Міжнародні фінансові організації та партнери України активно працюють над створенням умов та архітектури для повоєнної відбудови України. Водночас грошей на реконструкцію зараз ще обмаль, адже пріоритетним є фінансування поточних потреб країни. Про це говорили експерти під час вебінару “Фінансування України до перемоги”, організованому Американсько-українською бізнес радою у середу, 15 листопада.
У події взяли участь Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора Міжнародного валютного фонду, Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Стокгольмського форуму вільного світу та Роман Качур, заступник виконавчого директора Світового банку.
За словами Аслунда, наразі існує три головних позитиви для України.
По-перше, українська економіка в умовах війни працює напрочуд добре. Інфляція в країні вгамувалася, а зростання ВВП цього року може сягнути 4,5 відсотка. Також Чорноморський коридор для експорту української агропродукції показав свою здатність працювати.
По-друге, згідно з перевіркою Міжнародного валютного фонду, Україна має добрі показники за всіма ключовими кількісними параметрами.
По-третє, Європейська комісія рекомендувала державам-членам ЄС розпочати переговори з Україною про вступ до Європейського союзу після того, як Україна значною мірою виконала вимоги для початку переговорного процесу.
Водночас залишаються занепокоєння щодо фінансування країни як у короткостроковій перспективі, так і в більш тривалих часових термінах, а також з точки зору структурного фінансування у приватному секторі.
Бюджет тримається за рахунок зовнішньої допомоги
Так, Україна матиме значний дефіцит бюджету наступного року – близько 40 мільярдів доларів, що становить приблизно 20% ВВП. Також фінансування з боку США розміром понад 60 мільярдів доларів залишається під питанням, й рішення щодо нього є критичним для України.
Допомога від Європейського Союзу розміром 20 мільярдів євро на 2024 рік, яку погодили владні інститути ЄС, може бути заблокована Угорщиною, хоча наразі є надія, що вона буде погоджена попри опозицію з боку уряду Віктора Орбана.
Що стосується більш тривалої перспективи, то критичним є конфіскація ресурсів Центрального банку Росії, заблокованих на Заході, загальною сумою близько 280 мільярдів доларів. Понад дві третини цієї суми зараз перебуває у Бельгії у кліринговій організації Euroclear. Лише близько 8 мільярдів доларів з цієї загальної суми перебуває у США.
Якщо США зможуть ухвалити рішення про конфіскацію цих активів, це стане прецедентом, який дозволить європейцям діяти рішучіше, вважає Аслунд, адже європейці навряд чи будуть готові до такого кроку самі без відповідного рішення США.
Що стосується структурних занепокоєнь для приватного сектору, то головною проблемою є те, що теперішні потоки фінансування надходять в основному державі. Відтак, міжнародним фінансовим інститутам треба дозволити фінансувати приватний сектор. Також важливо лібералізувати валютні операції задля стимуляції прямих іноземних інвестицій.
Також існує необхідність заснувати спеціальне міжнародне агентство з відбудови України, яке б перебрало на себе політичне лідерство в управлінні західною підтримкою України. Певні кроки до цього вже були здійснені в ЄС, а у США таким кроком можна вважати призначення Пенні Пріцкер уповноваженою США з відбудови України.
Своєю чергою Владислав Рашкован зазначив, що 2022-2023 роки, попри продовження війни, стали часом закладення підвалин міжнародної фінансової архітектури для майбутнього відновлення України на наступні мінімум 10 років.
Перша в історії МВФ програма реконструкції ще до закінчення війни
Міжнародний валютний фонд погодив першу в історії програму реконструкції країни, яка перебуває у стані активної війни, загальною сумою 15,6 мільярда доларів, яка також передбачає зобов’язання партнерів надати до 150 мільярдів доларів фінансування протягом наступних чотирьох років. Водночас ці гроші не призначені напряму для відбудови країни, а скоріше будуть використані для забезпечення макроекономічної та макрофінансової стабільності країни.
Також на міжнародному рівні були ухвалені принципи майбутньої реконструкції України, а в самій країні було засноване агентство з реконструкції. На додаток було створено координаційну платформу країн G7 з питань відбудови, яка, на думку Рашкована, могла б у майбутньому розвинутися до рівня “економічного Рамштайну”. Водночас були створені певні елементи механізму забезпечення звітності для нагляду за використанням грошей, виділених для відбудови.
Проте, хоч реконструкція країни вже почалася, наразі немає фінансування безпосередньо для відбудови країни, на відміну від підтримки бюджету, військових потреб тощо. Лише близько 500 мільйонів доларів безпосередньо для потреб відбудови було оголошено урядом США, в основному для проєктів у сфері енергетики.
На додаток, наразі немає загального бачення і плану реконструкції країни чи то чіткого глобального лідерства у зусиллях з відбудови. Крім того, в Україні обмежена спроможність засвоювати кошти для відбудови, відтак, є необхідність працювати на усіх управлінських рівнях країни для створення спроможностей до використання коштів з точки зору людського капіталу, логістики, виробничих потужностей тощо.
Роман Качур своєю чергою зробив наголос на двох складових роботи Світового банку – мобілізації фінансування та забезпечення знань або експертних можливостях для підтримки засвоєння фінансування.
З точки зору безпосередньо фінансування, Світовий банк перетворився на глобальну платформу мобілізації ресурсів для України. Загалом банк вже мобілізував майже 38 мільярдів доларів, з яких 29 мільярдів вже було надано для фінансування різноманітних проєктів.
Світовий банк створив ефективну інфраструктуру, завдяки якій гроші, які надходять від донорів, можуть швидко бути надані для реалізації проєктів в Україні. Також банк має ефективну систему нагляду за використанням грошей та звітності донорам.
Найбільшими донорами України наразі є Європейський Союз та Сполучені Штати. За ними є Канада, Велика Британія та Японія.
Дедалі більше грошей, які надають донори, прив’язані до конкретних проєктів та реформ, на відміну від загального фінансування потреб бюджету, яке було пріоритетним на початку війни.
Міжнародна фінансова корпорація та Багатостороннє агентство гарантій інвестицій, які є членами Групи Світового банку, також надають підтримку приватному сектору. З 2 мільярдів доларів, виділених на цю програму підтримки МФК, вже було використано близько 600 мільйонів доларів.
Що стосується підтримки у сфері експертизи та знань, Світовий банк допомагає більш ефективно засвоїти та використати кошти там, де в Україні для цього не вистачає людських чи виробничих потужностей для реалізації відповідних проєктів, підтриманих донорами. В цій сфері досі існує багато прогалин і можливостей до покращення. Зокрема, найбільші потреби існують у сфері виробництва зброї, експортного потенціалу та малих і середніх підприємств.
Качур погодився, що наразі немає вільних ресурсів для фінансування відбудови країни, адже більшість фінансових потужностей спрямована на підтримку поточних потреб країни, яка воює.
Водночас він занепокоєний, що після закінчення війни може не залишитися великої кількості фінансових ресурсів для реконструкції на базі скоординованого і централізованого плану, й відтак відбудова країни ляже на плечі приватного сектора.
Згідно з дослідженнями Міжнародної фінансової корпорації, загальна сума, яку можна мобілізувати для цих потреб у міжнародному приватному секторі, варіює від 200 до 400 мільярдів доларів. Однак, в Україну зараз не надходять прямі іноземні інвестиції з огляду на війну, відтак, питання реконструкції постане найбільше після закінчення бойових дій.
Форум