Загострюється протистояння між найбільшою у світі пошуковою Інтернет-компанією Ґуґл, і владою найбільшої за населенням країни світу Китаю. Аби не піддавати цензурі свою пошукову систему, чого вимагає китайський уряд, Ґуґл прийняв рішення переадресувати своїх китайських користувачів на веб-сторніку, яка базується у Гонконгу. Таким чином Ґуґл сподівається дотримуватися принципів свободи слова і при цьому залишатися на найбільш перспективному ринку світу. Маневр американців розлютив Китайське керівництво. У відповідь, воно застосувало свою власну комп’ютерну систему, щоб блокувати усю заборонену Інтернет-інформацію, яка надходить чарез сайт Ґуґл.
Ґуґл розпочав працювати на китайському ринку у 2006-му році. Тоді компанія погодилась дотримуватися цензури. Наприклад, китайські користувачі не можуть знайти через пошукову систему інформації про Далай Ламу, релігійний рух Фалун Ґонг чи криваві події на площі Тяньаньмень. Перенесення Інтернет-пошуку до Гонконгу, де діють відмінні від країни загалом закони, на погляд китайської влади, є порушенням компанією взятих на себе зобов’язань. Крок американців, черговий постріл у війні, яка розгорнулась між найбільшою у світі Інтернет-компанією та найбільшим цензором світу.
У грудні на китайську версію системи Ґуґл та кілька інших Інтернет-компаній було здійснено широкомасштабну хакерську атаку. Ґуґл підозрює, що напад скоординував уряд Китаю, адже атаковані в першу чергу були поштові скриньки китайських правозахисників. Китай вже заблокував для внутрішніх користувачів доступ до пошуку забороненої інформації через сторінку Ґуґл перенесену до Гонконгу.
Конфлікт з урядом Китаю може мати негативні економічні наслідки для Ґуґл. У Китаї чотириста мільйонів користувачів Інтернету. Ґуґл, друга за популярністю пошукова система в Китаї. Приблизно 30% Інтернет-пошуків в цій країні робиться через Ґуґл. Прибутки компанії в Китаї складають лише трохи більше 1% від щорічного прибутку Ґуґл розміром у 24 мільярди доларів. Однак, китайський ринок у перспективі має небачені досі бізнес-можливості, якими американці прагнуть скористатися, не поступаючись принципами свободи слова.
