Спеціальні потреби

Як впливають передвиборчі заяви американських політиків на підтримку України з боку США – експерти


Колишній президент США Дональд Трамп проводить передвиборний мітинг у Вако, штат Техас
Колишній президент США Дональд Трамп проводить передвиборний мітинг у Вако, штат Техас

Протягом останніх днів кілька учасників виборчих перегонів за право представляти Республіканську партію на виборах президента США поділилися своїми поглядами щодо війни Росії проти України. Наразі офіційно у виборчих перегонах республіканців беруть участь 14 кандидатів. Інша провідна партія США - Демократична - також має висунути свого кандидата на президентські вибори.

З позиціями п’ятьох лідерів республіканських перегонів, які різнилися від непохитної підтримки Україні до пропозиції Києву поступитися своїми територіями, Голос Америки ознайомив в окремому матеріалі.

Також ми поцікавилися у політологів, яке значення ці погляди мають на цьому етапі виборчих перегонів, які шанси в його учасників та чи впливає ця риторика на загальні настрої серед виборців Республіканської партії та, як наслідок, - допомогу Україні.

Найбільш проукраїнським кандидатом на номінацію від Республіканської партії співрозмовники Голосу Америки назвали колишнього віце-президента США Майка Пенса. Чіткі проукраїнські позиції висловлювала й колишня посолка США в ООН Ніккі Гейлі. Політологи вважають їхні шанси на те, аби хтось із них став єдиним кандидатом від Республіканської партії на виборах, досить низькими. І Пенс, і Гейлі – колишні члени президентської адміністрації Дональда Трампа, вказує політолог та доцент університету “Бейлор” у Техасі Сергій Куделя.

«І тому їм природньо важко відокремити себе від свого колишнього начальника, оскільки Трамп не хоче відмовлятися від кандидатства», - говорить він.

Крім Пенса і Гейлі у виборах беруть участь ще кілька республіканців, які займають центристську позицію щодо зовнішньої політики, такі як сенатор від штату Південна Кароліна Тім Скотт, колишній губернатор штату Арканзас Аса Гатчінсон та колишній губернатор штату Нью-Джерсі Крис Крісті. Але у всіх них шанси обмежені через зміни всередині Республіканської партії, говорить запрошений професор Школи Флетчера Університету Тафтса в Массачуссетсі та доцент Одеського університету імені Мечникова Володимир Дубовик.

«На жаль, ми не бачимо шансів у представників такої притомної, традиційної, консервативної, жорсткої з точки зору безпеки і підходів до зовнішньої політики, якою традиційно була Республіканська партія. На жаль, вона докорінно змінилася у ті роки, коли Трамп був президентом».

Основною емоцією цієї кампанії серед виборців-республіканців є помста за програні у 2020-му році вибори, говорить Куделя, задоволенням якої може бути лише повернення колишнього президента Дональда Трампа до Білого дому. А отже він, незважаючи на численні судові справи, залишається лідером перегонів. За даними проекту ThirtyFiveEight, який наводить результати різних опитувань, на 19 липня, понад половина виборців-республіканців були готові віддати за нього свій голос (50.4%).

«Поляризація призводить до того, що значна частина республіканців починають займати більш екстремальні позиції», - каже Куделя.

Дональд Трамп, який багато разів повторював, що може покінчити із війною в Україні за 24 години, нещодавно пояснив, як саме він це зробить, зокрема в інтерв’ю Марії Бартиромо на телеканалі FOX. Трамп першим із кандидатів, вказує Куделя, виступив за початок прямих переговорів із Кремлем, пояснюючи, чому продовження цієї війни є загрозою для американців.

«Починається це його пояснення саме з того, що він готовий сісти за стіл переговорів з Володимиром Путіним і переконати його у тому, що якщо війна буде далі тривати, то Сполучені Штати нададуть такі обсяги допомоги Україні, які змусять Росію фактично програти, а, з іншого боку, він також пояснив, що він готовий натиснути на Володимира Зеленського, президента України, і змусити його погодитися на певні умови», - пояснює Куделя.

Близькою до позиції Трампа є позиція його опонента губернатора Флориди Рона Десантіса. Десантіс спочатку назвав війну Росії в Україні «територіальною суперечкою», після чого, під тиском критики, зробив кілька жорсткіших до російського лідера заяв.

«І в останні декілька місяців ми почули від нього більш конкретні ідеї про те, що Сполучені Штати, на його думку, повинні далі підтримувати Україну. Але він хотів підкреслити, що необхідно шукати якихось компромісів і починати розпочинати переговори з Росією для припинення війни», - підкреслює Куделя.

Дубовик вважає, що позиція Десантіса щодо війни в Україні повністю не сформована, про що свідчить й те, що він намагається уникати цієї теми.

«Ми пам'ятаємо що, в принципі, він доволі проукраїнську позицію займав, але потім побачив, що, на жаль, Трамп посунув електоральну базу і настрої у Республіканській партії в антиукраїнський бік, і тому Десантіс, тільки щоби зберегти якісь шанси на висування, також посунув свою позицію, змінив її на таку доволі антиукраїнську, скептичну», - каже політолог.

За губернатора штату Флорида Рона Десантіса сьогодні б прогосували 20,5% республіканських виборців, хоча ще в середині лютого його кандидатуру підтримували понад 40% виборців-республіканців. Куделя припускає, що перші дебати, які пройдуть 23 серпня в Мілуокі, штат Вісконсин, можуть суттєво вплинути на популярність того чи іншого кандидата і, можливо, «кандидатура Десантіса перестане розглядатися як номер два».

У той час, коли падає підтримка Десантіса, росте популярність ще одного кандидата, який, за останніми опитуваннями обійшов Ніккі Гейлі, посівши четверту сходинку. Це – Вівек Рамасвамі. Син іммігрантів з Індії, він має ступені з біології Гарвардського університету та права Єльської школи права, працював у хедж-фонді, після чого заснував та керував біотехнологічною компанією Roivant Sciences. Сьогодні б його підтримали 5,8% виборців-республіканців, порівняно із менш ніж одним відсотком у березні.

В інтерв’ю Карлсону під час саміту «Родинне лідерство» в місті Де-Мойн, Айова, він сказав, що якби був президентом, він би домовився про угоду, за якою б Україна, в обмін на припинення бойових дій, відмовилася б від частини територій на Донбасі та взяла зобов’язання ніколи не вступати в НАТО.

Дубовик його шанси оцінює не дуже високо так називає його «популістом серед популістів».

«Трамп і Десантіс теж є популістами але він навіть намагається їх обійти в цьому сенсі. В нього позиція ще більш така антиукраїнська. В принципі змісту серйозного, ґрунтовного розуміння проблеми там немає», - каже він.

Куделя припускає, що Рамасвамі бере участь у перегонах з метою збільшити свою пізнаваність серед американців і, можливо, претендувати на якусь високу посаду в уряді.

Українська тема – не пріоритет, але вагома

Політологи припускають, що наразі українська тема не буде відігравати вирішальної ролі у внутрішніх дебатах США - американці віддають перевагу таким темам, як економіка, імміграція, питання культурної ідентичності. Втім, вказує Дубовик, вже зараз питання України привертає значно більшу увагу, ніж під час будь-яких перегонів раніше, і ця увага не йде на користь підтримки інтересів України – риторика, значна частина з якої спрямована на тиск й на Київ, впливає на загальні настрої населення США.

Згідно із останнім опублікованим опитуванням компанії Gallup більшість американців (62%) продовжуює підтримувати зусилля, спрямовані на допомогу Україні відвоювати усі свої території, навіть якщо це означає більш тривалий конфлікт. Тридцять шість відсотків вважають, що цей конфлікт має бути завершений якомога швидше навіть за умов поступок українських територій, що є на 5% більше ніж у серпні минулого року.

Серед республіканців, які розділилися у своїх поглядах щодо підтримки України, зміцнюється позиція щодо необхідності якнайшвидше закінчити війну, навіть якщо це означитиме, що Росія зможе зберегти контроль над деякими окупованими територіями. Так наразі вважає 49% опитаних виборців-республіканців, порівняно із 41% у січні минулого року. Серед демократів так думає 19%, що є стабільним показником.

Зросла й частка республіканців, які вважають, що США роблять забагато для України. Таких наразі половина, порівняно із 43% на початку повномасштабного вторгнення. Дослідження Pew Center, опубліковане 15 червня, дає подібні показники. Наразі 44% республіканців і незалежних, які схиляються до республіканської позиції, вважають, що США надають забагато допомоги Україні. Серед демократів, за обома дослідженнями, так думає 14%, рівень підтримки серед демократів залишається ся стабільним.

«Якби Трамп не робив і не казав те, що він каже про цю війну, то не було б таких зсувів і динаміки в настроях республіканців, бо ми вже бачили, що від початку масивного вторгнення, від лютого минулого року, все менше і менше республіканців пристає на думку, що треба й далі системно і послідовно підтримувати Україну», - говорить Дубовик.

Певну роль у зміні настоїв відіграє й американський журналіст Такер Карлсон, каже Куделя. Він не став припускати, чому Карлсон зайняв таку позицію, яка відтворює наративи російської пропаганди, лише вказавши на їхній ефект.

«На жаль, Такер Карлcон залишається великою проблемою після свого звільнення з FOX News, оскільки тепер він отримав прихисток в Twitter. І в Twitter він, мені здається, набирає навіть більшу аудиторію ніж на FOX News», - каже Куделя.

Дубовик вказує на те, що США дійсно надають великі гроші Україні, не бачать серйозних успіхів на полі бою, що викликає все більше сумнів, чи варто далі підтримувати Україну на теперішньому рівні.

«Багато хто з американців каже - ну як так, ми весь час вирішуємо всі конфлікти і проблеми в світі? Чи ми дійсно світовий жандарм чи поліцейський? Ми не хочемо таким бути. Такі довгі війни як в Афганістані, в Іраку - лише закінчили і втягнулися в цю нову війну на боці України», - говорить політолог.

Чимало з них бояться, що США будуть втягнуті у прямий конфлікт з Росією, на чому, говорить Дубовик, робить акцент Карлсон, мовляв, ми не хочемо, щоб американські молоді люди «вмирали за Україну в якийсь війні, в якомусь конфлікті, який триває століттями».

У Конгресі підтримка України вище ніж загалом по країні, особливо серед республіканців

Підтримка України в Конгресі, від якого залежить надання подальшої допомоги, залишається значно вищою ніж серед звичайних американців, вказують експерти. Це стало очевидним під час голосування Палатою представників Конгресу США за проект оборонного бюджету США на 2024-й рік. Тоді на голосуванні з’явилися шість поправок, які вимагали скоротити або взагалі припинити допомогу Україні, за які проголосували від 70 до 89 конгресменів від загальної кількості в 450 осіб, що, звичайно, було не достатньо для їх схвалення.

Це більшість, якої вони можуть досягти, припускає Дубовик, але вказує на зростання кількості голосів із вимогою до Адміністрації Байдена пояснити кінцеву мету війни з точки зору американських інтересів.

«Ми бачимо, що є апетит членів Конгресу, щоб Адміністрація дійсно пояснила, до чого ми штовхаємо ситуацію, на що ми розраховуємо, чому ми підтримуємо Україну, який буде оптимальний варіант, коли може бути замирення. Коли припиняться бойові дії, скільки ще ми хочемо давати українцям грошей?» - говорить він.

Наразі Адміністрація США використовує гроші, які Конгрес виділив раніше на допомогу Україні, але незабаром вони закінчяться, і виконавчій гілці доведеться знову просити про асигнування мільярдів доларів на ці цілі.

«Якщо війна буде затягуватися, тим більше, якщо не буде якихось яскравих успіхів, територіального звільнення наших земель нашими збройними силами, то все більше і більше буде голосів як серед експертів, політиків, так і в Конгресі, які будуть казати, що, мабуть, треба нам закінчувати, бо Україна якось відстояла себе, тобто вона існує надалі. Ну частину земель вони залишать під російським контролем. Це не така вже велика катастрофа для Америки», - припускає Дубовик.

Куделя, натомість, вважає, що виборча риторика буде меншою мірою впливати на членів Конгресу, але матиме вирішальне значення вже наступного літа, коли республіканці визначяться із єдиним кандидатом на загальних виборах. У Мілуокі, штат Висконсин, у липні наступного року відбудеться з’їзд Республіканської партії, на якому буде оголошений єдиний кандидат від партії, за підсумками голосування на попередніх виборах (праймеріз), перші з яких пройдуть у січні наступного року.

«Мені здається, можливості для продовження того рівня підтримки можуть бути обмежені. Все буде залежати від того, звісно, як будуть розвиватися військові дії в Україні», - говорить Куделя.

Наступні президентські вибори відбудуться 5 листопада 2024 року.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Головна виконавча редакторка Української служби Голосу Америки, журналістка. Висвітлюю політику, відносини України-США, соціальні питання, але найбільш люблю розповісти гарну людську історію. Роблю включення із місця подій, записую інтерв’ю, пишу аналітичні статті, запускаю нові проєкти. Авторка двох книг та двох документальних фільмів. 

Форум

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG