Незважаючи на прогрес та досягнення сучасного сільського господарства, голод залишається нагальною проблемою людства. Навіть у такій багатій країні, як Сполучені Штати, майже 15% родин не мають достатньо їжі. Одночасно, за підрахунками експертів, американці викидають на смітники 40% своїх харчів.
Група студентів зі штату Меріленд проявила ініціативу передавати залишки харчів зі студентської їдальні людям, які потребують харчової допомоги. За короткий час, ініціатива переросла у велику програму.
Студент Мерілендського університету Бен Саймон та його друзі не могли спокійно спостерігати, як в їх студентській їдальні викидали цілком придатну для споживання їжу:
«Ми помітили, як в кінці дня в столовій викидали залишки абсолютно нормальної їжі. Ми зустрілися з персоналом кухні та спитали, чи можемо замість того, щоб викидати їжу на смітник, віддавати її нужденним. Вони відразу погодились».
Так півтора року тому студенти започаткували програму під назвою «Мережа збереження харчів». Кожного вечора волонтери прибувають до їдальні, збирають залишки їжі та відвозять їх у місцеві притулки та банки харчів.
Засновник мережі Бен Саймон каже, що коли вони починали, вони збирали трохи більше, ніж зараз. Це десь від сорока п’яти до дев’яноста кілограмів за вечір.
За час існування програми студенти доставили нужденним понад 23 тисяч кілограмів харчів, які б в іншому випадку опинились у смітнику.
Їжу стали менше викидати також, коли столова позбулась підносів. Роб Фахі - шеф-кухар:
«Ми припинили користатися підносами. Адже було доведено, що студенти цілком заповнюють підноси стравами. А так вони мусять брати лише тарілки, що означає – менше їжі. І якщо вони хочуть добавки, вони повинні повертатись і знову чекати у черзі. Так ми уникаємо недоїдків».
Кожного року, за даним Національної ради захисту ресурсів, у США викидаються харчі сумою на 165 мільярдів доларів. А це, говорить речник організації Боб Кіф, складає близько 40% усіх продуктів харчування, що виготовляються в країні:
«Якщо ми зменшимо кількість харчів, що ідуть у смітник, лише на 15%, ми зможемо нагодувати 25 мільйонів голодних американців. А це величезна користь. Ось цим і займаються організації, такі як «Мережа збереження харчів».
Центр «Християнське життя» отримує харчі у рамках цієї програми. Пастор Бен Слай глибоко вражений ініцативою студентів:
«Неймовірне почуття виникає, коли ти бачиш, як ці студенти витрачають власний час, використовують особисті авто, купляють за свої гроші бензин, щоб втілити цю програму у життя. Кожного тижня ми нагодовуємо цими харчами понад сто нужденних».
Бен Саймон каже, що сьогодні у «Мережі збереження харчів» працює 200 волонтерів і були відкриті філіали ще у 18 університетах по всій країні:
«Я хочу, щоб ми за п’ять років доросли до тисячі філіалів. І коли оновлена мережа під назвою «Нація збереження харчів» працюватиме у кожному студентському містечку Америки, ми почнемо розповсюджуватися на ресторани та господарства».
І, схоже, на досягнутому волонтери не зупиняться.
Група студентів зі штату Меріленд проявила ініціативу передавати залишки харчів зі студентської їдальні людям, які потребують харчової допомоги. За короткий час, ініціатива переросла у велику програму.
Студент Мерілендського університету Бен Саймон та його друзі не могли спокійно спостерігати, як в їх студентській їдальні викидали цілком придатну для споживання їжу:
«Ми помітили, як в кінці дня в столовій викидали залишки абсолютно нормальної їжі. Ми зустрілися з персоналом кухні та спитали, чи можемо замість того, щоб викидати їжу на смітник, віддавати її нужденним. Вони відразу погодились».
Так півтора року тому студенти започаткували програму під назвою «Мережа збереження харчів». Кожного вечора волонтери прибувають до їдальні, збирають залишки їжі та відвозять їх у місцеві притулки та банки харчів.
Засновник мережі Бен Саймон каже, що коли вони починали, вони збирали трохи більше, ніж зараз. Це десь від сорока п’яти до дев’яноста кілограмів за вечір.
За час існування програми студенти доставили нужденним понад 23 тисяч кілограмів харчів, які б в іншому випадку опинились у смітнику.
Їжу стали менше викидати також, коли столова позбулась підносів. Роб Фахі - шеф-кухар:
«Ми припинили користатися підносами. Адже було доведено, що студенти цілком заповнюють підноси стравами. А так вони мусять брати лише тарілки, що означає – менше їжі. І якщо вони хочуть добавки, вони повинні повертатись і знову чекати у черзі. Так ми уникаємо недоїдків».
Кожного року, за даним Національної ради захисту ресурсів, у США викидаються харчі сумою на 165 мільярдів доларів. А це, говорить речник організації Боб Кіф, складає близько 40% усіх продуктів харчування, що виготовляються в країні:
«Якщо ми зменшимо кількість харчів, що ідуть у смітник, лише на 15%, ми зможемо нагодувати 25 мільйонів голодних американців. А це величезна користь. Ось цим і займаються організації, такі як «Мережа збереження харчів».
Якщо ми зменшимо кількість харчів, що ідуть у смітник, лише на 15%, ми зможемо нагодувати 25 мільйонів голодних американців.Боб Кіф
«Неймовірне почуття виникає, коли ти бачиш, як ці студенти витрачають власний час, використовують особисті авто, купляють за свої гроші бензин, щоб втілити цю програму у життя. Кожного тижня ми нагодовуємо цими харчами понад сто нужденних».
Бен Саймон каже, що сьогодні у «Мережі збереження харчів» працює 200 волонтерів і були відкриті філіали ще у 18 університетах по всій країні:
«Я хочу, щоб ми за п’ять років доросли до тисячі філіалів. І коли оновлена мережа під назвою «Нація збереження харчів» працюватиме у кожному студентському містечку Америки, ми почнемо розповсюджуватися на ресторани та господарства».
І, схоже, на досягнутому волонтери не зупиняться.
