Російський газовий монополіст Газпром, який належить російській державі і який був одним з найбільших джерел доходу Кремля, зазнав минулого року чистих збитків у розмірі майже 7 мільярдів доларів.
Аналітики, з якими говорили кореспонденти агентства Reuters, кажуть, що дані компанії, оголошені у четвер, свідчать про драматичний занепад Газпрому, колись однієї з найпотужніших компаній Росії, яку на початку 2000-х років очолив близький соратник президента Володимира Путіна Олексій Міллер.
Це сталося вперше за більш ніж 20 років і відбулося внаслідок російської війни проти України, і як наслідок відмови більшості європейських країн від закупівлі російського газу, зауважують експерти.
І хоча попри санкції Росія продовжує продавати багато нафти за хорошою ціною, грошей не вистачає, щоб фінансувати воєнну машину у конфлікті, який розгортається, а Газпром більше не зможе їх давати, як колись, пише британський часопис Economist.
Втрата європейського ринку
Оглядачі часопису Economist розповідають, як Кремль прорахувався щодо реакції Європи на його війну проти України, і загубив свою найціннішу компанію, найімовірніше, назавжди.
Очікуючи напруження, Європа ще у 2021 році закупила 40% газу в Росії і добре підготувалася до зростання цін та відключень, тож коли Росія у 2022 почала війну проти України, ціни злетіли, але вже дуже скоро впали знову. Бо теплі зими та величезний імпорт зрідженого природного газу (СПГ) з Америки заповнив по вінця газові баки Європи. Так Газпром втратив європейський ринок.
Перенаправити на схід 180 мільярдів кубометрів газу, що становило 80% від передвоєнного експорту в Європу, Москві було вкрай важко: в неї немає трубопроводу необхідної потужності у східному напрямку.
А для того, щоб зріджувати газ до -160°C, потрібні відповідні установки і спеціальні танкери для транспортування зрідженого газу. Через санкції бракує технологій і грошей.
Чи замінить Китай Європу?
Частково Росія намагається компенсувати втрачений експорт до Європи за рахунок Китаю. Вона вже активно використовує "Силу Сибіру", трубопровід, який перекачує до Китаю газ зі східних родовища, які ніколи не обслуговували Європу.
До 2025 року постачання можуть досягти 38 млрд кубометрів, тобто зрости майже вчетверо у порівнянні з 2020 роком. Планується ще друга гілка, яка перекачуватиме 50 млрд кубометрів на рік до 2029 року. Росія сподівається, що зможе поставити шосту частину його попиту, що за очікуваннями, складатиме на той час 600 млрд кубометрів.
Але Китай, який занепокоєний про свою енергетичну безпеку, невпевнений, що насправді хоче "Силу Сибіру 2". Пекін намагається обмежити залежність від будь-якого окремого експортера палива, а тому переговори з Росією щодо цього проєкту зайшли в глухий кут.
На думку часопису Economist, навіть якщо цей проєкт буде завершено, для Росії він може виявитися не дуже вигідним. У самому Міністерстві економіки Росії прогнозують, що ціна експорту газу до Китаю становитиме в середньому 257 доларів за кубічний метр у 2027 році порівняно з 320 доларами за постачання європейським клієнтам.
Також Газпром же буде залежати від одного покупця, а Китай збереже інші джерела газу, зокрема, з країн Центральної Азії.
Також невідомо, чи Китай захоче купувати газ впродовж 20 років, які потрібні для того, щоб окупилося будівництво трубопроводу. Бо, як і всюди у світі, в Пекіні хочуть переходити на відновлювальні джерела енергії.
Щодо зрідженого газу, то ця технологія позбавила б Росію залежності від трубопроводів, російський газ би був дешевший, ніж будь-який інший, за винятком Катару, пише Economist, бо зріджувати газ дешевше у холодному кліматі.
Росія прагне збільшити експорт зрідженого газу до 100 мільйонів тонн до 2030 року, що еквівалентно 138 мільярдам кубометрів газу, порівняно з 31 мільйоном минулого року. До 2030 року вона б хотіла збільшити свою частку на ринку досягне 20% проти 8% зараз, але цього буде важко досягнути через санкції, кажуть аналітики.
Японські інвестори вийшли з проєкту Арктік СПГ 2, китайці попросили Америку відмовитися від санкцій, але це навряд чи станеться. Росія намагається розробити власні технології у компанії Новатек, що є найбільшою російською СПГ-компанію, але таких розробок потрібен час, зауважує Economist.
Також в умовах санкції буде важко знайти покупців для свого газу, тож експерти вважають, що Росії доведеться продавати його біднішим країнам, пропонуючи щедрі контракти.
Оглядачі Economist кажуть, що потрібно додати ще падіння попиту на газ у зв'язку з поширенням "зелених" технологій, тож ера газу помалу закінчується.
"Цей перелік труднощів означає, що Росія не зможе повернути велику частину прибутку, який вона колись отримувала від Європи", – вважають оглядачі Economist.
Західні санкції та російські помилки не запобігали війні в Україні, каже Economist, але вони завдали удару по майбутньому Росії як провідного постачальника енергії у світі.
