Сім років минуло з часу п’ятиденної російсько-грузинської війни, після якої держави розірвали дипломатичні відносини. Однак, у кінці 2012 року Тбілісі та Москва відновили прямий діалог, щоправда лише для обговорення торгово-економічних та гуманітарних питань.
Що стосується територіальної цілісності Грузії, це питання, без відчутного прогресу, обговорюється на Женевських дискусіях з безпеки і стабільності на Кавказі, які регулярно проводяться з жовтня 2008 року за участю делегацій з Грузії, Росії, Абхазії і Цхінвальського регіону, а також представників ООН, Євросоюзу, ОБСЄ та США.
Протягом останнього року спостерігаються випадки змішання цих двох форматів і політичні питання неодноразово обговорювалися в Празі на зустрічах представників Грузії та Росії - Зураба Абашидзе і Григорія Карасіна. Празькі зустрічі були тимчасово припинені на знак протесту Тбілісі у відповідь на підписання Росією в 2014 і 2015 роках інтеграційних угод з Абхазією і Південною Осетією, які Грузія вважає кроками по анексії грузинських територій Росією. Однак, у Тбілісі вирішили поновити діалог, незважаючи на протести грузинської опозиції.
Нормалізація відносин з Росією стала передвиборною обіцянкою коаліції «Грузинська мрія», що прийшла до влади у 2012 році. Одним зі своїх головних досягнень коаліція вважає скасування Росією в 2013 році чинного з 2006 року ембарго на грузинську продукцію. Однак, після того, як нещодавно Тбілісі підтримав одну, з пакету 15 санкцій ЄС проти РФ через порушення територіальної цілісності України, Москва заявила, що не виключає повернення ембарго на грузинські товари.
Діючий уряд Грузії спробував негайно виправдатися. Прем'єр міністр країни Іраклій Гарібашвілі 6-го серпня назвав ситуацію «непорозумінням», підкресливши, що Грузія підтримала лише одну санкцію ЄС спрямовану проти експорту продукції виробленої в Криму. За його словами, Тбілісі не збирається приєднуватися до решти санкцій проти Росії і Грузія «дуже дорожить» тим, що зуміла повернути російський ринок. Москва поки не ухвалювала конкретного рішення щодо Грузії у зв’язку з цим.
Ситуацію у відносинах двох країн ускладнює те, що Росія продовжує порушувати домовленість про припинення вогню. Відповідно до угоди від 12-го серпня 2008 року, підписаної президентами РФ, Грузії та Франції, Росія повинна була відвести війська на лінію, яку вони займали до початку бойових дій, а також забезпечити доступ міжнародних спостерігачів на територію Абхазії і Південної Осетії. Досі ці умови не виконані. Згідно з квартальним звітом МЗС Грузії, всі ці роки Росія продовжує пересувати лінію окупації вглиб території, яка до війни 2008 була підконтрольна Тбілісі.
Такий підхід послабив увагу Заходу до територіальних проблем Грузії
Засновниця «Асоціації реформ Грузії» Елене Хоштарія вважає, що політика правлячої коаліції по відношенню до Росії не виправдала себе.
«Незважаючи на погіршене ситуації, ми продовжуємо стверджувати, що у нас нібито прогрес у відносинах з РФ. Головною причиною подібних дій є хибне уявлення серед правлячого кола Грузії, що якщо ми не будемо дратувати Росію, все буде добре », - поділилась своєю думкою Хоштарія в інтерв'ю «Голосу Америки».
Політолог вважає, що грузинська влада не зуміла залучити до проблематики Грузії належну міжнародну увагу. Як каже Хоштарія, коли відбулися українські події, Тбілісі не зумів адаптувати свою політику і використати нинішню ситуацію для залучення додаткової підтримки.
«Замість того щоб представляти проблеми Грузії та України в єдиному контексті, грузинський прем'єр заявляв, що це два різних сценарії. Також постійні розмови про результативність зустрічей Карасіна і Абашидзе створили ілюзію, що в російсько-грузинських відносинах нібито є прогрес, що знижує мотивацію наших західних партнерів брати участь у врегулюванні проблем Грузії. І останнє, у нас повність відсутня превентивна політика. Так, заздалегідь знаючи, що Москва планує підписати інтеграційні угоди з Сухумі і Цхінвалі, ми про це не говорили на всіх міжнародних зустрічах і форумах, як повинні були робити. Природно, такий підхід послабив увагу Заходу до територіальних проблем Грузії», - зазначила політолог.
Політику Грузії навряд чи можна назвати примиренською
Політолог Георгій Мчедлішвілі з Університету Грузії вважає, що обраний курс нинішньої грузинської влади у відносинах з Росією пов'язаний з ризиком, і тільки майбутнє покаже, чи виправдається цей ризик. Як каже Мчедлішвілі, грузинська опозиція, в першу чергу представники попереднього уряду Грузії, змальовують діюче керівництво, як уряд капітулянт, оскільки воно ініціювало діалог з Москвою. Однак, політолог застерігає від категоричних висновків.
«Зверніть увагу, після 2012 року більше жодна країна не визнала окуповані території Абхазію і Південну Осетію незалежними країнами. Грузія подала на Росію до Страсбурзького суду з прав людини і виграла його - справа стосується переслідувань грузинів у Росії в 2006 році, і зараз йде розгляд позову з виплати компенсації у розмірі 70 мільйонів євро. Тому, загалом політику Грузії стосовно Росії навряд чи можна назвати примиренською», - вважає експерт.
На погляд Георгія Мчедлішвілі, Росія й надалі намагатиметься дестабілізувати Грузію, Україну та Молдову, оскільки успіх цих країн у Кремлі бачать, як загрозу Путінському режиму. Росія робить усе, щоб зіштовхнути ці країни із західного шляху, каже політолог.
«В арсеналі Росії є чимало важелів тиску на Тбілісі, але на щастя, поки що Грузія не послабила свій західний вектор», підсумував експерт.
