Україна вперше стала однією з тем дискусій виборчої кампанії у Франції. За два тижні, які залишилися до вирішального туру президентських виборів 7 травня, якщо не буде надзвичайних подій, головні наголоси вже розставлені.
Макрон робить усе можливе, аби уникати обговорення українських тем. Лише у відповідь на пряме запитання змушений був сказати: “Мої цінності відмінні від путінських”
Ми вже знаємо, що результат французьких виборів змінить склад так званої “Нормандської четвірки” - не дуже ефективної, але єдиної платформи залучення ЄС до дипломатичних спроб стримання Російської агресії в Україні.
Якщо переможе Емманюель Макрон, “Мінський процес” має шанс на виживання, але у разі перемоги Марін Ле Пен “четвірка” навряд чи вціліла б разом із системою санкцій щодо Росії.
Ніхто з фіналістів: Макрон, який у першому турі набрав 23,8% і Ле Пен - 21,5% не заявляли про необхідність підтримки України.
Але в той час як Ле Пен давно відома симпатіями до президента Путіна, Макрон підкреслював, що його цінності розходяться з поглядами російського керівництва.
Марін Ле Пен підтримала російську окупацію Криму і називала санкції щодо Росії “повністю дурними”.
Вона також стверджує, що Франція має тісно співпрацювати з Росією, щоб подолати глобалізм та ісламський фундаменталізм.
Франція скептично дивилися на розширення ЄС, і коли воно відбулося, зробила вигляд, що може зосереджуватися лише на державах-засновницях Cоюзу, ігноруючи турботи нових держав-членів щодо загрози зі Сходу.
Минулого місяця Ле Пен їздила на зустріч з президентом Путіним у Москву, і російські ЗМІ дуже прихильно висвітлювали кампанію лідера партії Національний фронт.
У той час як Національний Фронт домагався чергової позики в російських банках, команда Макрона заявляла, що зазнає хакерських атак з Росії.
Усе вказує на те, що у Кремлі були б дуже задоволені, якби Марін Ле Пен стала президентом Франції.
Проте, за теперішнього розкладу сил у другому турі, їй важко буде перемогти Емманюеля Макрона, на підтримку якого висловилися провідні кандидати, що вибули в результаті першого дуру.
Українська журналістка, Алла Лазарєва, яка десятиліттями висвітлює французькі справи з Парижа для видання “Український тиждень”, вважає Макрона “темною конячкою”.
На вирішальному етапі кампанії Лазарєва зауважувала, що “Емманюель Макрон робить усе можливе, аби уникати обговорення українських тем. Лише у відповідь на пряме запитання змушений був сказати: “Мої цінності відмінні від путінських”. Проте на сайті руху “Вперед!” (партія Макрона) можна знайти статті, де обережно, помірковано, дипломатично все-таки наведено аргументи на користь поступового зняття санкцій та “діалогу з Росією замість одновимірного тиску”.
Хоча Емманюель Макрон чітко заявляє про підтримку Євросоюзу, ми ще не побачили ознак, що він дивиться на ЄС, а особливо на східну частину Європи інакше, ніж традиційні французькі політики.
Депутат Європейського парламенту від Польщі Яцек Саріуш-Вольскі, залучений до палких дискусій про майбутнє ЄС, у відповідь на запитання про Францію від дослідниці європейського центру Карнеґі Джуді Демпсі написав:
“Париж надто довго залишається прив’язаним до ідеї малої Європи. Франція скептично дивилися на розширення ЄС, і коли воно відбулося, зробила вигляд, що може зосереджуватися лише на державах-засновницях Союзу. Ігноруючи турботи нових держав-членів щодо загрози зі Сходу, або виступаючи за окреме економічне управління єврозони, Франція обмежила свій вплив у ЄС на відміну від британського, чи німецького залучення в регіоні”.
Але сама Джуді Демпсі нагадує, що майбутнє Євросоюзу залежить від ефективності партнерства Франції з Німеччиною.
Тому багатьох обнадіяли заяви Емманюеля Макрона про готовність відживити франко-німецькі відносини.
Серед оптимістів - посол України в Австрії Олександр Щерба:
Дивіться також: Феномен популярності Марін Ле Пен - відображає справжні настрої французької глибинки, містечка Геянж. Відео
