Влада Фінляндії, поміж іншого, наклала арешт на ділянку пляжу, що належить російській державі, й використовувалася для відпочинку дипломатів.
Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на фінську телерадіокомпанію Yle.
Згідно з земельним кадастром, ця ділянка в Геґґесбьолі на півдні Фінляндії включає 17 гектарів землі та три з половиною гектари морських акваторій. Судовий пристав наклав арешт на неї 24 жовтня, йдеться у повідомленні Yle.
Ще одна ділянка, про яку повідомила Yle, розташована в Сіунтіо. Її площа становить майже 8 тисяч квадратних метрів. У 1973 році ділянку придбало комерційне представництво Радянського Союзу.
За даними газети Helsingin Sanomat, фінський уряд також наклав арешт на Російський центр науки та культури в Гельсінкі й на ще щонайменше чотири інших об’єкти нерухомості, що належать росіянам на Аландських островах, у тому числі житловий будинок.
Напередодні стало відомо, що суд у Фінляндії наклав арешт на низку російських активів у країні за позовом української компанії “Нафтогаз”. Цей крок спрямований на втілення рішення Міжнародного арбітражного суду в Гаазі у квітні 2023 року.
У квітні 2023 року Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі зобов’язав Росію сплатити НАК “Нафтогаз України” 5 мільярдів доларів за збитки, заподіяні захопленням активів “Групи Нафтогаз” в Криму у 2014 році.
Цей арбітражний розгляд проти Росії “Нафтогаз” і його дочірні компанії ініціювали у жовтні 2016 року, а у вересні 2017 року було подано заяву до суду в Гаазі.
Як повідомляло Радіо Свобода з посиланням на саму групу “Нафтогаз”, суд задовольнив клопотання компанії “Нафтогаз України” та ще п’ятьох компаній групи “Нафтогаз” і наклав арешт на окремі активи, що належать Росії на території Фінляндії.
“Йдеться про нерухомість та інші активи, які оцінюються в десятки мільйонів доларів. Це рішення – частина глобальної стратегії Нафтогазу зі стягнення компенсації за збитки, завдані захопленням активів компаній Групи в АР Крим згідно з рішенням Гаазького арбітражу”, – йдеться в повідомленні.
За даними “Нафтогазу”, це перший публічно відомий арешт активів поза межами України на виконання арбітражного рішення у справах за позовами українських компаній до Росії щодо експропріації майна в окупованому Криму у 2014 році. Компанія називає його проміжним кроком на шляху до фактичного стягнення активів на користь “Нафтогазу”.
“Оскільки Росія відмовляється добровільно сплачувати Нафтогазу кошти, передбачені гаазьким рішенням, ми продовжуємо використовувати всі доступні механізми для їх стягнення. Сьогодні ми стали ще на крок ближче до відновлення справедливості. Водночас ми вживаємо активні дії з виконання арбітражного рішення в інших цільових юрисдикціях, де є російські активи”, – йдеться в коментарі очільника “Нафтогазу” Олексія Чернишова.
Тим часом 29 жовтня президент Фінляндії Олександр Стубб, який перебуває з офіційним візитом в Китаї, заявив китайському лідеру Сі Цзіньпіну, що експорт зброї та відрядження військ Північною Кореєю до Росії є ескалацією війни в Україні.
“Мій власний аналіз полягає в тому, що для Китаю відносини між Китаєм і Північною Кореєю зараз не дуже комфортні, тому що вони можуть призвести до ескалації”, — сказав Стубб на пресконференції після зустрічі з Сі в Пекіні.
Стубб також зазначив, що закликав Сі підняти тему вторгнення Росії в Україну з російським президентом Володимиром Путіним.
Фінляндія, яка минулого року приєдналася до НАТО з огляду на збільшення російської загрози, послідовно підтримувала Україну від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.
У своєму вступному слові перед зустріччю з Сі Стубб зазначив: “Зараз ми перебуваємо в ситуації, коли російська агресія порушила міжнародне право. Я також сподіваюся на обговорення мирних рішень на цьому шляху”.
У статті використано матеріали агентства Reuters.
