Спеціальні потреби

Віце-прем’єр-міністр Михайло Федоров: про цифрову державу, кібервійну та Starlink. Інтервʼю


Єдиним порталом державних послуг «Дія» користується вже понад 17 млн українців. Під час війни в ньому з’явились нові послуги, пов’язані з потребами часу – повідомлення про зруйноване майно, можливість допомогти армії, подати заявку на соціальні виплати від держави та повідомити про переміщення ворожих військ. Про подальшу діджиталізацію, кібервійну, нову мережу інтернету Starlink та електронне голосування Голос Америки поговорив у ексклюзивному інтервʼю з віце-прем’єр-міністром — міністром цифрової трансформації Михайло Федоровим.

Голос Америки: Як війна вплинула на діджиталізацію українського народу?

Михайло Федоров: Ми побудували таку систему за два з половиною роки, що під час війни ми просто почали займатись новими напрямками, а наш менеджмент зміг це спокійно перенести і адаптуватись. Не було структурних змін, просто в тих напрямках [в яких ми вже працювали - ГА] ми почали робити нові дії. Наприклад, почали запускати сервіси, пов’язані з війною, займались покриттям нашої країни інтернетом – почали відновлювати його на деокупованих територіях. Або завдяки Starlink робити нову мережу для інших територій. Займались розвитком цифрової економіки - почали займатися цифровою блокадою Російської Федерації та розвитком нових напрямків в нових містах, проектів, пов’язаних з «Дія – бізнес». Завдання «Дія – бізнес» - якраз допомогти українцям, які перебувають в Польщі знайти себе, знайти новий напрямок для діяльності. Ми хочемо, щоб вони почали займатись бізнесом, але розуміємо, що не всі люди мають хист і бажання займатись власною справою. Але це майданчик, на якому можна зрозуміти, чи хочете ви займатись бізнесом, змінити модель бізнесу, знайти нову нішу.

ГА: Ви згадали Starlink, які перспективи розвитку цієї мережі далі та подальшої співпраці з компаніями Ілона Маска?

МФ: Space X вже відкрив офіс в Україні. Ми спілкувались ще до війни, але війна пришвидшила цей процес. В Україні використовується вже більше 11 тисяч приладів Starlink. Україна – одна з країн-лідерів серед використання Starlink. На жаль, війна пришвидшила цей процес. Є ще напрямки розвитку із сонячними батареями, ми використовуємо їх щоб підживлювати об’єкти критичної інфраструктури. Спілкуємось на рахунок майбутніх проектів.

ГА: Чи планує Ілон Маск приїхати в Україну?

МФ: Не знаю, побачимо.

ГА: Наскільки ефективним є покриття Starlink, чи є це майбутнім для України?

МФ: Starlink – майбутнє для світу. Я вважаю, що супутниковий інтернет має потенціал. Думаю, в майбутньому функцію [приймача - ГА] Starlink буде виконувати телефон, потім – авто, а також речі, вмонтовані в будинок. Ми матимемо супутниковий інтернет в будь-якій точці на планеті. Нам не будуть потрібні спеціальні вежі, мобільні оператори або фіксований інтернет. Це – майбутнє. Ми сьогодні його вже відчуваємо в Україні. Дуже хотів, щоб ми одними із перших в Європі отримали цю технологію і почали використовувати. Ми потрапили у лігу діджитал країн, але, на жаль, це сталось через війну.

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:49 0:00

ГА: Стосовно кібербезпеки – як Україна захищається в цьому напрямку?

МФ: Ми створили міністерство більше двох років тому. Воно постійно займалось відбиттям російських кібератак. Запускаючи революційні послуги як, наприклад, перший діджитал паспорт в світі, нам потрібно було постійно відбивати кібератаки Росії. Ми навчились швидко та гнучко вибудовувати ключові аспекти кібербезпеки, які потрібні для того, щоб пережити війну, атакувати у відповідь, при цьому запускаючи сервіси. Це і співпраця з бізнесом, з баг баунті [bug bounty – ориг, ГА], коли ми маємо хакерів зі всього світу, щоб вони тестували наші продукти. Ми платили мільйони гривень тим, хто знайде вразливості в «Дії». Ми почали працювати більше з бізнесом та почали синхронізувати між собою всі державні органи, які відповідають за кібербезпеку. Почали з базових речей – створили для тестування команду, яка «атакувала» нас сама 24/7. Залишається ще багато, але ми бачимо, що вже зроблені речі допомагають нам далі розвивати цифрову державу і паралельно направляти зусилля на війну з Росією.

