Україна продемонструвала “глибоку відданість” боротьбі з корупцією серед парламентарів, суддів та прокурорів, “задовільно” виконавши 18 рекомендацій та “частково” виконавши ще 11 з 31 рекомендації, висунутої Києву антикорупційною групою Ради Європи GRECO.
Про це йдеться у повідомленні на вебсайті GRECO та у відповідному звіті групи, оприлюдненому 20 лютого.
“GRECO продовжує визнавати тверду прихильність, продемонстровану Україною щодо роботи GRECO у надзвичайно складний для цієї держави-члена час, під час триваючої агресивної війни російської федерації проти України”, - йдеться у звіті GRECO.
Антикорупційна група зокрема відзначила “помітний прогрес” у виконанні таких рекомендацій, як забезпечення ефективного нагляду за вимогами до фінансових декларацій посадовців, а також запровадження правил регулювання взаємодії між парламентарями та лобістами й упорядкування процедури призначення суддів.
GRECO також звернула увагу на те, що в Україні була ухвалена “важлива” законодавча база й призначено членів Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради доброчесності.
“Що стосується народних депутатів України, то можна зауважити позитивні кроки, пов'язані з прийняттям нового Закону України (№ 3218-IX), який організовує роботу парламентських комітетів в умовах воєнного стану, - йдеться у звіті. - Здається, це внесло певну нормалізацію в роботу комітетів, дозволивши їм збиратися, проводити слухання, організовувати круглі столи та створювати робочі групи, що можна тільки вітати”.
“Що стосується судової влади, то помітного прогресу було досягнуто у призначенні членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС)”, - йдеться далі в документі.
“Що стосується прокурорів, то було досягнуто значного прогресу і багато чого наразі перебуває на стадії розробки”, - зазначила також GRECO.
Водночас група закликала Україну докласти “більше зусиль” в таких сферах, як судове провадження, включаючи “запровадження системи випадкового розподілу справ між окремими прокурорами”.
Також йдеться про “більш точне визначення дисциплінарних порушень, пов’язаних з поведінкою прокурорів та дотриманням етичних норм, а також розширення діапазону доступних дисциплінарних санкцій для забезпечення кращої пропорційності та ефективності”.
Група закликала Україну надати звіт про прогрес у виконанні допоки нереалізованих рекомендацій до 30 листопада 2025 року.
Водночас GRECO визнала, що “країна продовжує функціонувати в умовах воєнного стану і, отже, змушена коригувати свої пріоритети”.
Звіт GRECO з’явився на тлі посилення риторичного протистояння між президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами.
Трамп 19 лютого назвав Зеленського “диктатором без виборів” та звинуватив його у нібито спричиненні війни з РФ. Своєю чергою український президент припустив, що американський лідер живе у “дезінформаційному просторі”, створеному Росією.
Численні європейські лідери відтоді висловилися на підтримку Зеленського.
“Україна є демократією, Росія (президента Володимира) Путіна – ні”, – зокрема сказав журналістам від імені ЄС речник блоку Стефан де Керсмакер вдень 20 лютого.
Групу держав проти корупції (французькою groupe d'États contre la corruption – GRECO), зі штаб-квартирою у французькому Страсбурзі, було засновано Радою Європи (не плутати з Європейською радою – одним з владних органів ЄС) у 1999 році для забезпечення дотримання країнами-членами стандартів боротьби з корупцією.
Наразі до GRECO входять 48 країн-членів, включаючи Сполучені Штати. Росію було виключено з групи після її повномасштабного вторгнення в Україну.
Декілька міжнародних організацій, зокрема ООН, Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Організація економічного співробітництва та розвитку, є членами-спостерігачами.
У статті використано матеріали агентства AFP.
