Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».
Толерантність. Це те, чого Америка навчила мене за півроку. Я не страждала на расизм, гомофобію чи інші прояви дискримінації. Просто в Києві я не перетиналась із людьми, які не приховують свою нетрадиційну орієнтацію, із темношкірими. Неслов’ян, людей інших релігій у моєму колі знайомих теж було небагато. І коли я працювала в новинах у Києві, не можу пригадати, щоб ми хоч раз ставили новину, що має відношення до людей нетрадиційної орієнтації, в ефір. Тому у цій бульбашці складалось враження, що їх не існує. Але це не так.
Натомість Вашингтон – неймовірно розмаїтий. Люди із білою й чорною шкірою, «латино», китайці та індуси, мусульмани і баптисти, євреї і буддисти. Кипуча суміш.
І все ж коли знайома покликала на вечірку до колежанки, а двері відкрила, як виявилось, її дівчина, я здивувалась: наскільки ця згадка була неважливою, так би мовити, «між іншим». Так само, коли на вечірці у друзів познайомилась із кількома хлопцями, що віддають перевагу хлопцям.
Але в Америці це так швидко увійшло у норму, що я припинила сприймати людей винятково через призму їхньої орієнтації. Тому, коли мої гетеросексуальні знайомі сказали, що ідуть на щорічний ЛГБТ-парад у Вашингтоні й радять прийти і мені, бо це дуже весело, я погодилась без жодного сумніву. І не пошкодувала.
У ході можуть брати участь лише зареєстровані учасники, які роблять пожертви в організаційний фонд. Це можуть бути як приватні особи, групи людей, так і приватні компанії, неприбуткові організації чи навіть країни через працівників посольств.
Між іншим, останніми роками активісти почали нарікати, що корпорації тепер надто зловживають цим задля своєї реклами.
На Capital Pride подруга йшла разом зі своєю компанією (і начальницею, яка прийшла з донькою... і дружиною - ще одна несподіванка для мене). Зареєстрували й мене.
Учасникам треба було підписати папірець, що якщо під час ходи впадеш, не можеш позиватись до компанії, а ще - що даєш згоду на те, щоб тебе фотографували.
Натомість видали футболки із назвою компанії, веселкові прапорці, веселкові бандани, різнокольорові пластмасові намиста, воду, паперові віяла, полотняні сумки. Найметикуватіші компанії видавали співробітникам веселкові парасольки – спека була неймовірна, нормально дихати можна було лише в тіні.
А ще нам видавали купу «роздаткового матеріалу»: ті ж віяла, намиста, прапорці, цурерки-карамельки, які ми роздавали глядачам під час самої ходи. І вони розлітались, як гарячі пиріжки!
Атмосфера була неймовірна! Люди щиро раділи. Танцювали, давали одне одному «п’ять», обіймались і цілували у щоки, вітали одне одного словами “Happy Pride!” (якщо вірити тому, як це слово переклав Facebook, то це «Щасливої Гордості!»).
На ці вихідні до Вашингтона дійсно зїхались представники ЛГБТ-спільноти з усієї країни. Так, були чоловіки на підборах, з макіяжем і у спідньому.
Але більше було просто усміхнених облич. Дуже багато прийшло гетеросексуалів. Я бачила величезну кількість батьків із дітьми, традиційних пар. І чи не найбільш зворушливий момент: чимало батьків прийшли на прайд підтримати своїх дітей, приймаючи їх та їхню нетрадиційну орієнтацію.
Підпис під фотографіями: "Такі особливі вихідні, святкую прайд із мамою". Тоді я зрозуміла, чому такі паради називають «святом любові».
Увечері відбувся концерт за участі відомих в Америці виконавців, серед яких була Майлі Сайрус.
ЛГБТ – це не заразна хвороба. І якщо ти поспілкуєшся із цими людьми, не побіжиш через день до лікаря змінювати стать. І такі паради важливі не лише для представників нетрадиційної орієнтації. Вони й без того знають, із якими утисками стикаються. Паради важливі для гетеросексуалів. Адже ми маємо побачити, що існують різні люди, інші люди. І вони теж заслуговують на повагу.
Про це треба говорити. Суспільство змінюється, хай як цьому опираються. Врешті, згадаймо історію. У 6 столітті християнський собор розглядав питання про те, чи є жінка homo, людиною. І за словами мого професора, врешті жінку визнали людиною лише тому, що церква вирішила, що мати інтимні стосунки із тваринами – гріх.
Будь ласка, рухаймось вперед, а не назад.
Українська редакція Голосу Америки заохочує відкритий діалог і вільне висловлення думок, але залишає за собою право без пояснень видаляти коментарі користувачів, які містять образливу лексику або розпалюють ворожнечу.
Дивіться також: Українське суспільство стало толерантнішим - інтерв'ю з ЛГБТ активістом. Відео