МФ: Російська армія в кіберпросторі не друга і не перша в світі. Її немає і в десятці. Було багато міфів про російську кіберармію і кіберфахівців. Начебто, ця кіберармія настільки потужна, що вона впливає на результати виборів у світі. Виявилось, що ці міфи нічого з себе не представляють. Є хакерські групи, які фінансуються ФСБ та просто розпилюють на крадуть ФСБ-шні гроші. Вони намагаються видати за перемоги, якщо зламають сайт якоїсь громади у Вінницькій області. МЗС Росії публікує публічні листи, заявляючи про атаки світового рівня. Вони багато атакували, але нічого не змогли зробити. Вони могли атакувати, коли ми не атакували у відповідь, коли ми просто захищалися і будували цифрову державу. Сьогодні ми використовуємо багато векторів атак у відповідь і вони є дуже влучними, багато зруйновано базових реєстрів в РФ, багато сервісів перестали працювати.

ГА: До війни було обговорення електронного голосування. Коли після закінчення війни проводитимуться вибори – чи шукаєте ви можливість спрощення процесу голосування для тих українців, які не зможуть на момент виборів повернутись до України?

МФ: В мене не змінилось ставлення до цього питання. Якщо буде прийнято рішення це зробити – ми це зробимо. Ми не впливаємо на такі рішення, не формуємо політику, не маємо таких повноважень. Це вирішує парламент. Якщо буде таке завдання ми зможемо це зробити безпечно. Що ще потрібно зробити, щоб довести, що наша країна крута з точки зору кіберзахисту і IT? Ведеться повномасштабна війна, ціль якої – геноцид українського народу, знищення всього, що можливо знищити. В цей час ми кожного тижня запускаємо нові послуги. «Дією» почали користуватись ще півтора мільйони. В «Дії» працює електронний підпис, всі системи авторизації. Ми зможемо реалізувати будь-яке завдання. У нас вже є електронний підпис, вже є різні опитування. Якщо буде така воля та бажання ЦВК та парламенту, то ми це зробимо. Але сподіваюсь, що всі українці повернуться додому. Нехай навіть це будуть повністю аналогові вибори, але зі всіма українцями у нас вдома.

У світі багато говорять про відновлення країни, проведення подальших реформ, як ви бачите цей процес сьогодні?

МФ: Є Національна рада відновлення, яка займається цими питаннями. Є багато напрямків, я відповідаю за реформу державного управління. Завдання – зробити трансформацію системи державного управління. Війна також пришвидшила процеси дебюрократизації. Ми хочемо щоб це виглядало як IT-компанія із уряду і виконавчої влади. Це має бути гнучкий, швидкий і ефективний інструмент, щоб вирішувати проблеми суспільства. Завдання уряду – вирішувати проблеми людей, а не створювати їх.

Нам потрібно зрозуміти свій новий шлях. Україна має унікальну ситуацію, ми – члени великої європейської родини, прагнемо вступити до Євросоюзу, маємо поруч м’яко кажучи «не найкращого сусіда», йде війна, заблоковані порти, частина України тимчасово окупована. Потрібно створити план відновлення, в якому ми будемо впевнені самі і зможемо запевнити весь світ, що ми зможемо його реалізувати. Ми не хочемо бути тягарем для світи, Україна – проактивний гравець зі своїм баченням і характером. Те саме потрібно робити і в економічному плані. Потрібен свій впевнений шлях. Моя особиста думка – ми маємо прибрати роль держави в економіці, відпустити економіку, зробити її ринковою, провести дерегуляцію, побудувати найкращу в світі податкову систему. Українці заслужили на те, щоб жити у багатій державі.

Дивіться також: Брифінг Голосу Америки. Підсумки тижня: 40 млрд для України, розширення НАТО, повернення посольства

ГА: Порівняно із Росією, яку Україна має здатність нападати та захищати себе у кіберпросторі?

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медіа-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого – Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стипендією Фундації Німана (2018-2019 рр.), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерність» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG