7 липня Сполучені Штати оголосили, що надішлють Україні касетні боєприпаси в рамках свого останнього пакету допомоги у сфері безпеки на 800 мільйонів доларів.
Удосконалені звичайні боєприпаси подвійного призначення, які називають касетними, є типом зброї, яка скидається з літаків або вистрілюють з землі. Снаряд розкривається в повітрі і випускає менші боєприпаси або бомби, які розлітаються на великій території. Касетні боєприпаси, які США надсилають в Україну, міститимуться в артилерійських снарядах калібру 155 мм.
Міжнародна конвенція про касетні боєприпаси 2008 року забороняє використання цієї зброї через потенційні ризики, які вона створює для некомбатантів.
І Росія, і Україна використовували касетні бомби під час війни, що триває, повідомила американська організація Human Rights Watch 6 липня. Правозахисна організація закликала адміністрацію президента Джо Байдена не надсилати цю зброю в Україну, заявивши, що такі бомби вже вбили десятки мирних жителів, відколи Кремль розпочав приховану війну у 2014 році.
Союзники США, які є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси, висловили стурбованість рішенням Вашингтона надати їх Україні. До критики приєдналися деякі американські демократи та прогресивні ЗМІ.
Росія, яка не є підписантом конвенції, також жорстко відреагувала на цей крок. "Звернули увагу на висловлювання [координатора стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джона] Кірбі про поставки Україні касетних боєприпасів. Чиновник де-факто зізнався у вчиненні Сполученими Штатами воєнних злочинів у ході українського конфлікту", - йдеться в повідомленні. Про це повідомили в Telegram посольство Росії в США.
Це неправда.
Російське посольство неправильно процитувало Кірбі та використало слова, які він ніколи не говорив, щоб посилити дезінформацію Кремля щодо дій США в Україні.
У розмові з ABC This Week Кірбі сказав: "Я думаю, всі погоджуються, що більше цивільних вбили і продовжують вбивати російські війська — будь то касетними боєприпасами, безпілотниками, ракетними атаками чи просто нападами — ніж, ймовірно, постраждає від використання цих касетних боєприпасів проти російських позицій на території України".
Кірбі сказав ABC, що «ми дуже усвідомлюємо занепокоєння з приводу жертв серед цивільного населення та нерозірваних боєприпасів, на які наражаються і від яких страждають цивільні особи та діти. Звичайно, ми пам’ятаємо про це. І ми збираємося зосередитися з Україною на розмінуванні».
Він та інші офіційні особи США підкреслили, що той тип зброї, який США надсилають в Україну, має низький відсоток невдалих або відстрочених вибухів. У Пентагоні стверджують, що «щойно надані боєприпаси» дозволять «Україні завдавати ударів по укріплених позиціях широких груп російських військ і техніки».
Українські чиновники та урядові радники вітають зброю. Михайло Подоляк, старший радник президента України Володимира Зеленського, розкритикував тих, хто критикує Україну за пошук усіх доступних засобів для захисту від «жорстокої геноцидної війни». Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що українські війська не будуть використовувати касетні боєприпаси в містах, а використовуватимуть їх лише для «прориву рубежів оборони противника».
Хоча боєприпаси розроблені так, щоб вибухати над землею або при зіткненні, деякі з них не вибухають і залишаються загрозою для життя цивільного населення. Нерозірвані бомби, скинуті США над Камбоджею, Лаосом і В’єтнамом під час війни у В’єтнамі, продовжують вбивати та калічити протягом десятиліть. США також використовували касетні боєприпаси в Афганістані та Іраку.
Тривала загроза цивільному життю, яку становлять боєприпаси, змусила 123 держави — 111 держав-учасниць і 12 підписантів — приєднатися до Конвенції про касетні боєприпаси, яка забороняє їм використовувати, розробляти, виробляти, придбавати, накопичувати, зберігати або передавати касетні боєприпаси.
Російські державні ЗМІ повідомляють про голоси на Заході, які обґрунтовано стурбовані використанням касетних боєприпасів, не згадуючи, що Росія використовує касетні боєприпаси з моменту першого вторгнення в Україну в 2014 році.
У 2016 році міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виправдав використання касетних боєприпасів як «легальний засіб ведення війни».
Окрім України, Росія також використовувала касетні боєприпаси під час воєн у Чечні, Грузії та Сирії, іноді безпосередньо вражаючи мирних жителів.
Російські державні ЗМІ також іноді повідомляли, що США та Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси 2008 року, замовчуючи той факт, що Росія також не є підписантом.
11 липня міністр оборони Росії Сергій Шойгу пригрозив застосувати касетні боєприпаси проти України, якщо Вашингтон поставить їх до Києва, неправдиво заявивши, що Росія їх не застосовувала.
У звіті Human Rights Watch, оприлюдненому 6 липня, йдеться, що Росія широко використовує касетні боєприпаси в Україні, «спричинивши загибель і серйозні поранення багатьох цивільних осіб».
У цьому звіті було встановлено, що Україна також застосувала зброю, спричинивши смерть і поранення цивільних осіб. Яскраві фотографії, зроблені фотографом Associated Press Євгеном Малолєтком, показують понад тисячу залишків російських касетних ракет, які використовувалися для атаки на місто Харків, залишились у полі.
Речник прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко заявив Associated Press, що залишки на «кладовищі ракет» використовували для обстрілу «житлових кварталів», назвавши їх «доказами, які використає міжнародний кримінальний суд».
Той самий російський генерал, який очолював напад на Харків, генерал-полковник Олександр Журавльов, «керував одним із найжорстокіших етапів війни в Сирії», з масовим зростанням використання касетних боєприпасів, які забруднювали цивільні райони, показало розслідування CNN.
У серпневому звіті 2022 року, опублікованому Human Rights Watch, зазначено, що на той час Росія вже здійснила сотні атак касетними боєприпасами щонайменше в 10 з 24 регіонів України.
Мабуть, найбільш ганебним є той факт, що 8 квітня 2022 року Росія атакувала залізничну станцію Краматорська балістичною ракетою, оснащеною касетною боєголовкою, убивши, як повідомляється, 63 людини та поранивши десятки людей.
Організація Об’єднаних Націй, ЗМІ, журналісти-розслідувачі та інші правозахисні групи також задокументували невибіркове використання Росією касетних боєприпасів в Україні.
