Угода про припинення вогню в Газі та звільнення заручників, яку Кабінет міністрів Ізраїлю схвалив 24 голосами "за" і вісім "проти", має набути чинності у неділю вранці.
Угода про припинення бойових дій між Ізраїлем і ХАМАСом була досягнута після більш ніж року переговорів за посередництва Сполучених Штатів, Катару та Єгипту. Президент Джо Байден вперше схвалив угоду в травні. Протиборчі сторони погодилися з ним у середу, і згодом документ був схвалений ізраїльським кабінетом вранці в суботу за місцевим часом.
Починаючи з обіду понеділка, коли відбудеться інавгурація обраного президента Дональда Трампа, його адміністрація буде стежити за виконанням угоди.
Про що домовився Ізраїль з ХАМАСом
Угода складається з трьох етапів, кожен з яких триватиме шість тижнів. Умови другого і третього етапів все ще обговорюються, але в рамках першого етапу очікується, що припинення бойових дій продовжиться, якщо пройде шість тижнів, а наступний етап ще не буде узгоджено.
Перший етап включає виведення ізраїльських військ із густонаселених районів і надання додаткової допомоги Газі, а також звільнення деяких палестинців, які утримуються в ізраїльських в’язницях, і деяких заручників, утримуваних ХАМАСом, у тому числі американців. США та інші країни Заходу визнали ХАМАС терористичним угрупованням.
Звільнення американських заручників є «фундаментальним компонентом» зацікавленості Трампа в швидкому припиненні війни, за словами Ахмеда Фуада Альхатіба, старшого наукового співробітника Ініціативи безпеки на Близькому Сході Скоукрофта в Близькосхідних програмах Атлантичної ради.
Чи буде Трамп підтримувати тиск, щоб угода перейшла до другої фази, коли всі заручники мають бути звільнені, і до третьої фази, коли почнеться реконструкція Гази, ще невідомо, сказав Алхатіб Голосу Америки.
Алхатіб висловив стурбованість тим, що після першого етапу Трамп буде «настільки незацікавлений» у секторі Газа, що угода становитиме «трохи більше, ніж замороження конфлікту». Це було б катастрофою для палестинців у Газі та мети палестинської державності, додав він.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив у п’ятницю, що отримав «однозначні гарантії» як від Байдена, так і від Трампа, що в разі провалу переговорів на другому етапі Ізраїль «повернеться до інтенсивних боїв за підтримки Сполучених Штатів».
Бойовики ХАМАСу убили близько 1200 людей і захопили близько 250 заручників під час нападу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, який спровокував нинішню війну. Ізраїль стверджує, що ХАМАС все ще утримує 101 заручника, з яких 35 вже мертві, вважають ізраїльські військові.
За даними ХАМАСу, який контролює Газу, контрнаступ Ізраїлю вбив понад 46 000 палестинців. Дані міністерства охорони здоров’я в Газі не робить різниці між комбатантами та цивільними особами.
Рішення з двома державами
Метою адміністрації Байдена було створення палестинської державності в рамках рішенням про дві держави. Це може прокласти шлях до залучення Саудівської Аравії до Угоди Авраама — угоди 2020 року, укладеної за посередництва першої адміністрації Трампа, яка нормалізувала дипломатичні відносини між Ізраїлем та його арабськими сусідами – Об’єднаними Арабськими Еміратами та Бахрейном.
Байден прагнув розширити угоди, щоб включити Саудівську Аравію, яка стверджує, що не розглядатиме нормалізацію відносин, доки Ізраїль не візьме на себе зобов’язання «надійно рухатись» до палестинської держави. Вашингтон і Ер-Ріяд вивчали можливість розширення через пакет, який включав би, серед інших пропозицій, американські гарантії безпеки для саудівців. Ці зусилля зупинилися після атаки ХАМАСу 7 жовтня.
Тепер Трамп, схоже, прагне використати момент припинення вогню в Газі, щоб додати Саудівську Аравію до угод.
«Ми продовжуватимемо просувати "мир через силу" в усьому регіоні, спираючись на імпульс цього припинення вогню для подальшого розширення Історичних угод Авраама», — написав Трамп у середу в соціальних мережах після оголошення про досягнення угоди про припинення вогню.
