Дані зібрані завдяки проекту вартістю 81.5 мільйонів доларів можуть допомогти удосконалити прогностичні моделі для ураганів
Вчені мають можливість вивчати хімічні процеси у верхніх шарах атмосфери, які впливають на температуру планети. У цього чудо-літака чималі можливості.
Корпоративний літак під назвою «Ґольфстрім В» було модифіковано у відповідності до потреб науки. Ел Купер є головним науковим співробітником Національного центру атмосферних досліджень. Саме він і працював над модифікацією літака із моменту виникнення такої ідеї до самого запуску.Купер каже:
«Прохання про створення такого літака має кілька причин: перша із них – високі можливості для дослідження верхніх шарів атмосфери. Друга – можливість проводити дослідження глобального характеру.
Літаюча лабораторія називається Гайпер (абревіатура з англійської) і є високопродуктивною інструментальною повітряною платформою для екологічних досліджень. Такий літак може піднятись на висоту 16 тисяч метрів та долати відстані у 11 тисяч кілометрів без підзаправки пальним. Він стежить за повітряними бурями у реальному часі та може фіксувати і записувати хімічні сполуки в атмосфері, які циркулюють по всьому світу.
Головний науковий співробітник Національного центру атмосферних досліджень Ел Купер говорить:
«Головна річ, яку це нам дає – можливість здійснювати виміри на місці. Таким чином інструменти, які знаходяться на борту, здійснюють виміри упродовж польоту і вони вимірюють із високою роздільною здатністю, набагато вищою, ніж ви можете отримати будь-яким іншим способом».
Поруч із десятками інших інструментів для вимірювання погоди, на борту літака знаходяться спеціальні зонди. Це конструкції із щільно пресованої бавовни, всередині заповнені мікросхемами. Їх скидають із літака, і під час падіння вони здатні вимірювати тиск, температуру, вологість повітря, силу вітру. Про це розповідає інженер Нік Патс:
«При падінні зонди вимірюють ці параметри. Вони передають дані на кшталт того, як ваші мобільні телефони на базову станцію. Та натомість ми зв’язуємось не із телефонною базою, а говоримо із літаком».
Бортовий інженер за допомогою комп’ютера віддає команду до заднього відсіку літака звідки автоматично скидаються зонди.
Інженер Нік Патс пояснює:
«Ми часто використовуємо їх під час ураганів. Так ми підлітаємо до урагану, облітаємо навколо та визначаємо місце, де ми хочемо їх спустити».
Нік каже, що дані зібрані завдяки проекту вартістю 81.5 мільйонів доларів можуть допомогти удосконалити прогностичні моделі для ураганів та інших небезпечних погодних явищ. Ці прогнози, говорить він, в кінцевому підсумку здатні рятувати людські життя.
