Військові аналітики відзначають, що в Європі змінюється стратегічний баланс сил. Останнім часом Франція перебирає на себе роль військової сили, що першою реагує на військові конфлікти у світі, в першу чергу в Африці.
Нещодавно Франція направила у Центрально-Африканську Республіку 1600 своїх військових. Їх завдання – зупинити війну між мусульманськими та християнськими громадами і відновити владу місцевого уряду.
На початку 2013 року Франція дислокувала чотири тисячі солдатів у Малі після того, як ісламісти захопили більшість території країни.
Готовність Франції миттєво реагувати на військові конфлікти в Африці, кажуть аналітики, є в першу чергу в інтересах самої Франції.
Говорить Дейвид Кедієр з Лондонської школа економіки:
«Ми не хочемо, щоб в Африці утворився новий Афганістан. Якщо в країні немає уряду, ніхто не може вберегти цю територію від терористів. Вони обов‘язково скористаються цим безвладдям, щоб встановити у Центральній та Північній Африці свої бази, тренувальні табори. А це прямо біля воріт Європи і, зокрема, Франції».
В той час як Франція стає все рішучішою на міжнародній арені, її сусід Великобританія втрачає ініціативу.
У серпні британський парламент не підтримав військового удару по Сирії, де було застосовано хімічну зброю. Такий крок британців виявися абсолютно несподіваним для її союзників.
Генерал британської армії Ніколас Гаутон нещодавно заявив, що його країна все менше вірить у необхідність демонстрації власної військової сили у світі:
«Я останнім часом із захопленням спостерігаю за здатністю французьких сил реагувати на ризики. Британія, в свою чергу, повинна бути уважною, щоб не розгубити нашу військову могутність. Адже саме наша відвага та інстинкти – тримали нас на вістрі історії».
Британія була головним союзником США під час вторгнення в Ірак у 2003 році. Ця війна стала вкрай непопулярною серед британців.
В кінці цього року британські війська будуть повністю виведені з Афганістану, де перебували 13 років. Відповідно до опитувань, громадяни скептично оцінюють успіх цієї військової кампанії. Аналітики переконані, що Талібан швидко захопить відвойовані британцями території, як тільки ті залишать країну.
Непопулярність конфліктів в Іраку та Афганістані, а також нещодавні скорочення оборонного бюджету змушують британців сумніватися у доцільності нових іноземних інтервенцій.
На це звертає увагу Дейвид Кедієр з Лондонськрї школа економіки:
«Ми бачимо сьогодні зростаюче небажання британців приймати ризики та втрати, які несуть конфлікти. А Франція, навпаки, стає все більше роздратованою відсутністю стратегічної підтримки з боку інших європейських країн».
Міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус нещодавно заявив, що його країна готова пристосовуватися до нових викликів:
«У цьому світі, Франція залишатиметься глобальним гравцем. Поки наші економічні позиції є на достатньому рівні, ми будемо діяти як впливова потуга».
Втім, попри рішучість французьких урядовців, підтримка громадськістю закордонних інтервенцій починає вивітрюватися. Місяць тому 51 відсоток французів підтримували дислокацію військ у Центрально-Африканську Республіку. Сьогодні таких лише 41 відсоток.
Нещодавно Франція направила у Центрально-Африканську Республіку 1600 своїх військових. Їх завдання – зупинити війну між мусульманськими та християнськими громадами і відновити владу місцевого уряду.
На початку 2013 року Франція дислокувала чотири тисячі солдатів у Малі після того, як ісламісти захопили більшість території країни.
Готовність Франції миттєво реагувати на військові конфлікти в Африці, кажуть аналітики, є в першу чергу в інтересах самої Франції.
Говорить Дейвид Кедієр з Лондонської школа економіки:
«Ми не хочемо, щоб в Африці утворився новий Афганістан. Якщо в країні немає уряду, ніхто не може вберегти цю територію від терористів. Вони обов‘язково скористаються цим безвладдям, щоб встановити у Центральній та Північній Африці свої бази, тренувальні табори. А це прямо біля воріт Європи і, зокрема, Франції».
В той час як Франція стає все рішучішою на міжнародній арені, її сусід Великобританія втрачає ініціативу.
У серпні британський парламент не підтримав військового удару по Сирії, де було застосовано хімічну зброю. Такий крок британців виявися абсолютно несподіваним для її союзників.
Генерал британської армії Ніколас Гаутон нещодавно заявив, що його країна все менше вірить у необхідність демонстрації власної військової сили у світі:
«Я останнім часом із захопленням спостерігаю за здатністю французьких сил реагувати на ризики. Британія, в свою чергу, повинна бути уважною, щоб не розгубити нашу військову могутність. Адже саме наша відвага та інстинкти – тримали нас на вістрі історії».
Британія була головним союзником США під час вторгнення в Ірак у 2003 році. Ця війна стала вкрай непопулярною серед британців.
В кінці цього року британські війська будуть повністю виведені з Афганістану, де перебували 13 років. Відповідно до опитувань, громадяни скептично оцінюють успіх цієї військової кампанії. Аналітики переконані, що Талібан швидко захопить відвойовані британцями території, як тільки ті залишать країну.
Попри рішучість французьких урядовців, підтримка громадськістю закордонних інтервенцій починає вивітрюватися.
На це звертає увагу Дейвид Кедієр з Лондонськрї школа економіки:
«Ми бачимо сьогодні зростаюче небажання британців приймати ризики та втрати, які несуть конфлікти. А Франція, навпаки, стає все більше роздратованою відсутністю стратегічної підтримки з боку інших європейських країн».
Міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус нещодавно заявив, що його країна готова пристосовуватися до нових викликів:
«У цьому світі, Франція залишатиметься глобальним гравцем. Поки наші економічні позиції є на достатньому рівні, ми будемо діяти як впливова потуга».
Втім, попри рішучість французьких урядовців, підтримка громадськістю закордонних інтервенцій починає вивітрюватися. Місяць тому 51 відсоток французів підтримували дислокацію військ у Центрально-Африканську Республіку. Сьогодні таких лише 41 відсоток.