Саудівська Аравія ніколи офіційно не визнавала Ізраїль з моменту його створення в 1948 році. Визнання Ер-Ріяда стане проривом для єврейської держави з огляду на те, що Саудівська Аравія є фактичним лідером арабського та ісламського світу.
Головна мета Трампа зараз полягає в тому, щоб переконатися, що все, що станеться в Газі, не завадить йому досягти цієї угоди, тоді як мета Ізраїлю полягає в тому, щоб усе, що станеться в Газі, не перешкоджало співпраці зі США щодо Ірану, сказав Джонатан Рінголд, глава департаменту. політичних студій в Університеті Бар Ілан.
«Тож я не впевнений, що зараз є сенс думати далі, ніж про першу фазу», — сказав Рінголд Голосу Америки.
Трамп і Ізраїль «вироблятимуть свої позиції щодо Гази саме на тлі цих двох речей», додав він.
Роль Трампа в забезпеченні угоди
У тому ж дописі в соцмережах у середу Трамп відзначив свою роль у забезпеченні припинення вогню.
"Ця епічна угода про припинення вогню могла відбутися лише в результаті нашої історичної перемоги в листопаді, оскільки вона сигналізувала всьому світу, що моя адміністрація буде прагнути до миру та укладати угоди для забезпечення безпеки всіх американців", – написав Трамп.
Протягом кількох місяців адміністрація Байдена поступово залучала команду Трампа до мирних переговорів, починаючи із зустрічі в Овальному кабінеті через тиждень після перемоги Трампа на виборах. На тій зустрічі 13 листопада Байден запропонував працювати спільно, щоб просунути угоду.
«Ми надіслали команді, що прийде, сигнал, що ми готові працювати з ними над цим питанням», — сказав того дня журналістам радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван.
Незабаром після цього головний радник Саллівана та Байдена з Близького Сходу Бретт Макгурк почав координацію з їхніми наступниками в команді Трампа – Майком Волцем і Стівом Віткоффом, сказав високопоставлений чиновник адміністрації, який спілкувався з журналістами в середу.
Чиновник Байдена сказав, що в останні дні до припинення вогню Віткофф працював у тандемі з Макгерком у «майже безпрецедентному» міжадміністративному партнерстві, яке було «дуже конструктивним і дуже плідним». Але він відмовився уточнювати роль Віткоффа та Трампа в забезпеченні угоди, окрім того, що перехід влади від одного президента до іншого забезпечив «природний» термін для дипломатичного прориву.
Тиск на Ізраїль
Критики звинуватили Байдена в тому, що він не використав військову підтримку США як важіль впливу на Нетаньягу для досягнення угоди або пом’якшення кампанії Ізраїлю, яка забрала десятки тисяч життів палестинців.
Публічно офіційні особи Байдена багато в чому повторюють Ізраїль, звинувачуючи ХАМАС у провалі переговорів. Але деякі представники ізраїльської служби безпеки та багато спостерігачів також звинувачують Нетаньягу в блокуванні прогресу, в тому числі через неодноразове висування нових вимог на переговорах.
З перемогою Трампа розрахунки Нетаньягу могли змінитися, сказала Лаура Блуменфельд, старша наукова співробітниця Школи передових міжнародних досліджень Джонса Гопкінса.
«Трамп вніс у цей процес певний фактор страху, якого раніше не було, — сказала вона Голосу Америки. – Він більше не може маневрувати між різними полюсами влади, як він робив, протиставляючи Байдена республіканському Конгресу. Нетаньягу нікуди втекти, ніде сховатися, тому він уклав цю угоду, від якої не міг відмовитися».
Тиск Трампа також міг створити простір для Нетаньягу, щоб протистояти ультиматумам від ультраправих союзників, які погрожували вийти з його правлячої коаліції, якщо буде укладено угоду про припинення вогню, що означатиме кінець терміну прем’єр-міністра.
Вісім ізраїльських ультраправих політиків, включаючи міністра національної безпеки Ітамара Бен-Гвіра та міністра фінансів Бецалеля Смотріча, відхилили угоду, але досі незрозуміло, чи вийдуть вони з коаліції.
"Нарешті Нетаньягу викрив їхній блеф, - сказала Блуменфельд. – А може, насправді Трамп викрив блеф Нетаньягу, тому що він весь час використовував цих правих членів кабінету як привід не йти на поступки, на які він не хотів».
У написанні статті взяла участь кореспондентка Голосу Америки Наташа Мозгова.
