Екс-радник президента США Трампа з нацбезпеки генерал Майкл Флінн надав прокурорам, які розслідують можливе втручання Росії у вибори у США неоціненну допомогу і заслуговує на поблажливий вирок без позбавлення волі.
Про це із офіційних подань спеціального прокурора Мюллера 4-го грудня дізналась Америка. В документах, значну частину тексту яких не було оприлюднено, описано важливість свідчень Флінна для слідства щодо Росії та кількох невідомих загалу паралельних справ. Однак, сутність цих свідчень змальовується дуже скупо.
Результат - всі однаково непоінформовані про те, чим свідчення Флінна обернуться для країни, але висновки на основі цієї непоінформованості пропонують прямо протилежні.
Як Флінн потрапив у халепу читайте у попередніх матеріалах "Голосу Америки": "Ввівши в оману Трампа, радник президента подав у відставку"; "Флінн не декларував отримані від російських компаній гроші" та інших статтях присячених Флінну.
Флінн раніше визнав свою провину у наданні уряду неправдивих свідчень з приводу власного спілкування з послом Росії у США (про це Флінн також брехав віце-президенту США Пенсу через що і змушений був піти з Білого дому) та урядом Туреччини.
Поштовхом до дискусій стосовно свідчень Флінна стали два документи представлені прокурорами 4-го грудня, щоб поінформувати суд перед винесенням вироку 18-того грудня.
Перший документ має назву "Урядова доповідна записка на підтримку винесення вироку", а другий є "Додатком" до відповідної записки.
Ці документи встановлюють наступне: Флінн дуже допоміг, але громадськості зарано знати, як саме.
"Підсудний у значній мірі сприяв слідству" і цим заслуговує, на думку обвинувачення, на вирок "на рівні мінімального передбаченого покарання - включно із вироком, який не тягне за собою позбавлення волі" - твердить перший документ.
Флінн, який пропрацював на керівних посадах у розвідці та збройних силах США, мав бездоганний послужний список і відтак заслуговує на поблажку, але його ж попередні здобутки означають, що і питати за брехню з нього треба за іншими стандартами - кажуть слідчі.
Головне ж відповідно до доповідної записки у наступному: "Підсудному варто віддати належне за вчасне визнання провини та значну допомогу уряду".
Про сам зміст свідчень дуже побіжно йдеться у "Додатку" до доповідної, а саме:
- допоміг одразу за кількома справами;
- допоміг розслідуванню зв'язків між членами команди Трампа та російськими урядовцями;
- надав інформацію з перших рук про контекст спілкування між перехідною командою та російськими урядовцями після перемоги Трампа на виборах президента;
- почав співпрацювати із слідством негайно.
Не густо, правда? Між тим відповідь на питання, що саме дізнався від Флінна спеціальний прокурор Мюллер цікавить усіх.
Але що цікаво, із теоріями з приводу власне змісту свідчень не спішать ні найзатятіші критики Трампа, ні його вірні прихильники. Замість цього обидві сторони просто оптимістично висловлюють сподівання, що свідчення Флінна допоможуть саме їх стороні.
Наприклад, конгресмен-демократ Адам Шифф скромно констатує у Twitter - Флінн очевидно наговорив багато, що саме - не знає ніхто.
"Той факт, що прокурор рекомендує не засуджувати Флінна до обмеження свободи... вказує на те, наскільки вчасною та значною була надана Флінном допомога. Той факт, що більшість подробиць приховані від громадськості вказує, що Флінн надав значно більше інформації, ніж ми, або президент, можемо уявити", - твітує Шифф.
Інший критик Трампа конгресмен-демократ Тед Лью тлумачить факт поблажливості спеціального прокурора до Флінна, як дружній сигнал іншим потенційним свідкам.
"Як колишній прокурор ось що я думаю про доповідну записку з приводу Флінна: Мюллер дає сигнал іншим фігурантам, що якщо вони підуть на співпрацю зі слідством, то отримають поблажки; Доповідна також вказує, що тривають кілька паралельних розслідувань; Мюллер впевнений, що може працювати далі і немає потреби розголошувати знахідки", - пише Лью.
Прикметно, що і у таборі прихильників президента та Республіканців знайшли привід для оптимізму в останніх новинах щодо Флінна від спеціального прокурора. Одразу кілька впливових законодавців республіканців звернули увагу на те, що доповідна Мюллера не згадує слово "змова", яке є ключовим для розслідування спеціального прокурора.
Останній бо і вишукує, чи мала місце координація дій між урядом Росії (як встановила розвідка США Москва втручалась у вибори США з метою сприяти Дональду Трампу) та власне виборчим штабом Трампа. Флінн, міркують республіканці, був на помітних ролях і у штабі Трампа, і у Білому домі, а отже якби змова була, то він би про неї щонайменше знав, а якщо так - то Мюллер би точно не оминув згадати про це у доповідній.
"Флінна взагалі звинувачують радше у перешкоджанні слідству, ніж у скоєнні злочину. (Якби була змова з Росією, Флінн би знав) Той факт, що ми про це нічого не чуємо, наштовхує мене на підозри, а чи виявили вони змову взагалі. Але навіщо гадати - незабаром ми дізнаємося", - наводить слова впливового сенатора-республіканця Ліндсі Грема журналіст Сі-Ен-Ен Ману Раджу.
Схожу думку озвучив і конгресмен-республіканець Марк Мідовс (Mark Meadows):
"Я думаю президент Трамп отримав хороші новини сьогодні, що все закінчилося цим. Так документ каже, що Флінн значно співпрацював із слідством. але я думаю він значно співпрацював, щоб розповісти про відсутність змови".
На думку Мідовса значно відредагований документ прикметний тим, що у ньому відсутнє, а саме будь-які згадки про причетність Флінна до змови.
"Він був членом перехідної команди. Він був частиною виборчого штабу. Але жодного слова про змову", - відзначив законодавець.
Що ж очевидно кожна сторона інтерпретує невідоме собі на користь.
Сам президент США Трамп досить вичерпно висловив свою думку про інформацію, якою може поділитися із слідчими Флінн ще рік тому.
"Звільнити Флінна мені довелося через те, що він збрехав віце-президенту та ФБР. Він визнав себе винним за цими звинуваченнями. Шкода, що так сталося, бо власне у тому, що стосується власне роботи у перехідний команді він законів не порушував. Не було що ховати", - написав Трамп у Twiiter 2-го грудня 2017-го року.
Дивіться також: Батько військовополоненого моряка: «Синок, ми гордимося тобою!»
