Минулорічна аварія на АЕС Фукусіма в Японії вплинула на європейську дискусію про безпеку атомної енергії. Дві найбільші країни ЄС, Німеччина та Франція зайняли діаметрально протилежні позиції в цьому питанні .
Президент Франції Ніколя Саркозі виступає за розвиток атомної енергетики. Натомість уряд Німеччини ухвалив програму закриття всіх німецьких АЕС до 2022-го року.
Різниця у політиці цих країн в сфері ядерної енергетики тим більш помітна на фоні їх спільних для подолання кризи Єврозони.
Франція є одним із найбільших у світі виробників атомної енергії. Три чверті її потреб в електричній енергії задовольняють атомні станції. Франція також є експортером атомних технологій. Так, саме французькі компанії є підрядниками зведення АЕС у Британії та Південній Африці.
За словами директора Агенції з ядерної енергетики Луї Ешаварі, відмінність між Францією та Німеччиною зумовлена позицією громадськості. Французи, на відміну від німців, не сприймають атомну енергетику як загрозу.
Втім, навіть у Франції, аварія на Фукусімі викликала дискусію щодо можливих ризиків атомної енергетики.
Конкурент Ніколя Саркозі на майбутніх виборах президента Франції, соціаліст Франсуа Холланд заявляє, що країна має зменшити свою залежність від «мирного атому».
Громадські організації та рухи також все більше акцентують увагу на небезпечності АЕС.
У грудні активісти природоохоронної організації «Ґрінпіс» вдерлися до двох французьких АЕС. Таким чином вони підкреслили недостатність заходів безпеки на станціях.
Янік Русселе, який очолює «Ґрінпіс» у Франції вважає, що Франція не готова протистояти викликам, які несе із собою ядерна енергетика.
«Потенційно Франція може зіткнутися із дуже багатьма проблемами, але вона абсолютно не готова до більшості з них».
Представники енергетичної індустрії звісно ж не згодні.
За словами Бертрана Барра, радника енергетичної компанії Арева, Франції нічого не загрожує.
«Французи можуть не турбуватись. Ми в безпеці. Хоча звісно ж атомній енергетиці, як і будь-якій сфері діяльності людини завжди існують ризики», каже Барр.
Позиції Франції та Германії здаються діаметральним, проте з них може народитись дійсно збалансованих підхід до одночасного забезпечення енергетичних потреб людства та його безпеки.
Наприклад, повна залежність від відновлюваних джерел енергії таких, як сонячне світло та енергія вітру, також таїть небезпеку. В центрі дискусії також знаходиться вартість роботи АЕС у порівнянні із вартістю отримання «зеленої» енергії.
Європа продовжуватиме шукати підхід до вирішення енергетичного питання, втім очевидно, що відповідь на нього враховуватиме досвід Фукусіми.
Французи не ризикують повністю покластись на енергію сонця та вітру. Натомість Німеччина планує закрити всі АЕС вже до 2022-го року.
Інше за темою
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1