Справа кожного. Як рух за права чорношкірих став загальноамериканським
«Я хочу сказати американцям та всім народам світу. Ми йдемо вперед, і расизм нас на спинить», – заявив Мартін Лютер Кінґ.
Америка змушена була звернути увагу на рух чорношкірих за громадянські права у середині 50-х. Тоді афроамериканцям на чолі з молодим проповідником Мартіном Лютером Кінґом вдалось домогтись відміни сегрегації у громадському транспорті в Монтґомері, що у штаті Алабама. Кінґ організував ненасильницькі виступи за рівноправ’я та виборчі права.
Для чорношкірих та білих, які їх підтримували, це була найважливіша демонстрація
А коли ЗМІ показали звірства поліції проти мирних протестів чорношкірих, суспільство стало на їх бік.
Говорить правозахисник Ендрю Янґ:
«Він проповідував, що наша місія – скупити гріхи Америки: расизм, війну та бідність».
У 1963 році 250 тисяч людей взяли участь у Марші на Вашингтон. Люди вимагали свободи та роботи.
Конгресмен Джон Льюїс, який був одним з промовців на велелюдному мітингу в центрі Вашингтона, каже:
«Коли ми прибули до меморіалу Лінкольна на національній алеї у Вашингтоні, там зібрались тисячі людей. Було багато молоді. Щоб краще бачити ораторів, люди видирались на дерева».
Промова Кінґа завела натовп:
«Я мрію, що четверо моїх дітей, колись житимуть у країні, де їх судитимуть не за кольором шкіри, а за їх особистими якостями. Така у мене мрія».
Промова Кінґа була надзвичайно піднесеною. Конгресмен Джон Льюїс пам’ятає ті події:
«Він перетворив мармурові сходи меморіалу Лінкольна на трибуну проповідника. Я пам’ятаю, як він казав, що його мрія – це частина мрії кожного американця».
Активіст руху за громадянські права Джуліан Бонд, який був волонтером на марші, розповідає:
«Для чорношкірих та білих, які їх підтримували, це була найважливіша демонстрація. Це була подія історичного значення, і я щасливий, що був її частиною».
Кінґ зазначив важливу роль допомоги з боку білих правозахисників, і закликав людей продовжувати ненасильницькі протести:
«Всі божі діти, і чорні, і білі, євреї та християни, протестанти та католики зможуть з’єднати руки та заспівати пісню чорношкірих – «Нарешті ми вільні, Господи, нарешті ми вільні».
Промова Кінґа перетворила рух чорношкірих з Півдня Америки на загальнонаціональну кампанію за громадянські права.
«Всі божі діти, і чорні, і білі, євреї та християни, протестанти та католики зможуть з’єднати руки та заспівати пісню чорношкірих – «Нарешті ми вільні, Господи, нарешті ми вільні».
Мартін Лютер Кінґ
У 1964 році Кінґ отримав Нобелівську премію миру, а президент США Ліндон Джонсон підписав Акт про громадянські права, який знищив расову сегрегацію.
Наступного року Акт про права виборців скасував норми, які використовувались для недопущення чорношкірих до голосування.
У 1968 році Кінґ очолив кампанію на підтримку страйку місцевих робітників у штаті Теннессі.
Тут його застрелив снайпер. Йому було всього 39 років.
Говорить правозахисник Джессі Джексон:
«Смерть ще більше піднесла його образ. Його розіп’яли у Мемфісі, але він воскрес у славі своїх вчинків».
Напередодні вбивства Кінґ виголосив останню промову:
Photo Gallery:
Вбивство без вбивці : американці протестують проти рішення суду. ФОТО
Тисячі американців вийшли на вулиці після того, як суд у Флориді виправдав дружинника, який минулого року застрелив чорношкірого підлітка в ході бійки, яка виникла через надмірну підозрілість дружинника.
На фото : Мітинги американців після вбивства чорношкірого підлітка у Флориді
«Я бачив Землю Обітувану. Можливо, я не ступлю з вами на неї, але хочу, щоб ви знали, що наш народ увійде до неї».
Через 40 років після смерті Кінга деякі з його мрій здійснились. Втім хоча Америку і очолює чорношкірий президент, навряд чи можна говорити, що рівноправ’я всіх людей та що рівність можливостей для них вже стали реальністю.
Голос Америки (VOA) надає новини та інформацію більш ніж 40 мовами. VOA, за оцінками, охоплює аудиторію у понад 326 мільйонів людей щотижня. Статті авторства Голос Америки є результатом роботи декількох журналістів і можуть містити інформацію новинних агенцій.
