Замах на експрезидента Сполучених Штатів Дональда Трампа доповнив список випадків політичного насилля у країні. Упродовж історії було вбито чотирьох президентів США, інші ставали мішенню, як і кандидати на цю посаду.
Цього разу замах матиме не тільки політичний вплив, але і значний соціальний ефект, упевнений старший політичний аналітик CNN Рон Браунштейн. У ефірі шоу CNN This Morning він прокоментував політичні та соціальні наслідки спроби вбивства колишнього президента Дональда Трампа.
Буде більша явка республіканців на виборах президентаРон Браунштейн
“Буде певний сплеск зрозумілої симпатії до колишнього президента. Але я думаю, що виборчі перегони зрештою виглядатимуть так само, як і раніше, за винятком, можливо, більшої явки республіканців”, – каже він про наслідки для політичної кампанії.
Натомість, стверджує аналітик, “справжній вплив буде спрямований на низку соціальних питань”, як толерування насильства і вбивств.
"Це не той напрямок, у якому хотіли б йти більшість американців”
Напади на політиків у 60-х, каже Браунштейн, змусили американців задуматися, “куди ми рухаємося як суспільство”. Натомість у наші дні в США зафіксовано спроби викрадення і вбивства губернатора, стрілянина, обстріл будинку, погрози місцевим посадовцям.
“Це стало частиною тканини нашого політичного життя, як ніколи раніше, за винятком хіба може 1850-х років, коли у нас були, знаєте, побиття у Сенаті”, – описує ситуацію аналітик.
Як пишуть історики, конгресмени 19-го століття ходили на роботу, маючи при собі пістолети та ножі, іноді застосовуючи їх проти своїх колег.
Браунштейн припускає, що навіть якщо стрілок не мав чіткого політичного мотиву, інцидент все ж ставить низку питань перед американським суспільством:
“Це все одно говорить нам дещо про те, куди ми рухаємося як суспільство. І я думаю, що це не той напрямок, у якому хотіли б йти більшість американців”.
Історичний момент
Історик Девід Вудард, експерт з політичних наук з Університету Клемсона у ефірі каналу Fox News заявив:
“Це історичний момент, який матиме довготривалі наслідки”.
Вудард додав, що “політики черпають велику силу з натовпу, вони з них п'ють, це їх надихає і мотивує”.
Але відтепер кандидати будуть більше дбати про безпеку, вважає експерт і називає ситуацію “поворотним моментом”.
Історик також провів паралель із замахом на президента Рузвельта, якого врятувала його власна промова – папір з її текстом у кишені зупинив кулю.
“Президенти завжди були в небезпеці”, – наголосив Вудард. Наприклад, Рональд Рейган ледь не помер від інфекції, яку спричинила куля, а не від неї самої.
Президентам також постійно погрожували, що збираються вбити їх самих чи їхніх дочок, синів, напасти на їхні родини, нагадує історик:
“Це просто дуже небезпечна робота. Ми завжди це знали, але все ще взаємодіяли з великими натовпами вдома. Могли потиснути руки людям, ось що мене хвилює”.
Енергія Трампа у натовпі
Вударт каже: “Навколо Трампа завжди було багато людей, але я більше не знаю, чи вони зможуть наблизитися до нього на майбутнє”.
Навколо Трампа завжди було багато людей, але я більше не знаю, чи вони зможуть наблизитися до нього на майбутнєДевід Вудард
Він також відзначив, що політики з обох партій прагнуть покласти кінець політичному насильству: “Усі вони хочуть, щоб це закінчилося, прагнуть продемонструвати єдність з американським народом і впевненість у нашій демократії та тому, як ми обираємо людей".
“Не дозволяйте їм перемогти, – закликав при цьому історик, звертаючись до громадян. – Ходіть на мітинги, ходіть на збори, будьте активним громадянином у демократичному суспільстві та не дозволяйте ворогам відлякати вас, ким би вони не були”.
Чотирьох президентів США було вбито, інші ставали мішенню замахів
Англомовна служба Голосу Америки нагадує: до суботньої спроби вбивства колишнього президента Дональда Трампа у країні було кілька випадків політичного насильства проти президентів США, колишніх президентів і кандидатів у президенти від основних партій з моменту заснування нації у 1776 році.
Авраам Лінкольн, 16-й президент
Лінкольн став першим президентом, якого було вбито.
Йому вистрелив у потилицю Джон Вілкс Бут 14 квітня 1865 року, коли він і його дружина Мері Тодд Лінкольн були присутні на виставі комедії “Наш американський кузен” у театрі Форда у Вашингтоні.
Лінкольн був доставлений в будинок через дорогу від театру для надання медичної допомоги, наступного ранку він помер.
Його підтримка прав темношкірих людей була названа мотивом вбивства. За два роки до вбивства, під час Громадянської війни, яка велася через рабство, Лінкольн видав Прокламацію про звільнення, надаючи свободу рабам у межах Конфедерації.
Вбивцю Лінкольна застрелили за кілька днів у сарії в штаті Вірджинія, де він переховувався.
Джеймс Гарфілд, 20-й президент
Став другим президентом, якого було вбито через шість місяців після вступу на посаду. 2 липня 1881 року він йшов залізничною станцією у Вашингтоні, щоб сісти на потяг до Нової Англії, коли його застрелив Чарльз Гіто.
Олександр Грем Белл, винахідник телефону, безуспішно намагався знайти кулю, що застрягла в грудях Гарфілда, використовуючи пристрій, який він розробив спеціально для президента. Смертельно поранений президент пролежав у Білому домі кілька тижнів, але помер у вересні після того, як його доставили до Нью-Джерсі.
