Білоруська опозиція в екзилі звинуватила президента Олександра Лукашенка в тому, що він схвалив примусове переміщення 2100 українських дітей із принаймні 15 окупованих Росією українських міст.
Павло Латушка, колишній міністр культури Білорусі у вигнанні, який зараз очолює Національне антикризове управління, організацію, схожу на тіньовий уряд, створену білоруською опозицією, сказав, що він передав докази до Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі, Нідерланди, 27 червня.
"Українські діти, які перебували під опікою Української держави, в тому числі діти-сироти, діти-інваліди та ті, чиї батьки були позбавлені батьківських прав, були незаконно переведені на територію Білорусі", - сказав Латушка Associated Press.
«Матеріали, передані прокуратурі, свідчать про те, що Лукашенко особисто підписав документи під егідою так званої союзної держави Росії та Білорусі, які стали основою для організації та фінансування перевезення українських дітей до Білорусі».
Також 27 червня Національне антикризове управління оприлюднило заяву про те, що надало ICC докази того, що поряд з Лукашенком до незаконних переказів причетні білоруський паралімпієць Олексій Талай, голова організації WeTogether; Державний секретар Союзної держави Росії та Білорусі Дмитро Мезенцев; та генеральний директор білоруського державного підприємства «Білоруськалій» Іван Головатий.
Вони "скоїли воєнні злочини у вигляді незаконного переміщення українських дітей з окупованих Росією територій до Білорусі та їх перевиховання", - йдеться у повідомленні.
У заяві Національного антикризового управління було розміщено відео українських дітей на пропутінській агітації в таборі Дубрава в Білорусі.
Наступного дня, 28 червня, Лукашенко заперечив причетність свого уряду до незаконного вивезення дітей з України та назвав звинувачення Латушка "божевіллям".
Лукашенко під час прес-конференції сказав: "Я вийшов на Путіна і кажу: давай частину союзного бюджету витратимо на цих діточок ... А мене до кримінального суду за це. Це покидьки далі нема куди. Хапаються за що попало".
Це твердження вводить в оману.
Лукашенко зізнався журналістам, що фінансував програму вивезення українських дітей до Білорусі за кошти союзного бюджету Росії та Білорусі. Він так описав свою участь у WeTogether Талая: "Він ходив туди й назад, забирав тих дітей. Він дзвонив мені десяток разів".
Талай, нібито, телефонував до офісу Лукашенка, щоб отримати підтримку для реабілітаційних таборів, і білоруський президент розробив фінансування цієї ініціативи зі своїм російським колегою Путіним.
Хоча WeTogether, очевидно, фінансується за рахунок благодійних пожертв і спільної підтримки білорусько-російського уряду, нещодавні розслідування виявили глибші зв’язки з державними ресурсами. WeTogether проводить заходи в турбазі "Дубрава", що належить підприємству "Білоруськалій".
"Білоруськалій" є державним виробником добрив і одним з найбільших у світі експортерів калію. Міністерство фінансів США ввело санкції проти фірми у 2021 році, щоб обмежити фінансові вигоди, які вона надає режиму Лукашенка.
Програма табору "Дубрава" в Білорусі розроблена подібно до російських програм "перевиховання", які зазнали широкої міжнародної критики за піддавання українських дітей кремлівській пропаганді та промиванню мізків.
Спонсори програми рекламують її як таку, що допомагає відновитись, наполягають, що такі табори є джерелом розваг для дітей. Але Натаніель Реймонд з Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету зазначив, що якість відпочинку не є гарантією відповідності міжнародному праву: "Їм можна давати ікру щодня, катати їх на конях, щоб це був найкращий день, і це все одно є воєнним злочином".
Олексій Талай ще 28 квітня заявив журналістам, що його програма працює з відповідними правовими гарантіями і відкидає нагляд міжнародних судів: "Ці погрози і цей міжнародний так званий суд не діють на територіях тих чи інших держав, оскільки це наше право, так би мовити, приймати правила гри чи ні".
Талай називав викрадення українських дітей законним, наполягаючи на тому, що їх вивозять з "території Російської Федерації", повторюючи неправдиву характеристику Кремля щодо окупованих Росією територій України.
У травні Анджей Садось, постійний представник Польщі при Європейському Союзі, повідомив, що отримав листа від Латушка про те, що 2000 дітей, переважно з окупованих частин України, були відправлені в санаторії та літні табори Білорусі, а благодійна організація Талая є однією з груп, відповідальних за незаконну депортацію українських дітей до Білорусі.
Садось сказав, що Польща хоче, щоб ЄС запровадив санкції проти білоруського уряду за депортації.
Atlantic описав у статті від 1 липня, як "юридичні трюки розігрувалися на очах деяких українських батьків" у цих "програмах допомоги".
Один із батьків, у якого під час фільтрації відлучили від трьох дітей, "пізніше дізнався, що в день його затримання дітей посадили на літак до Москви".
У червні генпрокурор Литви Ніда Грунскене відкрила досудове розслідування ймовірного злочинного переміщення українських дітей до Білорусі на основі інформації, переданої їй білоруською опозиційною лідеркою Світланою Тихановською.
Віце-міністр юстиції Литви Габія Грігайте-Даугірде 12 червня заявила, що сподівається, що буде виданий ордер на арешт Лукашенка: "Оскільки у нас є ордери на арешт Володимира Путіна, то, можливо, скоро буде ордер на арешт Лукашенка за точно такі ж дії, оскільки вони, очевидно, є співучасниками цієї справи".
У березні Міжнародний кримінальний суд звинуватив президента Росії Володимира Путіна та його уповноваженого з прав дітей Марію Львову-Бєлову у воєнних злочинах і видав ордери на арешт за їх участь у викраденні українських дітей.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року російську владу звинувачують у вивезенні українських дітей з України без згоди опікунів та сприянні програмам "русифікації".
Навіть легальні перекази можуть стати надзвичайно туманними. Батьки та опікуни, де вони присутні, перебувають під величезним тиском, щоб евакуювати дітей від небезпеки, і часто укладають угоди під примусом, а російські адміністратори докладають величезних зусиль, щоб замовчувати місце походження дитини та не виявляють наміру її повертати.
У квітні New York Times повідомила: "Одні відправляли дітей у літні табори на Кримському півострові під запевнення, що їх повернуть за два тижні. Інші просто піддалися тиску чиновників і військових, щоб їхніх дітей забрали. Усі звинувачували себе, коли їх не повернули...
... інших дітей перевели без попередження або, як Артем, просто зникли.
"7 вересня Артем поїхав до своєї школи в Куп'янську - саме тоді, коли українські війська виганяли російську окупацію - за документами, які йому були потрібні для вступу інститут. Того дня автобус не повернувся, тож він залишився ночувати. Наступного дня прийшли російські війська та забрали його та інших студентів у військові вантажівки".
