийдемо до влади, ми залишимо Єврозону, повернемось до грецької драхми», - що, на мою думку, сьогодні загрожує найбільшою для Греції катастрофою», - говорить він.
Економідес додає, що цей страйк, скоріш за все, лише перший з серії запланованих, що робить завдання уряду Греції втримати ситуацію в країні під контролем все важчим.
