Президент США Джо Байден у п’ятницю віртуально зустрівся з лідерами G7, щоб заручитися підтримкою Києва в боротьбі з вторгненням Росії, менше ніж за шість тижнів до того, як новообраний президент Дональд Трамп, скептик щодо допомоги Україні, збирається вступити на посаду, пише Петсі Відакусвара — керівниця бюро Білого дому Голосу Америки.
Переговори відбулися після того, як на початку цього тижня Вашингтон спрямував 20 мільярдів доларів новому фонду Світового банку, який надаватиме економічну підтримку Україні. Як писав Голос Америки, ці гроші є частиною нової позики на 50 мільярдів доларів для Києва від демократій Великої семи, яка буде повернена за рахунок доходу від російських суверенних активів, знерухомлених у країнах G7.
Як повідомляв Голос Америки, цього тижня Байден схвалив новий пакет допомоги Україні в галузі безпеки, який забезпечить Київ додатковою протиповітряною обороною, артилерією, безпілотниками та бронетехнікою — 72-й такий пакет скорочення, оголошений Вашингтоном після вторгнення Росії.
«Як президент чітко дав зрозуміти, ми збираємося продовжувати надавати додаткові пакети аж до завершення каденції цієї адміністрації», — заявив речник Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі під час брифінгу в четвер.
20 січня Байден передасть владу Трампу, який критикував використання грошей американських платників податків для допомоги Києву. Не повідомляючи подробиць, Трамп заявляв, що може швидко припинити війну — що, на думку багатьох партнерів США у Європі, можливо лише, якщо він змусить Україну капітулювати.
«Ми, швидше за все, побачимо подвоєння підтримки України G7 частково через побоювання, що президент Трамп може зменшити підтримку», — сказав Вільям Кортні, старший науковий співробітник RAND Corp, в інтерв’ю Голосу Америки.
Він додав, що також, судячи з усього, готуються додаткові санкції проти Росії.
Події у Сирії вплинули на міркування G7
Лідери G7 також зосередили увагу на швидкоплинних подіях, пов’язаних з передачею влади в Сирії після повалення президента Башара аль-Асада.
У четвер лідери заявили, що вони «готові підтримати перехідний процес, який приведе до надійного, інклюзивного та неконфесійного управління» в Сирії.
Підтримка нового уряду залежить від «поваги до верховенства права, універсальних прав людини, включаючи права жінок, захисту всіх сирійців, включаючи релігійні та етнічні меншини, прозорості та підзвітності», – йдеться в заяві лідерів.
Хаят Тахрір аш-Шам, повстанське угруповання, яке повалило Асада, досі у США було кваліфіковано як іноземна терористична організація. За інформацію, що призвела б до затримання і арешту її лідера Абу Мухаммед аль-Джолані оголошено винагороду в розмірі 10 мільйонів доларів.
США та інші країни Великої сімки дали зрозуміти, що виключення HTS зі списку терористів залежатиме від того, наскільки інклюзивним буде новий уряд.
В останні роки Джолані дистанціювався від екстремістської ідеології. З моменту перемоги повстанців він намагався закріпити свою несектантську позицію щодо етнічних і релігійних меншин Сирії, до яких належать християни, курди, друзи та алавітська громада, секта, з якої походить родина Асадів.
Тим часом Трамп дав сигнал, що він хоче, щоб США не втручаються в сирійський конфлікт. «Це не наша боротьба, – заявив Трамп у соцмережах у відповідь на усунення Асада. – Нехай це закінчиться. Не втручайтесь!»
Незрозуміло, чи зможе нова адміністрація США підтримувати бездіяльний підхід, якого, за словами Трампа, він хоче.
У Сирії розміщено приблизно 900 американських військових, і Вашингтон має тісні зв’язки з усіма сусідами Сирії, включаючи союзників – Туреччину та Ізраїль. Обидва вже здійснюють військові маневри для забезпечення своїх інтересів.
Через два дні після того, як 8 грудня сирійські повстанці взяли під контроль Дамаск, Ізраїль завдав авіаударів по всій країні, ще більше послабивши залишки армії режиму Асада, який колись був вірним союзником заклятого ворога Ізраїлю, Ірану. Відтоді ізраїльські війська просунулися глибше в патрульовану ООН буферну зону, що розділяє окуповані Ізраїлем Голанські висоти та територію Сирії.
Організація Об’єднаних Націй заявила, що дії Ізраїлю порушують Угоду про розмежування із Сирією від 1974 року. США заявили, що це відповідає праву Ізраїлю на самооборону, щоб уникнути потрапляння зброї в руки екстремістів під час вакууму влади.
Тим часом сирійські курди поблизу північного кордону з Туреччиною були переміщені на тлі сутичок між курдськими силами, яких підтримує США, і повстанцями, яких підтримує Анкара. Сполучені Штати досягли угоди про припинення вогню між угрупованнями в середу, але незрозуміло, чи витримає крихке перемир’я.
Держсекретар США Ентоні Блінкен і радник з національної безпеки Джейк Салліван зараз перебувають у регіоні для переговорів, сподіваючись забезпечити плавний перехід влади у Дамаску та зробити останній дипломатичний поштовх для досягнення угоди щодо припинення бойових дій між Ізраїлем і ХАМАСом у Газі.
До написання статті долучився Кім Льюїс.