Вбивця був визнаний винним і страчений у червні 1882 року.
Вільям Мак-Кінлі, 25-й президент
Мак-Кінлі був застрелений після промови у Баффало, штат Нью-Йорк, 6 вересня 1901 року. Він потискав руки людям, що проходили через чергу, коли чоловік вистрілив двічі йому в груди упритул. Лікарі очікували, що Мак-Кінлі одужає, але навколо кульових ран виникла гангрена.
Мак-Кінлі помер 14 вересня 1901 року, через шість місяців після початку другого терміну.
Його наступником став віце-президент Теодор Рузвельт.
Леон Чолгош, безробітний 28-річний житель Детройта, зізнався у стрілянині. Він був визнаний винним на суді та страчений на електричному стільці 29 жовтня 1901 року.
Франклін Рузвельт, 32-й президент
Рузвельт, на той час обраний президент, щойно виголосив промову в Маямі з кузова відкритого автомобіля, коли пролунали постріли.
Рузвельт не постраждав під час стрілянини в лютому 1933 року, в результаті якої загинув мер Чикаго Антон Чермак.
Джузеппе Зангара був визнаний винним у стрілянині та засуджений до смертної кари.
Гаррі Трумен, 33-й президент
У листопаді 1950 року Трумен зупинявся в Блер-хаусі, через дорогу від Білого дому, коли туди увірвалися двоє озброєних людей.
Трумен не постраждав, але поліцейський Білого дому та один із нападників були вбиті в результаті перестрілки. Ще двоє поліцейських Білого дому отримали поранення.
Оскар Каллазо був заарештований і засуджений до страти. У 1952 році Трумен замінив вирок на довічне ув'язнення. Він був звільнений з в'язниці в 1979 році президентом Джиммі Картером.
Джон Ф. Кеннеді, 35-й президент
Кеннеді був смертельно поранений з гвинтівки, коли відвідував Даллас у листопаді 1963 року з першою леді Жаклін Кеннеді. Коли кортеж президента проїжджав через Dealey Plaza в центрі Далласа, пролунали постріли.
Кеннеді був терміново доставлений до Меморіального госпіталю Паркленда, де він незабаром помер.
Його наступником став віце-президент Ліндон Джонсон, який склав присягу в конференц-залі на борту літака Air Force One.
Через кілька годин після вбивства поліція заарештувала Лі Гарві Освальда. За два дні, коли Освальда везли з поліцейського управління до окружної в’язниці, власник нічного клубу Далласа Джек Рубі кинувся вперед і застрелив Освальда.
Джеральд Форд, 38-й президент
Протягом кількох тижнів у 1975 році проти Форда було скоєно дві спроби вбивства, і в жодній з них він не постраждав.
Двічі у нього цілилися жінки.
Рональд Рейган, 40-й президент
Рейган закінчив промову у Вашингтоні, округ Колумбія, і йшов до свого кортежу, коли у нього вистрелив Джон Гінклі-молодший, який був у натовпі. Постраждали ще троє людей, включаючи прес-секретаря Джеймса Брейді, якого в результаті частково паралізувало.
Рейган одужав після цього інциденту і прожив до 93 років.
Гінклі був заарештований і поміщений до психіатричної лікарні після того, як присяжні визнали його невинним через неосудність у вбивстві Рейгана. У 2022 році він був звільнений, коли суддя визначив, що він "більше не становить небезпеки для себе чи інших".
Джордж Буш, 43-й президент
У 2005 році Буш був присутній на мітингу в Тбілісі з президентом Грузії Михайлом Саакашвілі, коли в нього кинули ручну гранату.
Обидва чоловіки були за куленепробивним бар'єром. Граната не розірвалася, ніхто не постраждав.
Володимира Арутюняна визнали винним і засудили до довічного ув'язнення.
Теодор Рузвельт, кандидат у президенти
У колишнього президента Рузвельта стріляли в Мілуокі в 1912 році під час виборчої кампанії, коли Рузвельт боровся за повернення у Білий дім на третій термін.
Як повідомляв Голос Америки, саме в Мілуокі відбудеться з'їзд Республіканської партії вже наступного тижня, а Дональд Трамп планує взяти у ньому участь попри пережитий замах на його життя у Пенсильванії.
З'їзд Республіканської партії, як очікується, затвердить Трампа як єдиного кандидата від партії на виборах президента США.
Папери та металевий футляр для окулярів у кишені Рузвельта, очевидно, притупили удар кулі, і він не отримав серйозних ушкоджень.
Нападник Джон Шранк був заарештований і провів решту свого життя в психлікарнях.
Роберт Кеннеді, кандидат у президенти
Кеннеді прагнув висунутися в президенти від Демократичної партії, коли його вбили в готелі Лос-Анджелеса — через кілька хвилин після того, як він виголосив свою промову.
Кеннеді був американським сенатором від Нью-Йорка та братом президента Джона Кеннеді, убитого п’ятьма роками раніше.
Сірхан Сірхан був визнаний винним у вбивстві та засуджений до смертної кари, що згодом замінили на довічне ув'язнення, де він залишається й досі після того, як його останнє клопотання про звільнення було відхилено минулого року.
Джордж Уоллес, кандидат у президенти
Уоллес прагнув висунутися в президенти від Демократичної партії, коли у нього вистрелили під час виборчої кампанії в Меріленді в 1972 році, в результаті чого його паралізувало.
Уоллес, губернатор Алабами, був відомий своїми сегрегаційними поглядами, від яких згодом відмовився.
Артур Бремер був визнаний винним у стрілянині та засуджений до в'язниці. Він вийшов на свободу у 2007 році.
